WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Австралія - Реферат

Австралія - Реферат


У лісах Нової Гвінеї та Австралії трапляється гігантський зимородок-реготун завбільшки з ворону; його крик скидається на людський сміх.
Цікаві смітні кури, поширені в Австралії та на Новій Гвінеї. Ці птахи згрібають листя в купи заввишки до 1 м і діаметром до 5 м. У купу загниваючого листя самка відкладає яйця, і в них розвиваються пташенята. Вони вилуплюються з яєць з розвиненим пір'ям на крилах і відразу починають літати й бігати.
В Австралії водяться чорний лебідь і райські птахи з надзвичайно красивим оперенням. Останні живуть ще на Новій Гвінеї та на деяких островах поблизу Австралії. Краса оперення цих птахів завжди приваблювала людей. Довгий час птахів винищували заради пір'я. Вони йшли на прикрашання капелюхів, їх збирали аматори-колекціонери та музеї всього світу. В результаті хижацького полювання деякі види цих напрочуд гарних птахів зникли.
З райськими птахами споріднені невеликі, завбільшки з дрозда, альтанкові птахи. Вони влаштовують з гілок курінці або альтанки і прикрашають їх пір'ям папуг, черепашками слимаків та побілілими на повітрі кістками. Залітаючи в будинки, птахи крадуть блискучі речі і розкладають їх біля своїх альтанок. Ці споруди є місцем для шлюбних ігор і зустрічей птахів.
Ківі - мешканець островів Нової Зеландії - належить до нелітаючих птахів. На зріст він з курку, вкритий темним волосоподібним пір'ям. Ніздрі в нього на самому кінці дзьоба, що не властиво птахам.
У Новій Зеландії в норах морських птахів буревісників живе плазун гатерія. Вона схожа на ящірку. Учені-зоологи виділили гатерію в особливий ряд і часто називають її живою викопною твариною. Своєю анатомічною будовою вона схожа на рептилії, які вимерли дуже давно.
Острів Тасманія
Тасманія - великий острів, що являє собою по суті уламок Австралії, який відокремлений від неї протокою завширшки 224 км.
Тасманія була відкрита в 1642 році відомим голландським мореплавцем Абелем Тасманом. Командуючи двома кораблями, що вийшли з Батавії (Джакарта), Тасман обігнув австралійський материк і побачив землю. Високі гори підносились на ній, а на горах ріс глухий, темний ліс. Пейзаж був невимовно дикий, але захоплюючий. Деякий час кораблі йшли уздовж берега і, нарешті, натрапили на зручну, спокійну бухту. Людей не було видно, тільки на одному деревному стовбурі були зроблені засічки кремневою сокирою, очевидно для того, щоб залазити на дерево; засічки були на сажень одна від одної. Які ж велетенські люди могли лазити по таких сходинках! Налякана цим відкриттям, команда Тасмана ще більше перелякалася, коли побачила на піску відбиток кігтів, який їм здався слідом якоїсь велетенської тварини.
Голландський мореплавець Абель Тасман
Тасман вважав відкриту ним землю південним кінцем Австралії і назвав її іменем свого найближчого начальника, губернатора Яви, Землею Ван-Дімена. Нині ця назва як не відповідна всіма залишена, і славне імя Абеля Тасмана навіки присвоєно відкритій ним землі. А що ця земля не становить частини Австралійського материка, про це дізналися через 156 років після її відкриття, коли англійці вже утвердились в Австралії. Георг Басс, лікар із Сіднею, і моряк Фліндерс довели, що широка протока відокремлює Тасманію від континенту, і протоку цю названо пізніше Бассовою, хоча б справедливо було б її назвати протокою Басса і Фліндерса.
Тасманія - один з великих островів Землі. За розмірами вона трохи більша острова Цейлон (Тасманія має площу 68 000 км2, Цейлон - 65 600 км2). Береги острова в цілому досить прості, але скелясті, стрімкі і глибоко "вгризені" морем, яке утворює в них довгі затоки, дуже схожі на відомі фіорди Норвегії. Два ряди острівців становлять ніби два ланцюги, які приковують Тасманію до Австралії.
