WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вимірювання зенітних відстаней на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка - Реферат

Вимірювання зенітних відстаней на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка - Реферат


Реферат на тему:
Вимірювання зенітних відстаней на пунктах тріангуляції і їх попередня обробка
1. Суть і призначення тригонометричного нівелювання
Тригонометричним нівелюванням називають визначення різниці висот двох точок місцевості за виміряним кутом нахилу (або зенітною відстанню) напрямку з однієї точки на другу та відомій чи виміряній горизонтальній відстані між цими точками.
Тригонометричне нівелювання призначене:
- для визначення висот пунктів опорних геодезичних мереж усіх класів на об'єктах, де не передбачене геометричне нівелювання;
- для побудови висотних знімальних мереж при топографічних зніманнях в гірських районах;
- для розв'язування спеціальних геодезичних задач.
В тріангуляційних мережах вимірюють не кути нахилу, а зенітні відстані.
Зенітною відстанню Z предмета називається кут в центрі вертикального круга теодоліта, утворений прямовисною лінією в даній точці і напрямком на предмет (рис. 2.34).
Згідно з рисунком: Z=90- , де - кут нахилу на даний предмет
Рис. 2.34. Зв'язок між зенітною відстанню і кутом нахилу
Формула для визначення перевищення Н2-Н1 має вигляд
Н2-Н1=S ctgZ1+(1-k1)S?/2R+i1-l2, (2.32)
де
(1-k1)S?/2R - поправка за вплив кривини Землі і вертикальної рефракції,
S - віддаль між точками 1 і 2,
z1 - зенітна відстань в точці 1 на точку 2,
і1 - висота приладу в точці 1,
l2 - висота візирної цілі в точці 2 (рис. 2.35).
Рис. 2.35. Одностороннє тригонометричне нівелювання
Формула (2.32) носить назву формули одностороннього тригонометричного нівелювання (її доведення подається в курсі "Топографія").
Проаналізуємо більш детально, як отримують кожен член формули (2.32).
2. Вимірювання зенітних відстаней Z
2.1. Найбільш вигідний час для вимірювання зенітних відстаней Z
Таким вважають періоди чітких зображень візирних цілей, які розпочинаються вранці приблизно 2-2,5 години після сходу сонця і продовжуються одну годину в сонячну і біля двох годин в хмарну погоду, ввечері - це години з 16 до 18 місцевого часу влітку або з 15 до 17 весною та восени в сонячну погоду. В хмарну погоду, якщо зображення візирних цілей досить чіткі, початок вечірніх спостережень можна зсунути на одну годину до полудня.
Слід відмітити, що вечірній період для спостережень зенітних віддалей кращий ранкового. В цей період візирні цілі чіткіші для впевнених наведень горизонтальної нитки на верхній зріз візирного циліндра.
2.2. Методика вимірювання зенітної віддалі на візирну ціль
Зенітні віддалі на візирні цілі в тріангуляційних мережах вимірюються чотирма заходами. Спостереження в одному заході виконуються в такій послідовності:
1-й напрямок при КЛ і при КП,
2-й напрямок при КЛ і при КП,
...... ...... ....... ....... ...... ...... .......
n-й напрямок при КЛ і при КП.
Можлива і така схема спостережень:
1-й напрямок при КЛ і при КП,
2-й напрямок при КП і при КЛ,
3-й напрямок при КЛ і при КП,
...... ...... ...... ...... ...... ...... .......
n-й напрямок при КЛ і при КП, якщо n - непарне
або при КП і при КЛ, якщо n - парне.
Спостереження на кожен з напрямків складаються з таких операцій:
а) при КЛ з допомогою мікрометреного гвинта вертикального круга наводять горизонтальну нитку сітки на верхній зріз візирної цілі напрямку (наведення виконують "на загвинчування");
б) з допомогою мікрометреного гвинта рівня при алідаді вертикального круга точно суміщають зображення кінців бульбашки;
в) з допомогою барабанчика оптичного мікрометра суміщають ("на загвинчування") зображення протилежних штрихів лімба і беруть відліки по вертикальному крузі і записують в журнал (градуси, хвилини, секунди);
г) повторюють дії, викладені в пунктах а, б, в (в журналі записують лише секунди).
Різниця у відліках по оптичному мікрометру при двох незалежних наведеннях труби на візирну ціль не повинна перевищувати 3? при спокійних і 5? при злегка хитких зображеннях .
Труба переводиться через зеніт і виконуються для цього ж напрямку усі ті ж дії, що і в пунктах а, б, в, г при КП.
Примітка. При записах напрямків в журналі необхідно вказувати, на яку частину візирної цілі виконувалось наведення (наприклад, в.в.ц., що означає "верх візирної цілі").
Аналогічно виконуються спостереження кожного з n напрямки.
Не можна виконувати одразу усі чотири заходи для одного напрямку, потім чотири заходи по іншому напрямку і т.д.
Не можна також в одному заході при одному і тому ж крузі одразу спостерігати усі або кілька напрямків.
До кожного наступного напрямку переходять лише тоді, коли для попереднього напрямку виконані виміри при обох кругах.
2.3. Обробка результатів спостережень
В залежності від типу теодоліта і розміщення підписів ділень на вертикальному крузі застосовують ті чи інші формули для обчислення місця зеніту та зенітних відстаней.
Для теодолітів Т2, 2Т2, 2Т2А застосовують формули:
.
(2.33)
Для теодолітів ОТ-02, ОТ02-М застосовуються формули:
.
(2.34)
Контролем якості вимірювань зенітних відстаней служить величина коливання місця зеніта MZ в одному заході (вона не повинна перевищувати 15?) і величина коливань зенітних відстаней на один і той же пункт в різних заходах (вона не повинна перевищувати 15?).
3. Визначення поправки за вплив кривини Землі і вертикальної рефракції
У формулі (2.32) ця поправка виражається формулою:
(2.35)
Експериментальним шляхом встановлено, що в періоди доби, які рекомендуються для тригонометричного нівелювання, середнє значення коефіцієнта k1 приблизно дорівнює 0,14.
3.1. Визначення довжин сторін
Величину S, яка приймає участь у формулі (2.32), можна обчислити за виміряною світловіддалеміром нахиленою відстанню S? між пунктами 1 і 2, якщо в неї ввести поправки:
- за нахил лінії ?Sh;
- за приведення на рівень моря ?SH;
- за приведення на площину Гауса-Крюгера ?Sy.
Їх обчислюють за такими формулами:
,
(2.36)
де ? - кут нахилу лінії;
,
(2.37)
де Hm=(H1+H2)/2 - середня висота
Loading...

 
 

Цікаве