WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Містобудівний кадастр: система, поняття, завдання, зміст. Земельний кадастр, як основа містобудівного кадастру - Реферат

Містобудівний кадастр: система, поняття, завдання, зміст. Земельний кадастр, як основа містобудівного кадастру - Реферат

міського середовища, а також про компоненти міського середовища (будинки і споруди, фрагменти інже-нерних мереж, вулично-дорожню мережу) і дані про екологічний стан цього середовища.
Графічний опис земельно-кадастрових одиниць дається на кадастровому плані, де вказується код ділянки, що служить зв'язуючою ланкою між графічною і аналітичною базами даних і реєстром, в якому фіксуються основні показники характеристики ділянок землекористування.
Земельний кадастр як основа містобудівного кадастру
Ефективне управління процесами функціонування і розвиток населених пунктів, особливо великих міст, які є складними територіальними системами соціально-економічного, геолого-екологічного типу, складними технічними системами, неможливі без надійного інформаційного забезпечення.
Для забезпечення суб'єктів містобудування необхідною інформацією Законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України. Система даних містобудівного кадастру базується на відомостях про землю, територію, які забезпечуються веденням державного земельного кадастру.
Земля на території міста є переважно просторовим операційним базисом для розміщення об'єктів будівництва, хоч не виключено її використання як головного засобу виробництва для потреб ведення сільського і лісового господарства. Тому її раціональне використання суттєво впливає на економічний стан господарювання юридичних і фізичних осіб на території міста, що має важливе значення в умовах ринкової економіки. Особливої актуальності набуває земельно-кадастрова інформація на нинішньому етапі, у зв'язку із введенням і справлянням плати за землю у вигляді земельного податку та орендної плати.
Землекористувачами і власниками землі на території населених пунктів, , у тому числі й міст, є державні, кооперативні і громадські підприємства, організації і установи та громадяни, яким надані земельні ділянки за відповідним цільовим призначенням. Так, сільськогосподарські землі перебувають у користуванні переважно сільськогосподарських підприємств та у власності громадян. Ці землі представлені переважно всіма сільськогосподарськими угіддями та землями під виробничими будівлями і дворами, під господарськими шляхами і прогонами тощо. Ліси та інші лісовкриті площі на території міст є в основному у користуванні лісогосподарських підприємств. Очевидно, що у складі земель населених пунктів найбільша питома вага забудованих земель, серед яких розрізняють площі під забудовою (одно- і двоповерховою та три- і більше поверховою), промисловими об'єктами, громадською забудовою, вулицями, площами, кладовищами та іншими угіддями і земельними ділянками. Інші землі на території міст займають невеликі площі.
На теперішній час дані про власників землі, землекористувачів та їх площі зосереджені у відповідних звітних документах (форма 6-зем) та окремо на картографічних матеріалах. Для оперативного управління земельними ресурсами на території міста необхідне створення автоматизованої земельно-інформаційної системи (ЗІС), яка за допомогою комп'ютерної техніки поєднає всі дані в єдину базу даних для функціонування загальної інформаційної системи міста.
Щодо всіх земель міста, то у земельно-інформаційній системі повинні бути показники, що характеризують всі їхні види та особливості окремих видів. Загальними показниками у цій системі мають бути:
- порядковий номер;
- назва вулиці, площі;
- номер земельної ділянки всередині забудованого кварталу;
- власник землі, землекористувач;
- підстава для передачі землі у власність та надання її у користування;
- обмеження у використанні земель (сервітути);
- загальна площа земельної ділянки, га або м2;
- дата і прізвище особи, яка засвідчила правильність запису в реєстрову книгу тощо.
Крім цих показників, кожна земельна ділянка має включати показники грошової оцінки (ціни) та ставки і розміри плати за землю [7].
Слід сказати, що досить цінними для потреб містобудівного кадастру є дані щодо ґрунтового покриву території, його гранулометричної характеристики, меліоративного стану земель, крутизни й експозиції схилу земельної ділянки тощо, які є важливими чинниками у містобудуванні.
Реєстрація прав на землю
Земельна реєстрація має юридичний характер і засвідчує право власника землі (землекористувача, орендаря) на надану йому земельну ділянку, що закріплюється державними актами на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорами на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди.
Як показує світовий досвід, реєстрація прав на землю посідає одне з головних місць у складанні та веденні державного земельного кадастру. Без наявності вірогідної інформації про правовий стан земель неможливо забезпечити практичну реалізацію основних заходів земельної реформи, бо реєстрація всього розмаїття прав на земельні ділянки - власності, користування, розпорядження тощо - виступає запорукою захисту майнових прав власників землі, в тому числі держави, і землекористувачів; узгодження суспільних інтересів та інтересів окремих юридичних і фізичних осіб.
У західних країнах існує кілька основних умов для такої реєстраційної системи:
- одиницею земельної реєстрації має бути ділянка землі, яка перебуває у приватній власності, і вона повинна бути чітко окреслена (краще на карті);
- при певній реєстрації усі права, що реєструються, а також інтереси щодо кожної ділянки заносяться до кадастру (за допомогою земельного арбітражу);
- надалі кадастр підтримується на рівні, який відповідає сучасним вимогам, і в ньому постійно відображається стан прав та інтересів у даний момент; право на власність залежить від акта реєстрації і не вимагає інших документів або судових розпоряджень.
Проте в Західній Європі і у США більшість існуючих систем реєстрації не відповідає усім вищезазначеним вимогам. У цих країнах держава видає закони і створює органи для виявлення реєстрації інтересів приватної власності на землю. Відомий як система законів і органів кадастру або надання права власності на землю та його реєстрація (наприклад, система Торенса, індекс дарувальник - одержувач та ш.) цей систематичний підхід дозволяє реєструвати первинні інтереси власності на землю та вести подальший запис усіх переходів власності шляхом продажу, за заповітом або в інший спосіб, а також відображати інтереси поручительства (право утримання майна до сплати боргу, закладні зобов'язання), і обмежені інтереси (сервітут, договірні зобов'язання).
Страхування права власності відіграє головну роль у забезпеченні захисту цього права в системі реєстрації землі, яка не відповідає усім вищезазначеним вимогам, або як тимчасовий захід.
У США в більшості штатів існують компанії, які спеціалізуються на страхуванні права власності і забезпечують такі гарантії. Часто ці компанії мають детальніші облікові документи, ніж відповідні державні установи.
Для купівлі-продажу передача прав на
Loading...

 
 

Цікаве