На берегах Тасманії, порізаних затоками відкриваються чудові зелені долини, що ведуть до гористого центру острова на плоскогірї, де виблискують озера, підносяться заліснені горби і високі вершини, які півроку біліють від снігу. Серед них найвищий масив Бен-Ломонд, що піднімається більш як на 1,5 км над рівнем моря. Численні озера, з яких народжуються річки, надають Тасманії цілком альпійського характеру. Майже в центрі острова лежить озеро Грейт-Лейк і озера Сент-Клер та Еко, що є витоками р. Деруент. Усі вони сховані глибоко в горах, оточені дикими зубчастими скелями і мають багато схожого з озерами Швейцарії та Шотландії.
І річки Тасманії зовсім не ті, що в Австралії. Вони народжуються з чистих гірських джерел або з вічно повгих озер і цілий рік шумливо течуть по камінню в глибоких долинах, промитих у сланцях і базальтах, крізь високі ліси з деревовидних папоротей, по яскравих квітучих галявинах і, нарешті впадають у вузькі фіорди. Річки Тасманії судноплавні в своїх гирлах, і по р.Деруент, наприклад, ходять судна кілометрів на 40 від моря.
Середня температура літа на острові 17-18?С, середня температура зими 7-8?С. Що ж до рослин, то з 1063 представників флори Тасманії тільки 300 неавстралійські. І тут чудові евкаліпти вкривають гірські схили. Один з видів евкаліпта досягає тут 100 і більше метрів заввишки (евкаліпт кулеподібний). У вологих ущелинах ростуть такі деревоподібні папороті, що подібні до них навряд чи є ще десь, а також розкішна франклінова сосна, що є чудовим будівельним матеріалом для спорудження суден. Гарних квітів також не бракує: самі орхідеї тут мають 80 різних видів, і квітки їх часто настільки ж чудові, як і оригінальні.
Фауна острова повністю австралійська. Щоправда, тут водяться два сумчасті звірі, які вже не трапляються в Австралії, але вони, безумовно, жили там ще недавно, бо їхні кістки знайдено в новітніх осадах у печерах.Один з таких звірів - сумчастий вовк, а другий відомий під дивною назвою сумчастого чорта. Сумчастий вовк завбільшки менший за нашого вовка, але такий самий сірий, лише впоперек спини його проходять кілька темних смуг. Це дуже сильна і кровожерлива тварина, яка завдавала багато лиха першим поселенцям Тасманії, тягаючи у них овець і телят. Постійне переслідування змусило сумчастого вовка відступити в глибину острова, в гори, в темні, неприступні для людини, ущелини і печери.
Сумчастий чорт завбільшки з нашого борсука, але у нього велика кругла голова з невеличкими злими очицями і жорстка, чорна, як вугілля, шерсть. Увесь день він спить, як мертвий, де-небудь у норі, під корінням дерева, бо боїться денного світла не менше, ніж наші сови. Але вночі він зовсім перероджується і з кровожерністю куниці або тхора цілком спустошує курники; якщо ж неможливо поживитися там, то він нападає на все живе, з чим тільки може справитись, і нападає з завзяттям, люттю, озвірінням.
Інші види ссавців Тасманії всі австралійські. Те саме слід сказати і про її птахів: з 170 видів пернатих тільки 15 властиві виключно цьому острову.
Що ж до корінного населення острова, то його більше не існує. Все воно було винищене англійцями-колоністами, які у 1803 році прибули з Сіднею до Тасманії. У 1830 році уряд Тасманії вирішив за один раз переловити всіх тасманійців і переселити їх на один з півостровів Тасманії.
Тасманійка. З гравюри 19 ст.
Зусиллями англійського уряду за 4 роки острів було "очищено" від корінних жителів. У 1835 році останні 310 чоловік були привезені на острів Фліндерс (у Бассовій протоці), де англійці поселили їх у заболоченій долині. Тасманійці на місці заслання вимирали надзвичайно швидко. Щоб врятувати цю жменьку людей, їх перевезли знову на батьківщину і поселили в околицях Хобарта. Але і цей захід не допоміг. У 1848 році залишилось тільки 13 чоловіків, 22 жінки, 5 хлопчиків і 5 дівчаток. У 1876 році померла остання 76-річна тасманійка Лалла Рок.
Loading...

 
 

Цікаве