WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Грунтознавство - Реферат

Грунтознавство - Реферат

Реферат
"Ґрунтознавство"
Хімічний склад грунту і його практичне значення.
Грунти утворюються під впливом клімату, живих організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і віку території. Від клімату залежить кількість опадів, що впливає на розвиток рослинності, життєдіяльність мікроорганізмів, розчиння різних сполук у грунті та їх переміщення. Температура впливає на перебіг хімічних і біохімічних реакцій.
У результаті взаємодії багатьох складних процесів формується хімічний склад грунту.
Грунт складається з різноманітних мінеральних, органічних та органо-мінеральних сполук.
Найважливішою складовою частиною грунту є гумус - перегній. Він утворюється з органічних рослинно-тваринних рештов, які щорічно потрапляють у грунт і під впливом життєдіяльності мікроорганізмів розкладаються й синтезуються.
Хімічний склад грунту суттєво впливає на його родючість, на його фізичні та біологічні властивості.
Рослинний опад в лісах і відмерла трав'яна рослинність після розкладу мікроорганізмами дають багато органічної речовини, збільшуючи потужність грунту. Частково гумус мінералізується і знову під впримом мікроорганізмів переходить в доступні рослинам мінеральні сполуки.
Грунт містить мікроелементи (азот, фосфор, калій, кальцій, магній, сірку, залізо та ін.) і мікроелементи (бор, марганець, молібден, мідь, цинк та ін.), які рослини споживають у невеликих кількостях. Їх співвідношення і визначає хімічний склад грунту. Він залежить від вмісту елементів в материнській породі, кліматичних факторів, рослинності. Чим більше зволожений грунт, тим переважно бідніше мінеральними сполуками її верхні горизонти.
Хімічний склад грунту постійно видозмінюється під впливом життєдіяльності організмів, клімату, діяльності людини. При внесенні добривами грунт збагачується живильними речовинами.
В залежності від наявності тих чи інших хімічних елементів виділяють кислотність грунту. Основне природне джерело кислотності грунту - органічні кислоти. Вони утворюються при розкладі рослинних залишків мікроорганізмів без доступу повітря і просочуються в товщу грунту з атмосферною вологою. Підкислення грунту відбувається також, коли осади вимивають кальцій і магній з кореневоживого шару. Кислоти можуть накопичуватися в грунті і від систематичного застосування так званих фізіологічних кислотних добрив (сульфат амонія, хлористий амоній тощо).
Кислотність грунту визивають іони водню, які утворюються при дисоціації кислот і гідролітичних кислих солей, а також поглинуті самими дрібними частинками грунту - коллоідами, які можуть переходити в ґрунтовий розчин.
Підвищення кислотність негативно впливає на ріст і розвиток більшості культурних рослин, заважає сприятливому ходу мікробіологічних процесів в грунті. Особливо чутливі до підвищенної кислотності люцерна, пшениця, кукурудза та ін.
Також виділяють серед хімічних явищ пов'язаних з грунтом засолення грунтів.
Засоленням грунтів називається збільшення переважного вмісту легкорозчинних солей в грунті (понад 0,25%), що призводить до утворення солонцюватих і солончакових грунтів.
Розумне регулювання хімічного складу грунту може підвищувати родючість грунту, і навпаки, невміле використання мінеральних добрив, неправильна обробка грунту - може змінити хімічний склад грунту в негативну сторону і стати причиною спустошення родючих земель.
Генетико-морфологічна будова і властивості дерново-підзолитистих грунтів Українського Полісся.
Кожній природній зоні властивий свій ґрунтовий покрив, який характеризується тілький йому властивою генетико-морфологічною будовою.
На рівнинній частині України виділяють три основні грунтові зони: дерново-підзолистих, сірих лісових і чорноземних грунтів. Грунти гірських областей мають вертикальну поясність.
