WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Фотограмметрія кінця ХХ століття – здобутки і тенденції - Реферат

Фотограмметрія кінця ХХ століття – здобутки і тенденції - Реферат

будувати цифрову модель рельєфу; базується на лазерному вимірюванні віддалі від приладу (встановленому на літаку) до точки місцевості. Фактично це система приладів, встановлених на літаку і на землі, а також відповідне програмне забезпечення.
На борту літака встановлюється потужний лазерний віддалемір, бортова GPS, інерціальна навігаційна система (ІНС), відеокамера, блок сканування, блок реєстрації даних. На землі повинні мати наземну GPS та робочу станцію для опрацювання опрацювання даних, отриманих в польоті, та створення ЦМР.
Найчастіше використовується лазерний віддалемір, що працює в інфрачервоному діапазоні і висилає імпульси з частотою кілька тисяч на секунду. Блок сканування відхиляє промені перпендикулярно до лінії польоту, а за рахунок переміщення літака отримують сукупність полос. Точність вимірювання віддалі складає 1 см.
Інтегрований комплекс GPS-ІНС відіграє таку саму роль, як описано в п. 2.4.2.
Синхронно з лазерним сканером працює відеокамера, скерована вздовж надирного променя; вона захоплює і знімає всю полосу сканування. Часом встановлюють ще одну камеру, скеровану під кутом 45° вперед, яка дає перспективне зображення земної поверхні.
Сумісна обробка всіх даних (лазер, GPS, ІНС ) дозволяє створити цифрову модель рельєфу як сукупність точок, від яких відбився лазерний промінь. Кількість точок складає до 100 000 на 1 км2, точність фіксації висот становить 15-25 см для відкритих рівнинних територій, і 50-70 см - для гористих. Швидкість лазерного сканування поверхні орієнтовно становить 100 км2 за 1 годину польоту.
Лазерне сканування вже вийшло зі стадії експерименту і застосовується в практиці для просторового моделювання забудованих територій, інвентаризації доріг, ліній електропередач та ін.
Зробимо декілька зауважень, які позитивно характеризують цей метод [10]:
- для сканування не є перешкодою рослинність;
- оскільки лазер є активним джерелом випромінювання, то результат не залежить від натуральної освітленості поверхні та від погоди;
- точність побудови ЦМР є досить високою;
- час отримання кінцевого продукту - ЦМР є досить коротким і може складати 2-3 дні після польоту;
- кошти на побудову ЦМР є менші, ніж при використанні інших способів, в т. ч. традиційного фотограмметричного;
- можна отримати з результатів сканування просторову модель об'єктів, наприклад, забудови міст.
Недоліком способу є те, що для створення ортофотокарт треба додатково проводити аерофотознімання.
10. Актуальні сфери застосування фотограмметрії в теперішніх умовах нашої держави
Економічні проблеми, з якими зіткнулась Україна в минулому десятилітті, суттєво вплинули на практичне застосування методів фотограмметрії в різних галузях господарювання. Але на фоні доволі "сірого" економічного стану не можна не бачити світлі сторони діяльності фотограмметричної спільноти. Перш за все відзначимо той факт, що в Україні не занедбана фотограмметрична освіта (Львів, Київ, Донецьк), вона поширюється і міцніє в інших регіонах. Наші фахівці розвивають і нарощують наукові дослідження, захищають дисертації, публікують свої дослідження, виступають на найвідоміших форумах світового рівня. Особливо приємним є факт наростаючого розвитку фотограмметричного приладобудування, що здійснює енергійна фірма "Геосистема " з Вінниці. То ж на сьогодні маємо в Україні висококваліфікованих спеціалістів, власні фотограмметричні сканери і станції, великий досвід практичної діяльності. Задумуючись над сферами найближчого в часі реального