WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → До питання трансформування висот - Реферат

До питання трансформування висот - Реферат


Реферат на тему:
До питання трансформування висот
Найбільш поширеним способом визначення нормальних (ортометричних) висот при використанні супутникових технологій є одновимірне трансформування висот з використанням нормальних (ортометричних) висот опорних пунктів [1,3]. Якщо відомі значення нормальних висот опорних пунктів на початку і в кінці траси нівелювання довжиною , то тоді можна виконати висотне знімання цієї траси, вважаючи при цьому, що різниця висот квазігеоїда (геоїда) змінюється за лінійним законом:
.(1)
А якщо відомі значення нормальних висот трьох і більше опорних пунктів, то це дозволяє визначити методом непрямої інтерполяції висоти квазігеоїда (геоїда) на певній площі, обмеженій опорними пунктами з координатами в системі
? плоских прямокутних координат x,y
, (2)
? та геодезичних координат B,L
. (3)
Для обчислення коефіцієнтів використовуються значення висот квазігеоїда в тих пунктах, де будуть виконані GPS-спостереження і проведене геометричне нівелювання.
Для дослідження, відпрацювання і вдосконалення новітніх технологій створений спеціальний науковий геодезичний полігон. Він створювався науковцями геодезичного факультету і кафедри топогеодезичного забезпечення військ Військового інституту Національного університету "Львівська політехніка". Науковий геодезичний полігон знаходиться у північній частині Яворівського району Львівської області.
Каркасна геодезична мережа полігону складається з чотирьох пунктів державної геодезичної мережі. На цих пунктах виконувалися GPS спостереження, починаючи з 1997 року, тільки двочастотними приймачами Trimble SSE4000 та Leica SR 9500 статичним методом [2]. Територія полігону переважно покрита лісом, тому згущення каркасної мережі проведено комбінуванням GPS-методу та світловіддалемірної полігонометрії. GPS спостереження на пунктах згущення виконувались як двочастотними приймачами вказаних типів, так і одночастотними приймачами Leica SR9400 та Zeiss GePoS GEO.
Висотна мережа геодезичного полігону створена методом геометричного нівелювання ІІ і ІІІ класу і опирається на два вихідних стінних репери, що знаходяться на околиці полігону. При нівелюванні застосовувалися точні і високоточні оптико-механічні нівеліри. Висотна мережа закріплена стінними реперами (понад 20), встановленими в цокольній частині капітальних споруд. Загальна довжина прокладених нівелірних ходів перевищує 70 км. Всі пункти геодезичної мережі полігону, на яких проводились GPS спостереження, отримали висоти з геометричного нівелювання ІІІ класу. Таких пунктів виявилося 15. На рис. 1 приведена схема одного з нівелірних ходів, що проходить через пункти GPS (82,81 та 71,73) між реперами 130 та 128. Згідно формули (1), для подібних нівелірних ходів були обчислені перевищення та визначена оцінка точності. Наоснові формул (2) та (3) були також визначені середні квадратичні похибки трансформованих висот для 15 пунктів.
Рис. 1. Фрагмент нівелірної мережі полігону
Величини похибок трансформування висот наведені у таблиці 1.
Таблиця 1
Середні квадратичні похибки трансформації висот
метод трансформування , см
формула (1)
формула (2)
формула (3) 7,4
4,9
3,0
Як видно із табл. 1, найкращу точність трансформування висот забезпечує формула (3), що, на наш погляд, є очікуваним.
У таблиці 2 приведено різниці між трансформованими і виміряними з геометричного нівелювання висотами.
Таблиця 2
Різниці трансформованих і виміряних нормальних висот

пункту (см)
на основі формули (2) (см)
на основі формули (3)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15 -1,2
-6,0
-0,5
0,2
-4,5
-4,5
6,7
5,9
-4,4
-4,3
5,0
6,8
3,2
0,5
2,8 -1,8
-3,5
-0,4
-0,4
-3,9
-4,3
1,1
0,9
0,4
2,3
1,3
1,5
5,1
3,2
-1,7
Очевидно, що вказана точність є максимально можливою, оскільки характер рельєфу і сам район полігону є досить спокійним у гравіметричному відношенні. Це підтверджується, в першу чергу, тим фактом, що врахування у формулах (2) і (3) замість величини ( - планетарна частина висоти квазігеоїда (геоїда), що обчислюється за моделлю EGM 96) не вносить ніякого покращення точності трансформування висот. Очевидно, що при достатньо складному рельєфі (аномальних районах) врахування планетарної частини висоти геоїда повинно привести до підвищення точності трансформування висот. Для підвищенн точності трансформування необхідно використання моделей гравітаційного потенціалу Землі з подальшим уточненням на основі значень гравіметричних аномалій сили ваги локального масштабу.
Отже, трансформування висот має свої методичні обмеження, пов'язані з необхідною точністю визначення нормальних висот, з точністю висот опорних пунктів, з розміром території та характером зміни поверхні квазігеоїда (геоїда) в її межах.
Література
1. Волчко П, Заблоцький Ф, Савчук С, Тревого І. Дослідження точності застосуванн супутникового нівелювання на локальних геодезичних полігонах. // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва: Зб. наук. пр. - Львів: Ліга-Прес, 2000.- С. 56-58.
2. Тревого І.С., Волчко П.І., Савчук С.Г. Створення оптимальної геодезичної мережі навчально-науково геодезичного полігону з застосуванням GPS-технологій. // Зб. наукових доповідей четвертого науково-технічного симпозіуму "Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища - GPS і GIS - технології".- Львів, 1999.- С.27-32.
3. Schwarz K.P, Siders M.G., ForsbergR. Orthometric heights without levelling. // Journal of Surveying Engineering.- 1987.- № 13(1).
Loading...

 
 

Цікаве