WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Визначення координат орієнтирів та цілей цифровим стереофотограмметричним методом - Реферат

Визначення координат орієнтирів та цілей цифровим стереофотограмметричним методом - Реферат


Реферат на тему:
Визначення координат орієнтирів та цілей цифровим стереофотограмметричним методом
В умовах сучасного бою успіх бойових дій залежить від ефективності і повноти інформації розвідки. Головна задача розвідки переднього краю складається в своєчасному і точному визначенні місцеположення координат цілей. Без цього не можлива поразка їх вогнем артилерії та іншими вогневими засобами. В теперешній час існує досить багато способів визначення координат цілей. Дамо короткий аналіз цих способів з точки зору виконання вищевказаних задач.
Окомірно. Даний спосіб не дає можливості з відповідною точністю і об'єктивністю визначити параметри, що необхідні для бойової діяльності підрозділу, оскільки повністю залежить від фахово-психологічних особливостей операторів.
На слух. Цей спосіб є суто суб'єктивним і як в попередньому випадку не дає змогу отримати елементи щодо бойового забезпечення.
По карті. Стосовно картометричного методу відомо, що сама по собі карта є об'єктивним джерелом інформації. Однак, їй властиві наступні недоліки:
застарілість картматеріалів або їх відсутність;
невідповідність масштабного ряду до точності визначення параметрів.
За допомогою орієнтирів. Цей спосіб хоча й пов'язаний з об'єктами на місцевості, однак вимагає досить суттєвої додаткової інформації (картматеріалів, каталогів координат і т. п.).
Оптична розвідка. Оскільки в цьому виді розвідки передбачається застосування оптико-механічних геодезичних приладів, то безумовно з точки зору кількісних параметрів це дуже високий щабель результатів спостереження. Однак недоліком цього способу є, в певній мірі, суб'єктивність отриманих результатів та досить велика кількість проміжних технологічних процесів. Засоби оптичної розвідки: бінокль, артилерійська стереотруба, стереоскопічний віддалемір, перископічна артилерійська бусоль є в першу чергу індивідуальними пристроями і тому, відповідно, відноситься до суб'єктивних способів визначення параметрів. Окрім того з допомогою цих пристроїв отримують тільки дискретні значення про об'єкти.
Радіолокаційна розвідка. Стосовно цього способу необхідно відмітити, що при застосуванні визначають результати точкових об'єктів і за допомогою нього не можливо висвітлити всю панораму об'єкта бойових дій.
Радіотехнічна розвідка визначає лише специфічні особливості в районі бойових дій і таким чином не дає повної інформації, необхідної для розв'язування задач, що стоять перед розвідувальними підрозділами.
Стереофотограмметричний спосіб з застосуванням фототеодоліта безумовно є об'єктивним методом отримання інформації про об'єкт бойових дій. Перевагами способу є наступні аспекти:
об'єктивність відображення завдяки фотоматеріалам місцевості бойових дій зі всіма сукупностями та деталізацією даного моменту;
повнота даних, оскільки при фотографуванні у великому масштабі зображення місцевості в розташуванні противника на фотознімку може бути отримане з такими деталями і подробицями, які не можна отримати іншими засобами розвідки;
висока точність визначення координат цілей.
Однак основним недоліком способу є багато процесів технологічної схеми, що нівелює його переваги перед попередніми способами з точки зору оперативності отримання вихідної інформації.
Як видно з аналізу розглянутих способів жодний з вищеприведених повністю не відповідає задачам, що ставляться перед розвідкою переднього краю.
Таким чином, актуальною постала задача розробити метод визначення координат цілей, який був би з одного боку об'єктивним відображенням інформації, а з другого боку - оперативним.
На кафедрі аерофотогеодезії НУ "Львівська політехніка" розроблений приладний комплекс, який складається з цифрового фототеодоліта та польової цифрової фотограмметричної станції (ПЦФС).
В комплект його входить цифровий фототеодоліт [1,2]. Окрім цього запропоновано використовувати для ЦФС базовий комп'ютер ЕОМ Satellite 110 СТ (Pentium 100), технічні характеристики якого представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Технічні характеристики ЕОМ Satellite 110 CT
