WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Можливості використання супутникової апаратури вітчизняного виробництва в геодезичних роботах - Реферат

Можливості використання супутникової апаратури вітчизняного виробництва в геодезичних роботах - Реферат


Реферат на тему:
Можливості використання супутникової апаратури вітчизняного виробництва в геодезичних роботах
Одне з провідних українських підприємств в галузі супутникових технологій - Державне підприємство Оризон-Навігація" (м. Сміла, Черкаська обл.) - вже понад 20 років займається розробкою та виробництвом апаратури споживачів супутникових навігаційних систем різноманітного призначення.
Основним напрямком науково-технічної діяльності підприємства є створення унікальної двосистемної ГЛОНАСС/GPS апаратури для високоточних визначень координат, часу та швидкості, яка відповідає останнім досягненням в області створення обладнання для GPS-технологій. "Оризон-Навігація" володіє науково-технічним потенціалом, виробничою базою та висококваліфікованими спеціалістами для впровадження технологій створення складних радіоелектронних систем.
На цей час підприємством серійно виробляється навігаційна апаратура для наземного, авіаційного та морського призначення, апаратура локальних станцій та контрольно-корегуючих станцій для реалізації диференційного режиму за стандартом RTCM SC-104, апаратура синхронізації часу і частоти для систем зв'язку, імітатори сигналів систем ГЛОНАСС/GPS/WAAS. Все обладнання сертифіковано.
У останні роки фахівці підприємства "Оризон-Навігація" багато уваги приділяють розробці апаратури геодезичного призначення. На підприємстві створені власні оригінальні прилади, що працюють за сигналами GPS/ГЛОНАСС та власний пакет програмного забезпечення для післясеансної обробки інформації, що накопичена у режимах статичного чи кінематичного знімання.
Концепція побудови приймально-вимірювального тракту сучасної апаратури супутникової навігації визначається, в основному, розподілом функцій обробки радіосигналів між аналоговими, цифровими апаратними і цифровими програмними засобами. Основні положення цієї концепції:
багатоканальність - одночасне безперервне спостереження за усіма (чи майже усіма) видимими супутниками;
спільна обробка інформації супутників NAVSTAR і ГЛОНАСС на рівні вимірів із пріоритетом інформації ГЛОНАСС;
цілком когерентний (оптимальний) прийом сигналів супутників - використання фазових вимірів по несучій у контурі віддалеміра, що стежить (апаратна інтеграція);
цифрова обробка радіосигналів супутників у смузі частот, що містить корисну інформацію, з переносом спектрів сигналів супутників ГЛОНАСС із літерних частот у нульову область гетеродинуванням;
цифрова система входження в зв'язок із супутниками без використання якої-небудь апріорної інформації (альманахи супутників, зчислені координати споживача, час);
вимір "абсолютної" псевдодальності - виключення неоднозначності відліків псевдодальності, викликаних мілісекундною тривалістю далекомірних кодів;
економічний навігаційний алгоритм на основі адекватної математичної моделі вимірів, реалізованих у приймально-вимірювальному тракті.
Усі відомі варіанти апаратури споживачів супутникової навігації містять два незалежних контури стеження:
1) спостереження за фазою несучої частоти;
2) спостереження за фазою (затримкою) далекомірного коду.
Іншими словами, в апаратурі здійснюється некогерентний прийом інформації про дальність, у той час як несуча частота і тактова частота коду когерентні. Очевидно, що здійснення когерентної обробки підвищить завадостійкість віддалемірному каналу. Але більш істотним є той факт, що шуми спостереження за фазою несучої не перевищують 0,05 фазового циклу, що в лінійній мірі менш 1 см, у той час як шуми спостереження за фазою коду в некогерентному віддалемірі оцінюються завбільшки одиниці метрів. Ці шуми не можуть бути зменшені через те, що смуга пропускання некогерентного віддалеміра, що стежить, повинна бути досить широкою, щоб не виникли помітні динамічні похибки при маневруванні об'єкта (динамічні похибки спостереження за несучою при оптимальному петльовому фільтрі мають той же порядок, що і шумові, тобто приблизно 1 см).
