WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Фізичні властивості дерново-підзолистих грунтів, підстелених щільними карбонатними породами, у межах Малого Полісся - Реферат

Фізичні властивості дерново-підзолистих грунтів, підстелених щільними карбонатними породами, у межах Малого Полісся - Реферат

переущільнення практично у всіх генетичних горизонтах (табл.2).
Таблиця 2
Загальні фізичні властивості грунтів Малого Полісся
Шпаруватість ґрунту має не лише агрономічно цінне значення, але водночас є своєрідною "біосферою" ґрунту. Саме у шпарах розміщується газоподібна і рідка фаза, а також "жива" фаза ґрунту. Від загальної кількості шпар, їхніх розмірів і форми залежить, як кількісне співвідношення фаз, так і умови переміщення ґрунтових розчинів, повітря, тепла, живих організмів та коренів рослин.
Растворова О.Г. встановила, що для забезпечення оптимальних фізичних умов піщаних ґрунтів, загальна шпаруватість орного шару повинна становити 45-50%, а шпаруватість аерації понад 30% [9].
За даними Ковди В.А. [4] у середньому величина шпаруватості повинна становити 40-60% від об'єму ґрунту, а в орних горизонтах загальна шпаруватість, нижча від 30-40%, вважається агрономічно несприятливою.
Величина загальної шпаруватості досліджуваних ґрунтів функціонально залежна від щільності будови ґрунту. Так, із збільшенням щільності будови у даних ґрунтах закономірно зменшується загальна шпаруватість.
Результати визначення величин загальноїшпаруватості подано в таблиці 2. Досліджувані нами ґрунти характеризуються в основному незадовільною шпаруватістю, але і є ґрунти, у яких загальна шпаруватість орного горизонту близька до задовільної. Як видно з таблиці 2, загальна шпаруватість в орному горизонті дерново-підзолистих ґрунтів, підстелених щільними карбонатними породами, становить 40-50%. Дещо кращі повітряні умови мають ґрунти під лісом (понад 50%). Зменшення кількості шпар, на що вказує зниження показників загальної шпаруватості, очевидно, як великих, так і малих розмірів, викликає зменшення показників шпаруватості аерації. Найбільше агрономічне значення мають активні пори, зайняті капілярною водою і пори аерації, які повинні становити не менше 20-25% від загальної шпаруватості [1].
Шпаруватість аерації дерново-слабопідзолистих ґрунтів, підстелених щільними карбонатними породами, становить 20-25%, що відповідно складає 50-60% від загальної шпаруватості. У горизонтах ключових ділянок аерованість різко знижується у підорних та ілювіальних горизонтах (табл. 2). Шпаруватість аерації знаходиться у прямій залежності від величини польової вологи ґрунту. З одержаних даних встановлено, що із збільшенням польової вологи відбувається зменшення шпаруватості аерації (табл. 2).
Грудкувата структура дерново-карбонатних ґрунтів з переважанням брил, відносно висока водостійкість агрегатів, та значне ущільнення ґрунтової маси зумовили невисокі величини їх загальної шпаруватості (30-35% при оптимумі 55-65%) [9] і, як наслідок, занижені значення шпаруватості аерації (18-22%). Дерново-карбонатні неглибокі ґрунти, на ріллі після збору буряків характеризуються зменшенням загальної шпаруватості вниз по профілю, що пояснюється зменшенням вмісту гумусу та дисперсності. У даних ґрунтах відмічено низькі показники загальної шпаруватості та шпаруватості аерації, що зумовлено щільною упаковкою ґрунтової маси (табл. 2).
Висновки. Проаналізувавши вивчені фізичні параметри досліджуваних ґрунтів та результати даних їх структурно-агрегатного стану, можна обґрунтувати такі висновки:
- дерново-слабопідзолисті ґрунти, підстелені щільними карбонатними породами, мають щільність будови ґрунту в основному 1,40-1,50 г/см3, інколи збільшуючись до 1,6 і навіть до 1,80 г/см3, що згідно із градацією М.А. Качинського оцінюються як щільні і дуже щільні;
- відповідно до величин щільності будови загальна шпаруватість даних ґрунтів оцінюється як незадовільна для орного шару (менше 50%);
- збільшення щільності будови і зменшення загальної шпаруватості зумовлене надмірним використанням сільськогосподарської техніки, випасанням ВРХ; невисокою культурою землеробства;
- інтенсивний обробіток ґрунтів у минулому і у теперішній час приводить до фізичної деградації агрегатів. Структурно-агрегатний стан ґрунтів погіршується внаслідок руйнування та зменшення агрономічно цінних фракцій, їх водостійкості, зростання брилистих агрегатів. Відбувається глибока перебудова порового простору. Іншим наслідком розорювання є утворення плужної підошви, що виступає бар'єром зміни усіх фізичних і фізико-хімічних властивостей грунту. Вона затримує потоки вологи та ріст корінців, а переущільнення у досліджуваних ґрунтах вийшло за межі орного шару. Зміни параметрів фізичного стану досліджуваних ґрунтів незаперечно мають вплив на водно-повітряний і газовий режими, динаміку розвитку елементарних ґрунтових процесів та на ґрунтово-екологічні умови загалом.
Література
1. Вадюнина А.Ф., Корчагина З.А. Методы исследования физических свойств почв. - Москва: Агропромиздат, 1986. - 416 с.
2. Воронин А.Д. Структурно-функциональная гидрофизика почв. - Москва: Изд-во МГУ, 1984. - 204 с.
3. Качинский Н.А. Физика почвы. - Москва, 1965. - Ч.1. - 322 с.
4. Ковда В.А. Основы учения по почвах. Общая теория почвообразовательного процесса. - Москва: Наука, 1973. - Кн.1. - 432 с.
5. Медведєв В.В., Цибулько В.Г. Зміни фізичних властивостей орного шару грунту залежно від питомого тиску сільськогосподарських машин (за даними модельного досліду) // Агрохімія і грунтознавство. - 1978. - Вип. 35 - С.48-53.
6. Почвы Украины и повышение их плодородия / Под ред. Н.И. Полупана. -К.: Урожай. - Т.1. - 1988.
7. Пшевлоцький М., Гаськевич В. Ґрунти Сокальського пасма і їх агротехногенна трансформація. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка. - 2002. - 180 с.
8. Природа Украинской ССР. Почвы /Под ред. Н.Б. Вернандер, Д.А. Тютюнника. - К. Наукова думка, 1986. - 214с.
9. Растворова О.Г. Физика почв (Практическое руководство). - Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. - 196 с.
10. Рыжов С.Н., Мухамеджанов М.В. Агрономическое значение структуры и сложения почвы // Теоретические вопросы обработки почв. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1963. - С.44-57.
11. Технические указания по корректировке материалов крупномасштабного обследования почв колхозов и совхозов УССР. - К.: 1977. - 126 с.
12. Салюк М. Фізичні властивості дерново-підзолистих грунтів, підстелених щільними карбонатними породами, у межах Малого Полісся // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - Випуск 1 (15).
Loading...

 
 

Цікаве