WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Печери Тернопільської області - Реферат

Печери Тернопільської області - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Печери Тернопільської області
Однією з характерних природних особливостей Тернопільської області є карстові печери. Великі і малі, вони пронизують гіпсові та вапнякові товщі, створюючи складні підземні лабіринти й вертикальні колодязі.
Печери в Тернопільській області найбільш поширені: а) за літологією та особливостями закладання - гіпсові печери (є у вапняках 26%, у травертинах включно); б) за генезисом - переважна більшість корозійні; в) за морфологією - горизонтальні (97 %). До першого типу належать печери, які відомі в цілому світі. Це "Голубі Озера" ("Озерна"), "Оптимістична", "Кришталева", "Млинки" та інші. Абсолютна більшість печер за своїм походженням корозійні. Винятком є такі печери, як "Перлина" та "Подолянка", котрі, по суті, є тріщинами бортового відпору. Тобто вони за генезисом належать до корозійно-тектонічних порожнин. Вертикальних печер в області є тільки три: вищезгадані "Перлина" та "Подолянка" в Медоборах та "Опільська", яка утворилася в околицях села Гутисько, що на Бережанщині. На сьогодні це найглибша вертикальна печера області. Вона пронизує товщу вапняку до глибини 37,6 м, а загальна довжина всіх ходів становить 174 м.
Сьогодні на території Тернопільської області відомо (занесено в кадастр) 100 печер. Збором кадастрових даних, дослідженням печер, їх охороною та пошуком займається громадська організація "Тернопільський клуб спелеологів "Поділля" у тісній співпраці з іншими українськими та зарубіжними спелеоклубами, державними установами та науковими закладами України.
Поширення карстових явищ, а звідси і поширення карстових печер по області неоднорідне. Це залежить від фізико-географічних умов. З огляду на це виникла потреба карстологічного районування Тернопільщини. Його запропонував А. Кучерук. У його основу він поклав поєднання двох чинників: належність карсту до певного літологічного типу закарстованих порід та їх територіальне розміщення, геологічний характер, склад, потужність, умови залягання та відношення до інших стратиграфічних горизонтів, які визначають розвиток та географічну належність карсту. У результаті на території Тернопільської області А. Кучерук виділив кілька карстових районів:
1. Кременецький.
2. Товтровий
3. Центральноподільський.
4. Західноопільський.
5. Придністровський.
Найбільш цікавим і перспективним у географічному, краєзнавчому і туристському аспектах є Придністровський карстовий район. Тут знаходиться 11 великих (довжина більш як 1000 м) розвіданих гіпсових (сульфатних) печер. З них 8 розташовані у вузькій ділянці, субпаралельній до долини Дністра. Дві печери ("Млинки" та "Уринь") "випадають" з цієї смуги й розташовані далі на північ, на широті м. Чортків; та печера "Джуринська" на широті смт Микулинці. Нині всі ці печери знаходяться в умовах повної або майже повної здренованої гіпсової товщі.
Отже, найбільш цікавими і найбільш таємничими та привабливими є гіпсові гіганти. Це печери: "Оптимістична" (214 км, посідає за довжиною 2-ге місце у світі), "Озерна" (121 км, 10-те місце в світі), "Млинки" (28 км), "Кришталева" (23 км), "Славка" (9,1 км), "Вертеба" (7,8 км), "Уринь" (2,1 км), "Ювілейна" (1,5 км), "Олексинська" (1,2 км), "Тимкова Скеля" (1,18 км), "Джуринська" (1,3 км).
Карст Тернопільської області має велике туристське, лікувальне, рекреаційне значення. Поєднання своєрідної природи області з унікальними карстовими формами приваблює багатьох туристів та охочих відпочити не тільки з області та України, а й з усіх країн світу. При створенні спеціалізованої інфраструктури на території області можливе функціонування туристсько-рекреаційного, лікувально-оздоровчого та краєзнавчо-пізнавального комплексів.
Що стосується проблеми використання й охорони печер, то слід сказати, що постає актуальна проблема збереження, охорони та правильного використання вже відомих карстових форм на території Тернопільської області. Становище ускладнюється тим, що печери та карстові явища належать до категорії невідновних природних ресурсів, тому що на утворення морфологічних елементів та вторинних мінеральних утворень потрібно навіть не одне, а декілька тисячоліть. Відомо, що екологічна рівновага сульфатних печер належить до дуже слабких, пристосованих до конкретних, постійних умов функціонування біогеоценозів, тому безконтрольне, нерегламентоване відвідування печер, яке, на перший погляд, здається найменш руйнівним антропогенним чинником, завдає руйнівної, непоправної шкоди печерам області.
Раніше печери використовувались як екскурсійно-туристські або спортивні об'єкти, залежно від їх доступності та складності проходження ("Кришталева", "Млинки", "Уринь", "Вертеба", "Славка", "Джуринська", "Оптимістична", "Голубі Озера").
В останні роки спостерігається значне підвищення інтересу до печер області, і неабияку роль тут відіграли засоби масової інформації, які широко висвітлювали легкодоступність, випадки першопроходження та дослідження печер. Це призвело до різкого збільшення потоку відвідувачів, яких приваблює краса підземного світу печер та особливо їхні вторинні мінерали, що є унікальними за своєю красою та походженням. Цей процес зупинити майже неможливо та й, мабуть, недоцільно, тому що в кінцевому рахунку головна цінність печер області - цих природних музеїв, і полягає в тому, щоб дарувати людям естетичну насолоду й можливість втамувати споконвічне бажання людини до незвіданого та прекрасного. Крім того, відвідування печер формує в людині такі якості, як мужність, витривалість, дає змогу морального та фізичного вдосконалення, вихованню дружби й почуття обов'язку перед природою і людством.
Тому неможливо погодитися з думкою деяких спелеологів та науковців про закриття печер для відвідувачів, а зберегти їх тільки для окремих професіоналів. Це можливо зробити лише для обмеженого ряду сульфатних карстових порожнин, що є особливо цінними з погляду науки і потребують особливого заповідання.
Сьогодні слід перейти від пасивної охорони до такого механізму раціонального природокористування, який би водночас враховував соціальні, екологічні та економічні потреби суспільства. Це дозволило б замість малоефективної боротьби з негативними наслідками науково необґрунтованої і неналагодженої господарської діяльності попередити саму можливість їх виникнення і тим самим забезпечити зберігання цінних природних об'єктів, включаючи і карст з його унікальними формами.
Цей соціоекологічний підхід потребує соціоекологічних досліджень, які були б обов'язковим компонентом дослідження карсту та його
Loading...

 
 

Цікаве