Оперативна пам'ять 40 Мбайт
Розмір екрана (dpi) 800 х 600
Вхідні порти:
Послідовний СОМ - 1
Паралельний LPT - 1
Загальна пам'ять 772 Мбайт
Кольорова палітра 16 розрядів
Пам'ять відеокарти "Chips and Tech. Accelerator" 1 Мбайт
Частота обробки інформації 10 МГц
Розміри, см 31 x 24 x 5
Вище згадана ЕОМ встановлюється на одну із ніжок штатива цифрового фототеодоліта на металевий столик, який фіксується з допомогою струбцини. Цей столик складається з трикутноподібного кронштейна, який забезпечує жорсткість, та кришки, на якій безпосередньо розміщується комп'ютер. Кришка столика виконана з металевої бляхи завтовшки 1 мм, при чому краї загнуті на висоту до 5 мм, що забезпечує щільну посадку ЕОМ.
Для стереоскопічного розглядання зображення, на основі дзеркального лінзового стереоскопа СПД -300Н виготовлена оптична система з кронштейнами-фіксаторами, яка дає змогу жорстко встановити стереоскоп на окантовку екрана.
Блок-схема комплексу представлена на рис.1.
Рис.1. Блок-схема комплексу
Технологічна схема визначення координат цілей з допомогою запропонованого комплексу полягає у наступному. На відповідній точці базиса встановлюється штатив з теодолітом Theo-010 B. Прилад приводиться в робоче положення. Закріпним гвинтом цифрова камера фіксується відносно теодоліта. На одну з ніжок штатива закріплюється столик і на ньому розташовується ЕОМ. На моніторі фіксується оптична система.
Для виконання знімання об'єкту необхідно:
Звізувати оптичну систему теодоліта на марку, що розташована на другій точці базиса.
За допомогою горизонтального та вертикального кіл теодоліта встановлюють кути, що відповідають даному випадку знімання.
Вмикають камеру і виставляють відповідні значення для виконання знімання.
Після завершення знімання з двох точок базиса передають цифрове зображення з камери в комп'ютер.
Виконується безпосередня обробка цифрового зображення [4].
Для визначення конструктивних та технологічних особливостей запропонованого комплексу були проведені польові експериментальні роботи в Карпатському регіоні (Міжгірський район, територія Теребля-Рікської ГЕС) .
Опорні та контрольні точки, а також координати точок базиса знімання, які необхідні для орієнтування та контролю результатів вимірів цифрових знімків визначались з допомогою GPS-системи SR - 9500.
Обробка отриманих матеріалів дала змогу зробити висновок, що точність отримання координат контрольних точок задовольняє попереднім розрахунком [3] .
Висновки
Аналіз видів та способів артилерійської розвідки показує, що достатньої, а тим більш надлишкової інформації для прийняття рішень командним складом на початок ведення бойових дій не достатньо.
Запропонований польовий цифровий комплекс є досить компактний (його можливо переносити вручну); не вимагає додатковихпристроїв та забезпечень; час розгортання цього комплексу не перевищує вимог до будь-якого польового геодезичного приладу. Час обробки цифрових знімків - 15-20 хвилин для визначенн координат цілей.
Точність визначення орієнтирів відповідає точності попередніх розрахунків.
Комплекс можливо застосовувати в підрозділах артилерійської розвідки не тільки для визначення координат цілей, а й для прийняття рішень на бойові дії вищим командуванням.
Узагальнюючи вище приведені положення, необхідно відмітити, що застосування запропонованого комплексу можливе не тільки в розвідувальних протитанкових підрозділах, але й в інших видах сухопутних військ ЗСУ. Крім цього, інформація, що отримується з допомогою ПЦФС може застосовуватись як вихідний матеріал для створення ГІС району бойових дій.
Література
1. Глотов В.М., Майоров Г.Е. Аналіз метричних властивостей цифрових знімальних систем. // Геодезія картографія і аерознімання.- 2000.- Вип. 60.- С.102-106.
2. Глотов В.М., Розробка та дослідження фототеодоліта на базі цифрової камери Kodak DC260 та оптичного теодоліта Theo-010B. // Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища-GPS і GIS-технології.- 2000.- С.5-9.
3. Лобанов А.М. Фототопография. Наземная стереофотограмметрическая съемка.- М.: Недра, 1983.- 195 с.
4. Програмне забезпечення для орієнтування растрових аерокосмічних знімків. Deita для Windows 95/98/NT. Версія 4.0, м. Вінниця, 1999
Loading...

 
 

Цікаве