WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Меліоративне районування Тернопільської області і його економіко-географічний аналіз - Реферат

Меліоративне районування Тернопільської області і його економіко-географічний аналіз - Реферат

сільськогосподарського використання земельних угідь, велика територіальна концентрація сільськогосподарського виробництва поряд із нераціональним господарюванням зумовили загострення меліоративної невлаштованості території.
Питома вага еродованих ґрунтів у загальній площі сільськогосподарських угідь області складає 21,1%. Збільшується загальна площа кислих ґрунтів. Станом на 1.01.1997 року частка таких земель у структурі сільськогосподарських угідь становить 66,4%. Приблизно 14,4% сільськогосподарських угідь є перезволоженими та 15,8% -- заболоченими. 7,4% угідь є забруднені цезієм-137.
Частина угідь із цих категорій потребує поліпшення. Більшість таких ґрунтів необхідно перевести з ріллі під кормові угіддя і навіть вивести із сільськогосподарського використання.
На території МР під впливом природних та господарських факторів сформувалися два підрайони: Бучацький та Заліщицький (у складі Борщівського, Заліщицького та Чортківського адміністративних районів). МК Бучацького підрайону відзначається надзвичайно високим рівнем розвитку водної, середнім рівнем розвитку рослинної й хімічної та низьким рівнем розвитку земельної меліорації. Тип МК Заліщицького підрайону характеризується середнім рівнем розвитку хімічної й рослинної, низьким рівнем розвитку земельної та дуже низьким рівнем розвитку водної меліорації.
Сумарний коефіцієнт меліорованості району становить 5,2.
Серед типів меліорації у межах МР найбільшого поширення набула хімічна меліорація. Коефіцієнт меліорованості території даною меліорацією становить 3,5, що складає 67,0% МК району. Хімічна меліорація Південного МР складає 25,5% даного типу меліорації в обласному МК і 16,4% всього МК Тернопільської області. Коефіцієнт меліорованості МР земельною меліорацією становить 1,1, що складає 21,8% МК. Земельна меліорація МР складає 23,3% даного типу меліорації в обласному МК і 5,3% всього МК області. Коефіцієнт меліорованості рослинною меліорацією становить 0,4 (8,3% МК МР). Фітомеліорація Південного МРскладає 21,6% даного типу меліорації в обласному МК і 2,2% всього МК області. Найменшим є коефіцієнт меліорованості водною меліорацією - 0,2 (2,9% МК району). Даний тип меліорації МР складає 23,3% гідромеліорації обласного МК і 0,7% всього обласного МК.
Загальна площа Центрально-Східного МР становить 598078 га (43,2% території обласного МК). Станом на 1.01.1998 р. площа сільськогосподарських угідь району складала 490979 га. Сільськогосподарська освоєність території є найбільшою по області і в середньому по МР складає 82,1%. Розораність угідь становить 85,5%. 10,0% сільськогосподарських угідь знаходиться під пасовищами. Під сіножатями і багаторічними насадженнями перебуває відповідно 3,2 та 1,3%.
Високий рівень сільськогосподарського використання земельних угідь, велика територіальна концентрація сільськогосподарського виробництва поряд із нераціональним господарюванням зумовили загострення меліоративної невлаштованості території.
Питома вага еродованих ґрунтів у загальній площі сільськогосподарських угідь області складає 39,0%. Збільшується загальна площа кислих ґрунтів. Станом на 1.01.1997 року частка таких земель у структурі сільськогосподарських угідь становить 35,3%. Приблизно 7,4% сільськогосподарських угідь є перезволоженими та 3,4% -- заболоченими.
Частина угідь із цих категорій потребує поліпшення. Більшість таких ґрунтів необхідно перевести з ріллі під кормові угіддя і навіть вивести із сільськогосподарського використання.
Під впливом природних факторів на території МР сформувався своєрідний тип МК, який характеризується середнім рівнем розвитку хімічної й земельної меліорації, дуже низьким рівнем розвитку рослинної меліорації. Рівень розвитку водної меліорації по території МР є неоднорідним. Доцільним є виділення у рамках Центрально-Східного району на основі даного критерію двох меліоративних підрайонів: Теребовлянського (у складі Гусятинського, Козівського та Теребовлянського адміністративних районів) та Тернопільського (у складі Збаразького, Лановецького, Підволочиського та Тернопільського адміністративних районів). Якщо у Тернопільському підрайоні рівень розвитку водної меліорації є низький, то у Теребовлянському - дуже високий.
Сумарний коефіцієнт меліорованості району становить 5,3.
Серед типів меліорації у межах МР найбільшого поширення набула хімічна меліорація. Коефіцієнт меліорованості території даною меліорацією становить 3,6, що складає 69,1% МК району. Хімічна меліорація Центрально-Східного МР складає 26,5% даного типу меліорації в обласному МК і 17,1% всього МК Тернопільської області. Коефіцієнт меліорованості МР земельною меліорацією становить 1,2, що складає 22,6% МК. Земельна меліорація МР складає 24,4% даного типу меліорації в обласному МК і 5,6% всього МК області. Коефіцієнт меліорованості рослинною меліорацією становить 0,3 (5,3% МК МР). Фітомеліорація Центрально-Східного МР складає 13,7% даного типу меліорації в обласному МК і 1,3% всього МК області. Найменшим є коефіцієнт меліорованості водною меліорацією - 0,2 (3,0% МК району). Даний тип меліорації МР складає 24,1% гідромеліорації обласного МК і 0,7% всього обласного МК.
Виявлення та дослідження об'єктивно існуючих форм просторової організації МК Тернопільської області сприяє вдосконаленню системи практичних, технологічних та організаційних заходів меліоративної діяльності.
Література
1. Анучин В.А. Основы природопользования. Теоретический аспект. - М.: Мысль, 1978. - 298 с.
2. Игнатенко Н.Г., Кирпушко Я.В. Территориально-мелиоративный комплекс: географический подход к комплексированию в природопользовании // Экологические и экономические аспекты мелиорации. - Таллин: АН ЭССР., 1988. - Т.1. С.23-25.
3. Пістун М. Д., Гуцал В. О., Провотар Н. І. Географія агропромислових комплексів: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 1997. - 200 с.
4. Чистобаев А.И., Шарыгин М.Д. Экономическая и социальная география: Новый этап. - Л.: Наука, 1990. - 326 с.
Loading...

 
 

Цікаве