WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Грунтові обстеження при землевпорядкуванні. Польові та лабораторні обстеження грунтів - Реферат

Грунтові обстеження при землевпорядкуванні. Польові та лабораторні обстеження грунтів - Реферат


Реферат на тему:
Грунтові обстеження при землевпорядкуванні. Польові та лабораторні обстеження грунтів
?
Використання матеріалів ґрунтових обстежень при землевпорядному проектуванні є однією із обов'язкових умов забезпечуючи якість розробляємих проектів. Ґрунтові карти і додаткові документи до них (картограми, пояснюючі записки) служать основою при вирішенні питань раціонального розміщення угідь, правильної побудови і розміщення сівозмін і інших виробничих ділянок, підбору сільськогосподарських культур, диференційованого застосування агротехніки і добрив, при розробці протиерозійних і культуртехнічних міроприємств, проведення земельнооціночких робіт і т.д.
Для цих цілей використовують матеріали крупномасштабного обстеження ґрунтів.
Крупно масштабне обстеження ґрунтів
Під крупномаештабним обстеженням ґрунтів розуміють вивчення умов грунтотворення і грасзічне відображення в масштаб: 1:10000 - 1:50000 просторового розміщення окремих ґрунтових відмін.
Масштаб обстеження ґрунтів і відображення на ґрунтових картах встановлюють в залежності від складності ґрунтового покриву, наявності ерозійних процесів і виробничого напрямку господарства.
В районах лісостепу обстеження проводять в масштабах 1:10 000 - 1:25 000, в степовій зоні в масштабі l:25000.
В лісостеповій зоні яка характеризується великою розмаїтістю ґрунтового покриву, а також в районах із значним поширенням еродованих земель і в гірських землеробних районах обстеження ґрунтів проводиться в масштабі 1:10 000.
В одному і тому ж господарстві ґрунти можуть бути обстеженні в різних масштабах при потребі (зрошені, осушені землі, виноградники, і сади площі дослідних посівів - сортодільниць).
Роботи по обстеженню ґрунтів проводять в три етапи: підготовчий, польовий і камеральний.
Підготовчі роботи - в склад їх входить збір, вивчення і систематизація картографічних 5 рукописних матеріалів по кліматичних, геоморфологічних і ґрунтових умовах даного району робіт, а також матеріали, які характеризують спеціалізацію господарства, стан агротехніки, меліоративні заходи, ефект окремих агротехнічних міроприємств і удобрення, врожайність сільськогосподарських культур, роботу дослідних станцій, сортодільниць.
На основі зібраних матеріалів у відповідності з прийнятою класифікацією складають попередні номенклатурні списки ґрунтів і проводять їх групування.
Для проведення польових робіт готують картографічну основу, яка включає в себе матеріали трьох видів: матеріали аерофотозйомки (фотоплани), топокарти з горизонталями і плани внутрігосподарського землевпорядкування.
При одночасному використанні всіх цих матеріалів виділення контурів ґрунтів проводять безпосередньо на аерофотознімках (фотопланах), топографічну карту використовують для одержання додаткових даних про рельєф, а план внутрішньогосподарського землевпорядкування - для одержання точних даних про склад земельних угідь господарства.
Польові робота - в них входить складання з допустимою ступінню точності ґрунтової карти, на якій відображається розміщення ґрунтів на обстежуваній території.
Польове картографування ґрунтів проводять на основі вивчення морфологічних яри знаків ґрунтів і встановлення закономірностей їх поширення.
При роботі на матеріалах аерофотозйомки, базуючись на дешифровочних признаках ґрунтів, спочатку проводять камеральне дешифрування аерофотознімків під стереоскопом. В полі перевіряють правильність дешифрування (перевірять і уточнюють границі контурів грунтів, позначені при камеральному дешифруванні) в раніше намічених пунктах, або при необхідності у знову вибраних пунктах закладають розрізи.
Місцезнаходження розрізів фіксують на аерофотозйомках або топокартах з точністю ±3 мм. Вивчають морфометричні показники ґрунтів у закладеному розрізі. Після із виділених генетичних горизонтів беруть зразки ґрунту вагою не менш як 0,5кг кожний (із всіх повних розрізів і 1/10 пів'ям) для проведення аналізів.
Границі ґрунтових контурів на аерофотознімках наводять тушшю і потім переносять на фото план. При роботі на топокартах або планах землекористування границі контурів також наводять тушшю.
Камеральні роботи включають:
- перевірку, уточнення, критичну оцінку і узагальнення даних польових спостережень і описів, документуючих матеріалів;
- лабораторний аналіз відібраних зразків ґрунтів, в завдання яких входить уточнення і перевірка польових визначень ґрунтів і їх найважливіших властивостей (хімічних і фізичних) складання і оформлення ґрунтової карти і її кінцева редакція;
- складання ґрунтового нарису.
До виконуємих аналізів ґрунтів відносять, визначення механічного складу, вміст гумусу, реакція ґрунтового розчину pH сума і склад ввібраних катіонів, рухомий фосфор, азот, калій, аналіз водної витяжки в засолених ґрунтах.
На основі результатів аналізів і обробки польових матеріалів, у польову ґрунтову карту вносять відповідні поправки і уточнення, а саме визначають правильні назви ґрунтів, механічний склад, заселеність, солонцюватість, і т.д...
