WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Геологічна історія та рельєф Тернопільської області - Реферат

Геологічна історія та рельєф Тернопільської області - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Геологічна історія та рельєф Тернопільської області
Якщо їхати по території Тернопільської області з півдня на північ або із заходу на схід, то можна помітити значні зміни краєвидів. Значно розчленована глибокими каньйоноподібними долинами рік місцевість Придністров'я переходить у центральній частині області у слабохвилясту, майже ідеальну рівнину, яка на півночі змінюється горбогір'ям. Мальовничі ландшафти західної частини області, порізаної густою мережею ярів, балок і річкових долин, мають значні відмінності від ландшафтів східної частини. Ці відмінності основною мірою викликані особливостями геологічної будови території.
Область розташована в межах Волино-Подільської плити, яка є частиною давньої Східноєвропейської платформи. На глибині приблизно 1500-3000 метрів залягає докембрійський кристалічний фундамент. Поверхня його вкрита осадовими породами верхнього протерозою, палеозою, мезозою та кайнозою. Найдавніші породи, із яких складений фундамент плити,- граніти і гранодіорити. Вони на поверхню в області ніде не виходять.
Найдавнішими відкладами, які виходять на поверхню області, є породи силурійської системи. У них виявлено рештки водоростей і колоніальних коралів. Це свідчить про те, що в кінці силуру на території області був тропічний клімат. У верхньому силурі море наступило на сушу і захопило майже всю Волино-Подільську плиту. Вона в той же час перетворилася на дно неглибокого моря. Силурійські породи є на всій території області, але їхні відслонення можна побачити лише в глибоких долинах Дністра (від села Дністрове Борщівського району до гирла ріки Збруч) та Збруча. На решті території вони вкриті молодшими відкладами.
Девонські відклади залягають на силурійських, східна межа їхнього поширення - вододіл рік Нічлави та Збруча. їх можна спостерігати в долинах рік Дністра та його приток (Золотої Липи, Стрипи, Серету, Коропця, Нічлави). До девонських відкладів в області належать аргіліти, пісковики, алевроліти, вапняки, їхні відслонення є в селах Трубчин, Дністровому, Худиківці, Пилипче, Окопи, Кудринці Борщівського району. У породах є чимало закам'янілих морських організмів. За насиченістю такими організмами, а також за безперервністю та непорушністю залягання силурійських порід (вік - понад 400 млн. років) відслонення у Трубчині не має собі рівних у світі. Такі відклади дозволяють стверджувати, що вже в кінці раннього девону південна частина області була приморською рівниною з розгалуженою річковою мережею. У кінці девону на території області встановився континентальний режим, який тривав аж до середини юрського періоду. У середині цього періоду більша частина області була сушею, тому відклади даного часу мало поширені. Вони трапляються лише в західній частині, яка була в цей час зайнята морем, а їхні відслонення можна побачити у долинах Золотої Липи, Коропця, Дністра. Це вапняки, доломіти, конгломерати. У крейдовому періоді відбулися коливальні рухи земної кори, і знову море наступило на Волино-Подільську плиту. На місці його існування поширені вапняки, пісковики, крейда і крейдоподібні мергелі. Ці породи доволі потужні на північному заході області (до 150 м). Відслонення вапняків цього періоду виявлено в нижній течії Серету, а білої писальної крейди - поблизу Кременця.
У кінці мезозою - на початку кайнозою територія області знову піднімається і стає суходолом. У палеогені відбувається опускання земної кори на даній території і вона знову затоплюється морем. У той час утворюються піски, мергелі, пісковики, які заповнюють знижені ділянки поверхні. Вони не мають значної товщини. Відслонення цих відкладів є у верхів'ях Ікви та Горині.
Породи неогенового періоду поширені на значній території області і є доволі різноманітними. На дні Сарматського моря, що займало південну частину області, відклалися потужні пласти гіпсу. У затоках моря і дельтах рік із нагромадженого матеріалу утворилося буре вугілля (північна частина області). Майже на всій території поширені пісковики, кварцові піски, мергелі, вапняки того періоду. Відклади неогену найбільше представлені у ярі Жаб'як. що біля с. Дзвиняча Збаразького району. На схилах яру виразно виступають породи, які відкладались тут 15-20 млн. років тому. Тут є також скам'янілі стовбури дерев, рештки рослинних і тваринних організмів, передусім морських.
Уздовж східного узбережжя моря, яке в неогені заливало Волино-Подільську плиту, відбувалося формування бар'єрного рифу. Його склали скелети древніх молюсків, коралів, червів, моховаток, різноманітних водоростей. Унаслідок горотворення в Карпатах територія Поділля почала підніматися, і море відступило. Зараз цей риф виступає як пасмо горбів і має назву Товтри (видозмінена назва "Татрис", так називали кряж польські дослідники).
Територія Волино-Подільської плити почала підніматися в неогеновому періоді кайнозойської ери. Це підняття було найбільшим у північній частині Поділля. Тому Подільське плато має загальний похил у напрямі на південь і південний схід. У цей час на поверхні території Поділля встановився континентальний режим клімату.
Упродовж неогенового і четвертинного періодів кайнозойської ери поверхня області формувалася під впливом вивітрювання, поверхневих і підземних вод, вітру.
Вивітрювання корінних порід (крейди, мергелів) привело до утворення лесів. В області вони представлені супісками і пилуватими суглинками жовтувато-папевого кольору. На лесових відкладах утворилися чорноземні грунти.
У результаті діяльності поверхневих вод утворилися річкові долини, яри і балки. У північній частині області, де похил території незначний і поширені не дуже тверді відклади, сформувалися широкі долини річок із пологими схилами, широкі заплави. А в південній частині області, де значний перепад висот і тверді породи, річкові долини каньйоноподібні, заплави рік вузькі.
Яри і балки найчастіше утворюються на схилах річкових долин і горбів, які не закріплені рослинністю. Найгустіше вони поширені на півночі і заході області, де переважає горбогірний рельєф.
В області є також карстові форми рельєфу. У тих місцях, де близько до поверхні підходять легкорозчинні породи (вапняки, гіпси), під впливом поверхневих вод утворилися лійкоподібні западини, блюдця. Вони поширені у Придністров'ї, Товтрах, західній частині області. Найбільші лійкоподібні западини виявлено біля с. Гутисько Бережанського району (25 м у діаметрі. 18 м завглибшки), с. Шумляни Підгаєцького району (17 м у діаметрі), с. Новосілка Заліщицького району (20 м у діаметрі). Циркуляція підземних вод по тріщинах гіпсів спричинила
Loading...

 
 

Цікаве