На півночі України - в зоні Українського Полісся - під дубово-сосновими лісами з розвинутим трав'яним покривом формуються дерново-підзолисті грунти, які мають слабкий і середній ступінь підзолистості.
Хід пізолотворчого процесу такий. Під пологом мішаного лісу на поверхні грунту завжди лежить шар лісової підстилки. В ній відбувається безперервний процес розкладання органічних решток, нагромадження гумусних речовин. Але оскільки в лісах відбувається переважно низхідний рух вологи, гумусові легкорозчинні речовини з верхнього шару переміщуються на значну глибину і там осідають. Завдяки цьому верхній, гумусовий, горизонт має сіре забарвлення.
Дерново-підзолисті грунти, як правило, гумусу містять тільки 1-3%, мають кислу реакцію, потребують вапнування. При внесенні органічних та мінеральних добрив стають родючими.
Класифікація грунтів та горизонтів
Для кожного природного типу ґрунтоутворення характерна своя сукупність горизонтів. Всі горизонти та профілі взаємно пов'язані і взаємно зумовлені. Вони формуються в процесі генезису ґрунту з материнської породи одночасно як єдине ціле. Отже, профіль ґрунту - це генетична цілісність всіх його горизонтів.
У свій час В. В. Докучаєв виділив в ґрунті всього три генетичних горизонти і позначив їх першими літерами латинського алфавіту А - поверхневий гумусо-акумулятивний, В - перехідний до материнської породи, С - материнська порода, підґрунтя). З накопиченням знань про ґрунти ця номенклатура горизонтів стала недостатньою. Над її доповненням і удосконаленням працювали Г. М. Висоцький. К. Д. Глінка, С. О. Захаров, Д. Г. Віленський, Б. Б. Полинов та ін.
У тридцятих роках нинішнього століття український ґрунтознавець О. Н. Соколовський (1936) запропонував принципово нову систему індексів. Детальніше її розробили його учні (М.К.Крупський та інші, 1979). Систему індексів О.Н.Соколовського в наш час з успіхом використовують в Україні.
Схема індексів основних генетичних горизонтів ґрунту
Назва горизонтів Індекси горизонтів Коротка характеристика
За Соколо-
вським За Докучаєвим За Розановим
Поверхневі органогенні
Торф'яний Т Ат Т Формується на поверхні в умовах постійного надмірного зволоження
Торф'яний мінералізований ТС Ат ТА Орний торф'яний горизонт, змінений осушенням і обробітком
Лісова підстилка або степова повсть Но,
Нл,Нс Ао О Шар відмерлих органічних решток рослин і тварин
Дерновий Нd Аd Аd Формується під трав'янистою рослинністю, половину і більше об'єму становлять коріння рослин
Перегнійний або тор-фово-перегнійний ТН А АТ Гумусно-акумулятивний, вміст органічної речовини 15-35 %, мулуватий, чорний, постійно або періодично насичений водою
Гумусо-акумулятивний Н А;А1 А Гумусно-акумулятивний горизонт з вмістом органічних речовин до 15°/о
Орний Норн Аорн Аорн Поверхневий гумусний горизонт змінений обробітком
Підповерхневі горизонти
Елювіальний Е А2 Е Освітлений, білястий, розташований під гумусним горизонтом (підзолистий, осолоділий та ін.)
Ілювіальний (перехідний) І В (В1 В2 В3) В Глинисто-ілювіальний (Bt), залізисто-ілювіальний (Вf), гумусо-ілювіальний(Вh), сольовий (Вsa), гіпсовий (Вcs) та ін.
Глейовий Gl G G Формується в умовах постійного надмірного зволоження, має сизе або оливкове забарвлення, іноді з іржавими плямами
Солонцьовий Sl B1 Bna Характерний для солонців, має високий вміст обмінного Nа+
Підґрунтові горизонти
Материнська порода Р С С Горизонт, що майже не трансформований в прцесі педогенезу
Підстелаюча порода D D D Порода, що лежить під грунтотвірною
Розвиток ґрунтознавства привів до виділення великої різноманітності генетичних горизонтів різних типів ґрунтів. На жаль, до сьогоднішнього дня у ґрунтознавстві різних наукових
Loading...

 
 

Цікаве