WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Опрацювання невизначеної інформації у геоінформаційних системах - Реферат

Опрацювання невизначеної інформації у геоінформаційних системах - Реферат


Реферат
НА ТЕМУ:
Опрацювання невизначеної інформації у геоінформаційних системах
ВСТУП
Головна відмінність ГІС-технологій від технологій сховищ даних, побудованих на основі реляційної моделі, полягає у встановленні зв'язку між картографічною інформацією та тематичними даними в формі реляційних баз данних. Це дозволяє в інтерактивному режимі легко переходити від табличного подання данних до картографічного і навпаки, або суміщувати їх. Тому можливість комбінувати геометричні та атрибутивні дані визначає якісно новий підхід до аналізу данних з метою прийняття на його основі обгрунтованого рішення.
Важливими особливостями ГІС є можливість забеспечення комплексного уведення, контролю, зберігання, відображення і аналізу різної семантичної та картографічної інформації, підготовка картографічних матеріалів для аналітичної обробки, що також забезпечує прийняття ефективних рішень на основі аналізу та інтерпретації просторово розподілених даних. Власне різнорідність інформації, якою повинна оперувати систтема, і призводить до виникнення ряду проблем, одним із найголовніших серед яких є опрацювання невизначеної інформації та проблема пошуку інформації.
1. АКТУАЛЬНІСТЬ РОБОТИ
Головною проблемою, яка постає під час розробки ГІС, є відсутність єдиної системи та політики інтегрування розрізнених геоінформаційних даних з метою їх загального використання. Зрозуміло, що неузгоджене створення, накопичення та актуалізація великого обсягу такої інформації потребує витрачання зайвих коштів і не дає очікуваного результату. Виходячи з цього, сьогодні на теренах України немає системи, яка б могла використовуватись для комплексного інформаційного забезпечення, формування аналітичних та прогнозних даних та підтримки прийняття рішень стосовно гармонійного розвитку регіону [1].
Розгляд проблеми опрацювання невизначеності дозволить вирішити питання підвищення достовірності та надійності інформації, а, отже, підвищить ефективність рішень, вироблених системою.
2. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
Отже, геоінформаційна система (ГІС) опрацьовує різнорідну за структурою та формою подання вхідну інформацію: картографічна, числова, текстова, графічна тощо. Виникає необхідність збереження великих чисел (протяжність кордонів адміністративної одиниці, чисельність населення, обсяг продукції тощо); надзвичайно малих (величина викидів небезпечних речовин, вміст мінеральних речовин у грунті тощо); інтервальних (температура повітря); лінгвістичних оцінок (якість) - оскільки проектована система є людино-машинною, і тому згенеровані рішення повинні видаватися у термінах, звичних для людини; неточних даних (заміри, виконані у надзвичайних умовах).
Засобами сучасних СКБД не можна забезпечити коректного зберігання невизначеної інформації. Крім того, низький рівень достовірності (точності даних) призводить до зниження якості рішень, згенерованих системою.
Отже, виникають наступні задачі:
1. Коректного подання та зберігання відсутніх, нечітких, недостовірних, інтервальних, лінгвістичних та інших невизначених даних;
2. Коректного опрацювання невизначеності - виникає через ряд факторів
" Застосування операцій інтервальної алгебри призводить до постійного розширення інтервалу, а отже, зниження довіри до результату (наприклад, операція множення для формування результату обирає найменший та найбільший з усіх добутків),
" Виконання арифметичних операцій над точними даним призводить до зниження точності через заокруглення,
" Застосування операцій над значеннями атрибутів, які містять ступені довіри, призводить до постійного зменшення довіри (грунтується на властивостях логічного І для логік будь-якого порядку);
3. Усунення чи зменшення невизначеності (корекції даних у системі РАПІД) з метою підвищення інформативності вхідних даних та покращення якості прийнятих рішень - прийняття рішень на основі видобування нових знань залежить від якості вхідної інформації (чим більша кількість вхідних даних і чим більший ступінь довіри до них, тим точніше можна встановити залежності між даними).
Для розв'язання поставлених задач пропонується:
Для вирішення проблеми збереження -
- спроектувати логічні моделі для збереження метаданих, які описуватимуть характер невизначеності та позначатимуть атрибути, яких ця невизначеність стосується;
Для вирішення проблеми опрацювання -
- забезпечити коректність опрацювання інтервальних, надточних та лінгвістичних даних шляхом збереження історії операції
- розширити оператори реляційної алгебри (вибірки, проекції та з'єднання) для врахування фактору невизначеності;
Для вирішення проблеми зменшення невизначеності -
Використовуючи залежності між характеристиками об'єктів, проводити класифікування, результатом якого буде визначення класу, до якого відноситься об'єкт, а, отже, - усунення невизначеності;
Базуючись на об'єктно-орієнтованому підході до проектування схем даних та зберігаючи зв'язки між об'єктами, використовувати рух по мережі об'єктів та їх властивостей для зменшення невизначеності шляхом аналізу характеристик об'єктів, зв'язаних між собою.
2. МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ
2.1. ПОДАННЯ ТА ОПРАЦЮВАННЯ НЕВИЗНАЧЕНИХ ДАНИХ
Уведемо узагальнений тип невизначеності, використання якого не призводило б до порушення цілісності даних, а також дозволяло б подавати усі типи невизначеностей. Таку узагальнену невизначеність можна подавати за допомогою двох складових:
Indeterminate={Value, Trust},
де Value - значення невизначеної величини (число, лінгвістична змінна, стрічка тощо), Trust - довіра до значення (подається інтервалом).
Операції над значеннями, які мають тип Indeterminate, виконуються окремо для значення Value та окремо для значення Trust. Оскільки операції над величинами Value не відрізняються від операцій, що виконуються над стандартними типами даних, то зупинимося детальніше на інтервальних операцій, що застосовуються для частини Trust.
У загальному випадку точність інтервального результату визначається наступними чотирма факторами [5]:
1. Невизначеністю у заданні вихідних даних.
2. Заокругленнями при виконанні операцій, що змінюють або породжують інтервальні об'єкти.
3. Наближеним характером використовуваного чисельного методу.
4. Ступенем обліку
Loading...

 
 

Цікаве