WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Питання якісної оцінки земельного фонду Тернопільської області - Реферат

Питання якісної оцінки земельного фонду Тернопільської області - Реферат

На нашу думку, класифікація придатності земель для використання у сільському господарстві - це групування земель, здійснене на основі врахування комплексу природних та соціально-економічних властивостей, які впливають на економічну продуктивність та екологічну стійкість агроландшафту. Клас придатності вказує на ступінь обмеження використання земель у сільському господарстві. Підклас землепридатності характеризує природу чинника обмеження: Е - ерозія, W - надлишкове зволоження, S - мала потужність кореневмісного шару ґрунту, C - несприятливі кліматичні фактори, Т - топографічний чинник, К - кам'янистість ґрунту, D - дефляція тощо.
Багато країн використовують семи - дев'ятиступеневу класифікацію [1]. Така велика кількість градацій обумовлена значними відмінностями природних умов, пов'язаними із широтною зональністю, висотною поясністю, наявністю специфічних обмежуючих чинників (багаторічна мерзлота, виходи на поверхню материнських порід тощо). На Україні вцілому, і наТернопільщині зокрема, наявна значна кількість високопродуктивних земель, і сільськогосподарське використання території з інтенсивним проявом деструктивних процесів не ведеться. Більше того, в умовах розвитку земельної реформи велика кількість малопродуктивних та екологічно нестійких земель вилучається з сільськогосподарського використання. Враховуючи ці особливості ми пропонуємо п'ятиступеневу класифікацію.
Клас 1 (А). Землі мають незначні обмеження для вирощування сільськогосподарських культур. Ґрунти потужні, високопродуктивні, добре дреновані.
Клас 2 (В). Землі середньої придатності з одним або кількома обмеженнями малої інтенсивності, які можна усувати агротехнічними прийомами без додаткових затрат.
Клас 3 (С). Обмежено придатні ґрунти з кількома негативними ознаками, усунення яких потребує додаткових затрат, але без застосування докорінної меліорації.
Клас 4 (D). Низька придатність, поліпшення якої можливе лише за умови докорінної меліорації. Такі землі рекомендовано вилучати із сільськогосподарського використання.
Клас 5 (E). Землі непридатні для сільського господарства.
Сільськогосподарська спрямованість економіки Тернопільської області призвела до надмірного навантаження на земельний фонд, розриву взаємозв'язків між компонентними ланками агроландшафтів, погіршення загального екологічного стану території.
Провівши розрахунки екологічної стабільності агроландшафтів Тернопільської області, ми прийшли до таких результатів: на 2003 рік коефіцієнт екологічної стабільності сільськогосподарських угідь є нижчим від середнього по Україні (0,41), і становить 0,33. Екологічна стійкість ландшафтів Тернопільщини є відносно нижчою, що можна пояснити високим рівнем сільськогосподарської освоєності та розораності території.
Проте, по території області коефіцієнт екологічної стабільності неоднаковий. Найвищі його значення спостерігаються в Бережанському районі (0,55), а найнижчі - у Підволочиському та Лановецькому районах (0,24) (табл.1).
Таблиця 1
Коефіцієнти екологічної стійкості та антропогенного навантаження території
адміністративних районів Тернопільської області

п/п Адміністративні райони Коефіцієнт антропогенного навантаження Коефіцієнт екологічної стійкості Екологічна стійкість
1 Бережанський 3,2 0,55 Середньо стабільна
2 Борщівський 3,6 0,27 Екологічно нестійка
3 Бучацький 3,6 0,39 Стабільно нестійка
4 Гусятинський 3,7 0,26 Екологічно нестійка
5 Заліщицький 3,6 0,38 Стабільно нестійка
6 Збаразький 3,7 0,31 Екологічно нестійка
7 Зборівський 3,7 0,26 Екологічно нестійка
8 Козівський 3,7 0,38 Екологічно нестійка
9 Кременецький 3,5 0,39 Стабільно нестійка
10 Лановецький 3,8 0,24 Екологічно нестійка
11 Монастирський 3,3 0,48 Стабільно нестійка
12 Підволочиський 3,9 0,24 Екологічно нестійка
13 Підгаєцький 3,5 0,38 Стабільно нестійка
14 Теребовлянський 3,8 0,27 Екологічно нестійка
15 Тернопільський 3,7 0,29 Екологічно нестійка
16 Чортківський 3,7 0,32 Екологічно нестійка
17 Шумський 3,3 0,45 Стабільно нестійка
Разом 3,60 0,33 Екологічно нестійка
Аналіз величини коефіцієнта екологічної стабільності агроландшафтів області вказує на формування груп адміністративних районів із подібними значеннями показника:
1. 1.Середньо стабільні території (Кек.ст. більше 0,5) - Бережанський район.
2. 2.Стабільно нестійкі (Кек.ст. 0,5 - 0,3) - південні і південно-західні райони (Бучацький, Заліщицький, Монастирський, Підгаєцький ) і Шумський район.
3. 3.Екологічно нестійкі території (Кек.ст. менше 0,3) - центральні, східні і північно - західні райони Тернопільської області.
Загальний коефіцієнт антропогенного навантаження у Тернопільській області становить 3,6, що приблизно дорівнює загальноукраїнському (3,4). Найбільший вплив на оточуюче середовище спостерігається у Підволочиському (3,9), Теребовлянському і Лановецькому (3,8) районах. Найнижчий коефіцієнт у Бережанському (3,2), Монастирському і Шумському (3,3) районах (табл. 1). Аналізуючи цей показник, можна зробити висновок, що найсуттєвіший антропогенний вплив відчувають східні та центральні райони.
Коефіцієнти антропогенного навантаження і екологічної стабільності дають можливість комплексно оцінити, наскільки раціональною є структура земельного фонду. Тому, особливо важливими є подальші їх дослідження на локальному рівні.
Вагомою якісною характеристикою сільськогосподарських угідь регіону є бонітування ґрунтів. У області середній зважений бал бонітету становить 39. Проте, територія Тернопільщини характеризується досить значними відмінностями у балах бонітету в розрізі адміністративних районів (від 20 до 60 балів). Такі значні відмінності пов'язані з різноманітністю агрогруп, які вказують на властивості ґрунтів (вміст і потужність гумусу, фізичної глини, величина pH), і впливають на урожайність сільськогосподарських культур. За якісними ознаками в межах адміністративних районів виділяють від 36 до 87 агрогруп. Якщо
Loading...

 
 

Цікаве