Виходячи з розглянутих принципів побудови приймачів сигналів супутникових радіонавігаційних систем (СРНС), з огляду на вимоги, що ставляться до проведення топографо-геодезичних робіт на сучасному етапі, а також характерних тенденцій сучасних розробок такої апаратури, спрямованих на створення малогабаритної апаратури СРНС на основі використання нових схемотехнічних рішень, створення спеціалізованої елементної бази високого ступеня інтеграції, застосування технології багатокристальних модулів, розроблена апаратура СРНС геодезичного призначення.
Функціональна схема апаратури геодезичного призначення приведена на рис. 1.
Відповідно до приведеної функціональної схеми апаратури СРНС основне опрацювання сигналів НКА проводиться апаратними і програмними засобами цифрової обробки радіосигналів після їхнього посилення в аналоговій частині РПП і перетворення в цифрову форму в аналогово-цифровому перетворювачі.
Програмне забезпечення післясеансної обробки результатів вимірів забезпечує виконання апаратурою функцій у режимі відносних визначень (при проведенні статичної і кінематичної зйомки) і є невід'ємною частиною апаратури геодезичного призначення (див. рис. 2).
Визначення координат точок апаратурою СРНС статичним методом.
При проведенні відносних (диференційних) супутникових спостережень на пунктах геодезичної мережі функції спостерігача зводяться до виконання таких операцій:
- встановлення апаратури на пункті;
- вимірювання висоти встановлення антени;
- перевірка готовності апаратури до вимірювань;
- введення в апаратуру необхідних вихідних даних;
- виконання вимірів впродовж встановленого (оптимального) інтервалу часу;
- виконання фіксації результатів вимірів у пам'ять супутникового приймача або автоматична реєстрація результатів у відповідному зовнішньому пристрої (комп'ютері);
- заповнення польового журналу;
- реєстрація всіх зауважень, які безпосередньо пов'язані з супутниковими спостереженнями і можуть виявитися корисними при обробці даних і аналізі кінцевих результатів.
При визначенні координат у реальному часі супутникову апаратуру докомплектовують радіомодемом для передачі і прийому диференційних поправок по каналу зв'язку. Підготовка апаратури у цьому випадку включає додаткові дії по перевірці роботи радіомодему. Основна перевірка - визначення максимальної дальності прийому поправок по всіх напрямках від базової станції. Крім того, перевіряється можливість роботи на транспортному засобі (наявність радіозавад від електрообладнання транспортного засобу).
Рис. 2 Функціональна схема після сеансної обробки результатів вимірів СРНС.
Обробка результатів супутникових вимірювань
Однією з переваг супутникової технології геодезичного забезпеченн є цифрова форма одержуваної інформації, що дозволяє при наявності комп'ютера здійснювати всю обробку безпосередньо у польових умовах.
Програмне забезпечення для післясеансної обробки представлено у вигляді пакета програм,адаптованого для роботи на ПК і забезпечує автоматизацію всього процесу робіт від планування спостережень до видачі кінцевих результатів. Пакет програм післясеансної обробки результатів вимірів виконує функції:
- планування сеансів накопичення інформації;
- перенесення результатів вимірювань із приймача на ПК;
- проведення післясеансної обробки результатів вимірювань;
- врівноваження результатів післясеансної обробки;
- проведення документування результатів післясеансної обробки.
Література
1. Мищенко И. Н., Романов Л. М. Новые разработки спутниковых радионавигационных систем - Зарубежная радио-электроника, 1989.- №. 1.- С.21-25.
2. Вентцель Е.С. Курс теории вероятности. - М.: Физматгиз, 1962.- 465 с
Loading...

 
 

Цікаве