WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Слідами мандрівника Миколи Пржевальського, вихідця з України (спогади про експедицію в Китай) - Реферат

Слідами мандрівника Миколи Пржевальського, вихідця з України (спогади про експедицію в Китай) - Реферат


Важливим розділом досліджень було вивчення впливу різних методів обробки ґрунтів на стік і змив. Ділянки, оброблені методом переривчастого боронування, цілком поглинають від 112 до 64 мм при інтенсивності штучного дощу 2-2,5 мм/хв. Це показує, що при звичайних зливах стоку на таких ділянках немає.
При посіві люцерни шар дощу до початку стоку був 10 мм, на картопляному полі - 6,2 мм, а на ділянці з чорними бобами - 8,8 мм.
Великий вплив на стік і інфільтрацію має ґрунтова кірка. Шар інфільтрації до початку стоку при наявності ґрунтової кірки був 6-7 мм, тому навіть невеликий дощ може привести до виникнення стоку й ерозії. При розпушенні кірки ця величина досягла 4,3-4,9 мм вологи. Тому в період дощів варто частіше розпушувати кірку.
Підсумком роботи китайсько-радянського об'єднаного загону було складання типового проекту протиерозійної організації території на прикладі кооперативу "Будівництво", утвореного в селі Гао-шево, повіту Суйде провінції Шенсі. Проектування гідротехнічних протиерозійних заходів для цього кооперативу було доручено мені і китайським гідротехнікам Ван Вень-ану, Тань Цзе-шеу, Хуан Вень-чену і Цуй Джи-хуа.
Проект організації території, виконаний під керівництвом професора Д.Л. Арманда [1], відомого географа, був представлений у виді карти заходів, пояснювальної записки і кошторису. Економічне обґрунтування проекту і кошторис до нього склав китайський учений Ду Хе-жень.
Складений проект обговорювався китайськими вченими, що внесли ряд змін. Потім проект організації території був запропонований селянам, що внесли деякі доповнення до нього. Цей проект був прийнятий як типовий для всієї Лесової провінції.
У грудні 1957 р. відбувалась друга все-китайська нарада з боротьби з ерозією. Створення народних комун дозволило здійснити протиерозійні заходи. Наприклад, у повіті Чжуньян у бригадах, що боролися з ерозією, працювало від 5 до 10% загального числа працездатних селян. Уже до моменту скликання наради були досягнуті великі успіхи в справі боротьби з ерозією. Протиерозійні роботи були проведені на площі 195000 км2, що складало 13% площі районів, підданих ерозії. Бували місяці, коли близько 100 млн. чоловік працювали на гідромеліоративних спорудах. Навесні і восени 1958 р. зроблено насаджень на загальній площі 260 млн.м3.
Середньо-Хуанхейська експедиція дала рекомендації з використання земельних площ і боротьби з ерозією на території Лесової провінції Китаю, на площі 350000 км2. Були розкриті основні причини швидкої ерозії ґрунтів, що дозволило розробити заходи для боротьби з цим грізним явищем. Експедиція здійснювала спостереження на трьох станціях з охорони вод і ґрунтів, створених Комітетом Хуанхе. У 1957-1958 р. за допомогою радянських учених були розроблені типові проекти організації території для декількох районів. У розробці і здійсненні цих проектів брали участь члени комун. Були розроблені плани запобігання ерозії для 11 ключових ділянок у різних районах.
Після закінчення важких маршрутних і стаціонарних досліджень у незвичних нам кліматичних умовах, було складено звіт, він був опублікований китайською мовою у виді "Праць Середнє-Хуан-хейської протиерозійної експедиції". Звітний період роботи експедиції проходив у м. Таюані - центрі провінції Шаньсі.
?
Рис. 6. На урядовій трибуні площі Тяньаньминь 1 жовтня 1957 р.
Зліва направо: професор Д.Л. Арманд, професор О.С. Кесь, академік Туркменської РСР М.П. Петров, старший науковий співробітник А.М. Оліферов.