Складають авторський оригінал ґрунтової карти, для цього ґрунтові контури з польових матеріалів переносять на раніше підготовлену основу.
По викресленому оригіналу карти вираховують площі ґрунтів, потім оригінал карти розмножують літографічним методом в необхідній кількості екземплярів для виготовлення ґрунтового плану і картограми.
Пояснюючим текстом до ґрунтової карти і супроводжуючим її матеріалом є звіт "Ґрунти господарства і рекомендації по їх використанню", складається він із слідуючих основних розділів:
- загальні відомості про господарство;
- природні умови;
- характеристика ґрунтів господарева і рекомендації по їх покращенню і використанню;
Набір картограм, тобто документів, доповнюючих і деталізуючи ґрунтові карти, визначається характером ґрунтового покриву і виробничими особливостями ґрунтів.
Однією із основних є картограма агровиробничих груп ґрунтів.
Агровиробниче групування ґрунтів необхідне для приведення карт до вигляду, більш зручного для використання в сільськогосподарському виробництві і в землевпорядному проектуванні.
Агровиробничі групи повинні об'єднувати ґрунти, подібні по слідуючих основних ознаках і властивостях:
- генезису і рівню врожайності, які характеризуються будовою ґрунтового профілю, механічним складом, фізичним і структурним станом ґрунтів і ґрунтотвірних порід, фізико-хімічним властивостям ґрунтів, водним, повітряним і тепловим режимами ґрунтів;
- умовами залягання по рельєфу;
- ступеня однорідності ґрунтових контурів;
- придатності для вирощування окремих культур або груп культур;
- особливостях агротехніки, застосування якої необхідне для вирощування тих або інших культур;
- меліорація мі, застосування якої бажане або необхідне для підвищення родючості грунтів;
Картограму агровиробничих груп грунтів виготовляється на контурній копії ґрунтової карти, шляхом оконтурення і даліілюміновки однойменних груп грунтів. В легенді до картограми вказують площу групи.
Картограму еродованих земель - складають для господарства в якому поширені змиті грунти або є потенційна небезпека прояву ерозії.
Картограму складають на копії ґрунтової карти на якій виділяють контури змитих грунтів, об'єднаних в категорії (групи) в залежності від ступеня змитості, крутизни і характеру схилів, протиерозійної стійкості грунтів і видів угідь.
На картограмі відмічається прояв лінійної (яружної") ерозії.
Легенда - площа змитих, протиерозійного міроприємства.
Картограма перезволожених грунтів - складається для господарств, які мають більше 25% земель, як. потребують міроприємств по боротьбі з перезволоженням.
На картограмі виділяють такі групи грунтів:
- постійний надлишок вологи, раціональне сільськогосподарське використання яких без осушення неможливе;
- довготривале (на протязі більшої частини вегетаційного періоду) надлишкове переззоложеиня. Використання під ріллю неможливе;
- тиммчасове (на протязі меншої частини вегетаційного періоду) надлишкове зволоження;
- проведения гідромеліоративних міроприємтсв підвищить продуктивність ріллі;
- короткочасне (на протязі двох-трьох тижнів) надлишкове перезволоження; проведення агротехнічних заходів і підбір культур підвищують продуктивність ріллі.
Виходячи із об'єктивних властивостей грунтів, встановлюють передбачувану ефективність меліорації, яка фіксується на картограмі шляхом поділу контурів перерахованих груп на підгрупи в залежності від очікуваного підвищення продуктивності грунтів (різкого, значного і помітного).
Крім того, на контурах значками показують джерела перезволожений (атмосферні води, делювіально-натічні, паводкові, ґрунтова, грунтово-напірні).
На картограмі приводять площі груп і підгруп, а також основні пропозиції по покращенню грунтів.
Картограму кам'янистості грунтів - складають для господарств, в яких поширені кам'янисті ґрунти, підвищення продуктивності яких можна досягнута шляхом проведення збору каміння. На картограмі графічно відтворюють ділянки з різною ступанню кам'янистості, а також ділянки, виділені в залежності від розмірів і положення каміння.
Ступінь кам'янистості грунтів встановлюють по проценту вкриття ґрунту камінням '(при менше 10% - слабокам'янисті; і 0-20% - сєредньокам'янисті; 20-40% - сильнокам'янисті; більше 40% - дуже сильно кам'янисті).
В легенді до картограми відмічають площу виділених градацій грунтів і рекомендації по їх використанню і поліпшенню.
При необхідності, крім перерахованих картограм, складають також картограми глибини залягання і мінералізації ґрунтових вод, картограму механічного складу грунтів і інші...
Матеріали крупномасштабных ґрунтових обстежень періодично (в середньому раз в 15 роив) обновлюють шляхом проведення робіт по коректурі, зміст і об'єм яких встановлюють в результаті аналізу старих матеріалів. При цьому приймають до уваги характер і якість використаних раніше топооснов, масштаб попередніх обстежень і точність картування забезпечуючих їм, відповідність їм попередньої номенклатури грунтів до нині діючої, повноту лабораторних аналізів грунтів, а також набір і зміст картограм.
У випадку якщо на території господарства були проведені меліоративні міроприємства, коректура виконується через 3-5 років після завершення осушення, супроводжуємих визначенням водно-фізичних властивостей грунтів.
Loading...

 
 

Цікаве