WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Аналітичний огляд існуючих і перспективних систем навігації наземних рухомих об'єктів - Реферат

Аналітичний огляд існуючих і перспективних систем навігації наземних рухомих об'єктів - Реферат

електромеханічний датчик швидкості (одометр), координатор-гірокурсовказівник, індикаторний планшет, пульт управління. Апаратура ТНА-4 забезпечує безперервне автоматичне визначення і індикацію:
поточних координат об'єкта;
дирекційного кута напряму руху об'єкта;
дирекційного кута напряму на пункт призначення;
дальності до пункту призначення.
Час безперервної роботи без переорієнтування - 7 г.Час підготовки до роботи 10-15хв. Точність визначення координат об'єкта:
протягом 1 год: 0,6-0,8% (СКП) пройденого шляху; 0-20 поділок кутоміра (п.к.) за дирекційним кутом оріентування носія ОНС;
протягом 3 г: 0,9% пройденого шляху; 0-41 п.к. за дирекційним кутом;
протягом 5 г: 1,1% пройденого шляху; 0-58 п.к. за дирекційним кутом;
протягом 7 г: 1,25% пройденого шляху; 0-80 п.к.за дирекційним кутом.
У табл. 1.3 для порівняння наведені основні характеристики одометричних систем навігації (ОНС).
Таблиця 1.3
Основні характеристики одометричних навігаційних систем
Найменування ОНС, фірма, країна, рік розробки Склад і характеристики ОНС Точність визначення місцеположення
1. FNA -615:
Німеччина 1986 р. Гірокомпас, гірокурсовказівник, одометричний датчик, блок індикації і управління, БЦВМ. Час безперервної роботи без переоріентуванн - 7г.
Час підготовки до роботи 10-15 хв. Протягом 1 г: 0,8% пройденого шляху; 0-20 п.к. за дирекційним кутом
Протягом 3 г: 0,9% пройденого шляху; 0-41 п.к. за дирекційним кутом
Протягом 5 г: 1,1% пройденого шляху; 0-58 п.к. за дирекційним кутом
Протягом 7 г: 1,25% пройденого шляху; 0-80 п.к. за дирекційним кутом
2. LNS-202
Англія 1986 р. Гірокомпас, гірокурсовказівник, одометр, апаратура користувача КСРН "Navstar". Прив'язка проводиться за допомогою гірокомпаса і теодоліта 0,5% пройденого шляху
3. FNA-615
Німеччина 1985 р. Гірокомпас, гірокурсовказівник, одометр. Корекці помилок здійснюеться через 15 -20 хв. 0,3% пройденого шляху з обліком корекції через 15-20 хв.
4. 15Щ55
Росія 1980 р. Гірокурсовказівник, механічний датчик швидкості (одометр), доплерівський датчик швидкості. 20-25 м при русі за маршрутом довжиною 20-25 км.
Сучасні одометричні навігаційні системи мають граничну відносну похибку визначення координат порядку 1.5% від пройденого шляху за 7 годин роботи (ТНА-З) або за 5 годин руху (ТНА-4). Такі одометричні навігаційні системи забезпечують вихід підрозділу в район призначення за існуючими нормативами. Допустима помилка визначення місця положення накопичується одометричними навігаційними системами за час к (в хвилинах), що визначаєтьс за співвідношенням [1]
,
де - допустима похибка визначенн місця положення, зумовлена тактичними вимогами щодо виходу в район призначенн (в метрах), - швидкість НРО (в метрах за секунду), - помилка одометричної навігаційної системи ( в %).
Будемо називати часом коректування (рис.1).
Рис.1 Графік залежності часу коректування від швидкості руху НРО.
На рисунку представлений графік залежності часу коректуванн руху НРО з =50м і для одометричної навігаційної системи з =1,2% від його швидкості. Шлях, пройдений НРО, на якому похибки визначення місця положення не перевищують значення , знаходиться за формулою:
Передбачається, що НРО рухається рівномірно.
Для зняття помилок визначення місця положення, що нагромаджуються, здійснюється прийом контрольного орієнтування. Його проводять на опорних пунктах, координати яких відомі. Цей спосіб дозволяє визначити координати будь - якого об'єкту і дирекційний кут напрямку руху (прицілювання) з досить високою точністю (25-30м і 0-04 п.к. відповідно), але він має ряд недоліків. Зазначимо деякі з них.
Опорних пунктів може не бути в зоні прямої видимості. Вночі їх не видно, вони можуть бути приховані пилом, туманом, димом, снігом. Під'їзд до них інколи неможливий.
Внаслідок того, що час роботи одометричної навігаційної системи з гарантованою точністю (тут не маються на увазі точності на марші) невеликий, екіпаж НРО змушений майже постійно відволікатися на пошук орієнтирів.
Контрольне орієнтування вимагає певних витрат часу на його проведення і пов'язано із зупинкою НРО поблизу опорного пункту та виходом екіпажу з об'єкту. Для корекції параметрів одометричних систем навігації у процесі висування в район призначення це можна вважати прийнятним, оскільки вимоги до точності визначення координат тут 1000 - 1500 м, і контрольне орієнтуванн проводиться досить рідко (через 1.5 - 2год.). Проте для рішення задач управлінн підрозділом у штатній ситуації, похибки визначення місця положення НРО не повинні перевищувати 40-50 м. У цьому випадку одометричні системи навігації вказану точність забезпечують в межах десяти хвилин, тобто час роботи ОНС стає наближеним до часу, що витрачається на контрольне орієнтування.
Вище вказане переконує в тому, що одометричні навігаційні системи не можуть використовуватися як основні системи навігації.
5. Наземні радіонавігаційні системи
В навігації рухомих об'єктів (морських, повітряних, наземних) продовжують експлуатуватися наземні РНС "LORAN-C","LORAN-D","Тропік-2", "Тропік-2П" і інші.
На думку фахівців наземні РНС типу LORAN-З, LORAN-D будуть знаходитися в експлуатації "досить тривалий час" [2].
В Україні і РФ ще не стоїть питання про припинення експлуатації систем типу "Тропік-2"," Тропік-2П".
Основні тактико-технічні характеристики (ТТХ) вище перелічених систем приведені в табл. 1.4.
Таблиця 1.4.
Тактико-технічні характеристики наземних радіонавігаційних систем
Найменування ТТХ: LORAN-C:
(США) Тропік-2
(СНД) LORAN-D
(США): Тропік-2П
(СНД)
1. Варіант виконання стаціонарний мобільний
2. Робоча частота, кГц 100 100 100 100
3. Потужність випромінювання в імпульсі, кВт 4000 2000 6 3
4. Дальність дії, км 1850 1800 900 600
5.СКП визначення координат об'єктів:
в ближній зоні, м 5-100 100-200 30-60 60-120
в дальній зоні, м 100-1250 200-1250 60-290 120-500
6. Висота підйому передаючих антен, м 190-420 210-460 91 30
6. Супутникові радіонавігаційні системи (СРНС)
(Глобальні системи точного визначення місцеположення)
Інтерес до СРНС викликаний їх універсальністю. У рамках однієї системи можливе рішення великого комплексу різних задач.
Найбільш перспективними є СРНС "NAVSTAR" (США) і "ГЛОНАСС" (Росія).
На сучасному етапі інтенсивно обговорюються перспективи створення інших супутникових систем типу GPS: Глобальна європейська геостаціонарна система (EGNOSS) та GALILEO. Остання знаходиться сьогодні лише на стадії обговорення. Однак Асоціація європейських авіакомпаній (АЕА) схиляються на її користь, рахуючи EGNOSS занадто дорогою у
Loading...

 
 

Цікаве