застосування фотограмметрії, мимоволі думаєш про економічну віддачу - де її можна найшвидше отримати? Хоча ми вважаємо себе далеко неаграрною державою, все-таки наше оптимістичне бачення пов'язане із земельною реформою та використанням фотограмметрії в кадастрі. Про це ми писали у статті - передмові до конференції в 1997 році [16]. Тепер, коли технічні і технологічні можливості зросли, ми мусимо повністю переорієнтуватись на геоінформаційні технології і цифрову фотограмметрію і допомогти спеціалістам інших напрямів створити ринок землі і нерухомості. Слово за політиками, які вже теж напевно зрозуміли, що земельне питання - наріжний камінь переходу до ринкової економіки.
Інший аспект фотограмметрично - геоінформаційної сфери полягає у розвитку наших міст, у сфері управління міським господарством. Просторове моделювання на базі аерокосмічного знімання дозволить фахівцям приймати в короткі терміни оптимальні управлінські рішення.
Важливою сферою застосування аерокосмічної компоненти фотограмметрії є дистанційний моніторинг екологічної ситуації та безпеки життєдіяльності в окремих регіонах чи районах. На думку приходять повені Закарпаття, зсувні процеси в багатьох наших регіонах (Крим, Дніпропетровщина, Чернівці, Закарпаття), різні за розмірами техногенні процеси (Донбас, Кривий Ріг, Львівщина та інші), які об'єктивно відстежуються аерокосмічним зніманням і фотограмметрією (можливо, це не всім вигідно!).
Не можна оминути сферу використання фотограмметрії для архівації пам'яток культурної спадщини (архітектура, археологія), де методи фотограмметричного знімання разом з ГІС - технологіями та просторовим моделюванням створюють нові можливості для проектних робіт та наукових пошуків.
Енергозабезпечення потребує постійногоконтролю за станом нафто- та газопроводів, ліній електропередач, різного типу електро- чи компресорних станцій, розподільчих вузлів. Такі лінійні споруди як залізниці чи автомобільні шляхи з мостовими переходами, безліччю будівель теж вимагають об'єктивного обстеження. В цій сфері повинен діяти інженерно-фотограмметричний моніторинг.
Таким чином, перед фотограмметристами стоять важливі завдання і будемо сподіватись, що в найближчі роки їх праця не тільки буде потрібна в державі, але й принесе реальну користь в загальному науковому, економічному і культурному поступі.
Література
1. Fricker, S.Walker, R.Sandau "LH-System's ADS40 : Photogrammetry goes fotally digital". Vermessuing, Photogrammetry, Kulturtechnik, 2000. http://www.lh-systems.com.
2. Z.Kurcynski "Nowe wyzwania i szanse". Geodeta, №12 (67), Warsztawa, 2000, s.5-11.
3. DMS 2001. Digital Modular Camera, a produkt of Z/I Imaging. Specification Sheet. Amsterdam, 2000.
4. Lehmann F. The High Resolution Camera Airborne (HRSC - A). GIM - International, Juli 2000.
5. Дорожинський О.Л. Аналітична та цифрова фотограмметрія. Конспект лекцій для студентів базового напрямку "Геодезія, картографія, землевпорядкування".- Львів, 2000.- 80 с.
6. Color Photogrammetric Scanner "Delta", XIX ISPRS Congress, Vienna, 1996. http://www.vinnitsa.com/geo.
7. Дорожинський О.Л. GPS і фотограмметрія - що це дає? // Вісник геодезії та картографії.- 1999.- № 3.- С.16-17.
8. Leica Ascot. GPS - Supported Flight Navigation System for the Acquisition of Spatial Data. Heerbugg, Swiss, 1996.
9. Дорожинський О.Л. Аналітична фототріангуляція при відомих координатах центрів проекцій. // Вісник геодезії та картографії.- 1999.- № 4.- С.19-21.
10. Kurczynsni Z., Preuss R. Podstawy fotogrametrii. Oficyna wydawnictwa Politechniki Warszawskiej. Warszawa, 2000.
11. Spase Imaging Europe. Carterra Imagery. http://www.si-en.com.
Loading...

 
 

Цікаве