Звітні доповіді прозвучали і на спеціальних конференціях у першу чергу в Комітеті з будівництва на р. Хуанхе (м. Чженчжоу). Крім доповідей його керівництву, ми відвідали гідротехнічну лабораторію, створену при Комітеті, де нас попросили зробити свої зауваження про її роботу.
Ряд доповідей було зроблено і у наукових установах, зокрема Інституті географії і Ґрунтовому інституті АН КНР. Результати наших експедиційних і стаціонарних робіт викликали великий інтерес у китайських учених.
Після закінчення польового періоду і доповідей у наукових установах, нам було дано кілька днів для ознайомлення з визначними пам'ятками м.Пекіна. Ми відвідали Велику Китайську стіну, що, на відміну від стіни в районах наших експедиційних досліджень, була не земляною, а кам'яною. Недалеко знаходилися Мінські могили зі знаменитими кам'яними статуями. У самому місті ми побували в Храмі неба і в палаці імператора, пекінській опері. Прощальну вечерю улаштували в ресторані "Пекінська качка".
На жаль, після нашого від'їзду, система, що включає дослідження ерозії, розробку протиерозійних заходів і здійснення їх у величезних масштабах відразу занепала. У Китаї почалася Культурна Революція. Проводилися репресії стосовно працівників культури й інтелігенції. Більшість членів групи гідрології і гідротехніки були відправлені в село "на перевиховання". Зведення про стан гідровузла Санминься нам не надходили.
Мені вдалося ознайомитися зі статтею Х.В. Ше-на [12], опублікованою в 1979 р. в Америці. У ній розглянуті гідрологічні особливості р.Хуанхе й історичний досвід її регулювання. Основні проблеми гідротехнічного характеру, пов'язані з високою концентрацією наносів у ріці, що зумовлені інтенсивним розмиванням ґрунту на Лесовому плато і низькими ухилами Великої Китайської рівнини. Ці умови сприяють швидкому занесенню водоймищ. Наприклад водоймище Саньминься за період 1960-1965 р. було занесено до гребеню водозливної греблі. У статті пропонується відновити наукові дослідження ріки Хуанхе.
Таким чином, ще М.М.Пржевальський [9] установив головну особливість р.Хуанхе - величезну кількість наносів. Ця специфіка Жовтої ріки утруднює її регулювання й проведення заходів щодоборотьби з повенями в нижній течії. Проблема р.Хуанхе усе ще чекає свого розв'язання.
Література
1.Арманд Д.Л. Особенности использования эродированных земель в зоне необеспеченного увлажнения // Хуанхэ Цзяньшэ, 1959. - №5. - С. 21-36 (на китайском языке).
2. Гавриленков В.М. Русский путешественник Н.М. Пржевальский. - Смоленск. Моск. рабочий. Смолен. отд-ние, 1989. - 143 с.
3. Зайчиков В.Т. Блуждающая река Хуанхэ. - М.: Географгиз, 1957. - С. 20-21.
4. Оліферов А.М. Протиерозійні дослідження в Китайській Народній Республіці // Вісник сільськогоспо-дарської науки, 1958. - № 7. - С. 83-88.
5. Мероприятия по борьбе с селевыми потоками в условиях Крыма // Тезисы докл. научн. конф. по вопросам изучения селевых потоков и мер борьбы с ними. - К.: Изд. АН УССР, 1957. - С. 20-21
6. Олиферов А.Н. Противоэрозионные мероприятия и гидротехнические сооружения в Северо-Западном Китае // Гидротехника и мелиорация, 1959. - № 1. - С. 59-64.
7. Олиферов А.Н. Изучение стока и смыва на противоэрозионных станциях Китайской Народной Республики // Метеорология и гидрология, 1959. - № 3. - С. 53-55.
8. Олиферов А.Н. Результаты комплексного изучения эрозии в бассейне р. Хуанхэ // Борьба с эрозией почв. - К., 1962. - С. 175-184.
9. Пржевальский Н.М. Монголия и страна тангутов. - М.: Географгиз, 1946. - 333 с.
10. Рюмин В.В. Н.М. Пржевальский как географ // География и природные ресурсы, 1988. - С. 153-164.
11. Чжу Кэджень. Итоги больших работ // Природа, 1958. - № 8. - С. 11-24.
12. Shen H.W. Some notes on the Yellow River // Trans Amer. Geophys Union, 1979. - № 31. - С. 545-546.
13. Август Оліферов. Слідами мандрівника Миколи Пржевальського, вихідця з України (спогади про експедицію в Китай) // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. - Випуск 1 (11). - С.15-22.
Loading...

 
 

Цікаве