WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Історичні аспекти дослідження мінерально-сировинних ресурсів території Чернівецької області - Реферат

Історичні аспекти дослідження мінерально-сировинних ресурсів території Чернівецької області - Реферат

порівняльній оцінці практичного значення відмічених зон, перевага віддається середній зоні, яка простягається через Дихтенець, з якою були пов'язані давно відомі нафтопрояви, але вказується і на те, що крайова зона Карпат є також перспективною для розвідки нафтових родовищ.
Наступні роботи з геологічного вивчення проводились в 1914 році С. Шмідтом. Він склав геологічну карту масштабу 1:200000, на якій детально характеризується геолого-тектонічна структура краю.
Значний внесок у дослідженні геологічної будови і корисних копалин у Чернівецькій області було зроблено Р.Заубером. Він досліджував як загальну геологічну будову так і кристалічні породи верхів'я річки Черемош. В 1918 р. опублікував працю "Фліш і нафта", в якій довів приуроченість родовищ нафти до флішової зони Східних Карпат.
Серед інших вчених, що досліджували проблеми формування та розміщення корисних копалин на досліджуваній території в даний відтинок часу, слід відзначити В.Уліга, Д.М.Ареда, Н.Н.Моросана, А.Г.Вологдіна, Р.Р.Виржиновського та інших. Час входження території області до складу Румунії (1918-1940 рр.), характеризується значним спадом інтенсивності наукових досліджень.
Таким чином, разом із інтенсифікацією господарського розвитку території відбувається і відповідне пожвавлення мінералогічних досліджень, які на межі XIX - XX століть мали експедиційний та описовий характер, що дало змогу деталізувати геологічну і тектонічну будову Чернівецької області, виявити ряд закономірностей розміщення корисних копалин, вивчити їх фізико-хімічні властивості та обґрунтувати придатність до використання.
4-ий етап - розквіт регіонально-мінералогічних, кристалохімічних і термобарохімічних досліджень (40-70 роки XX століття). Значно підвищилась інтенсивність геологічних досліджень території Північної Буковини та відповідної частини Бессарабії після закінчення Другої світової війни разом із включенням території Чернівецької області до складу Української РСР. Уже в 1946 році групою авторів (М.А. Біховер, Л.Г.Вологдін, А.К.Матвєєв та П.М.Татаринов) видається монографія "Геологія і корисні копалини Північної Буковини і Бессарабії", де просистематизовано та проаналізовано значний теоретико-практичний матеріал напрацьований вченими Австро Угорщини, Росії (Радянського Союзу), Румунії та Польщі. Значна увага приділяється також вивченню особливостей розміщення, умов залягання та фізико-хімічних властивостей корисних копалин.
Важливою подією в геологічних дослідженнях області є відкриття при Чернівецькому державному університеті геолого-географічного факультету, науковці якого досліджували мінеральних ресурси Карпат, Поділля та Чернівецької області. Тут працювали такі відомі вчені геологи та мінералоги як М.П.Каніболоцький, В.М.Робінсон, І.В.Кульчицький, С.С.Ковалевський.
В цей час значна увага приділялась також вивченню геології та корисних копалин Буковинських Карпат і Придністров`я. Варто відзначити дослідження в галузі стратиграфії, тектоніки та загальної геології (П.М.Меркулова, Д.К.Балицького, Г.Д.Досина, П.Д.Букутчука), мінералогії, петрографії та корисних копалин (П.С.Самодуров, Г.Н.Бровков, В.М. Морозов, Д.І.Руді, В.П. Курочка), біостратиграфії (Р.Ю.Абруніна, В.Е.Лівенталь, І.А.Москаленко).
Так, В.П.Курочка досліджував особливості мінерального складу третинних глин Чернівецької області. Він встановив, що третинні глини північно східного Придністров'я мають монтоморилонітовий склад і аналогічні нижівській глині; було доведено також, що в період формування третинних відкладів у даному регіоні існували сприятливі умови для нагромадження глинистих утворень монтоморилонітового складу як в середньому так і у верхньому міоцені. Обґрунтовано доцільність використання даного виду корисних копалин для господарських цілей [9].
Н.А.Доморацький (1956) досліджував умови формування гірських порід, та їх видовий склад у басейні рік Сарата і Перкалаб. Узагальнивши отримані дані за мінералохімічним та хімічним складом, вчений запропонував виділити дві групи порід: 1) мікрогнейси, мусковіти, вуглецеві сланці, альбітові амфіболіти і карбонатні породи, що характеризуються низько температурною асоціацією мінералів; 2) різноманітні гнейси та двослюдисті сланці, що містять гранат і біотит, тобто мінерали характерні для більш високих стадій метаморфізму. [7]
Значна увага в цей час приділяється також вивченню окремих родовищ корисних копалин. Зокрема, В.І.Морозов (1958) проводив польові дослідження на Онутському родовищі пісків. Він визначив їх гранулометричний склад, а також довів відмінність умов формування кожного з трьох горизонтів. В даній роботі вказується на можливість використання пісків для виробництва скла та в якості формувальної сировини.
П.М.Меркулов, І.М.Артанський, Ю.М.Сопов у 1961 році вивчали геолого-хімічні характеристики північно-східної частини Буковинських Карпат, умови залягання та особливості територіальної диференціації бітумізованих сланців, визначили основні напрямки їх використання в хімічній промисловості та промисловості будівельних матеріалів. [11]
Значний внесок у формування теоретичних положень утворення корисних копалин та в розвиток уяви про геологотектонічну будову Чернівецької області зробили також П.Каніболоцький, Н.А.Доморацький, В.А.Бойко, А.К.Горбань та інші вчені. У 1957 році - факультет припинив свою діяльність.
5-ий етап розвитку регіональних геологічних досліджень охоплює час з 70-х по 90-ті роки ХХ ст. Видається значна кількість праць, які висвітлюють проблеми формування родовищ корисних копалин, закономірності їх поширення, взаємозв'язку між особливостями геолого-тектонічної структури регіону та видовим складом мінеральних ресурсів, значна увага приділяється їх економічній оцінці. У середині 80-их років ХХ ст. у зв'язку із загостренням екологічної ситуації багато вчених починає вивчати екологічні аспекти використання мінерально-сировинних ресурсів.
У 1976 році Я.О.Кульчицький,М.П.Габінет, О.І.Матковський та інші вчені, досліджуючи геологію і корисні копалини Українських Карпат, запропонували виділити в межах Чернівецької області наступні геолого-тектонічні елементи:
1) Південно-західна частина Східно Європейської платформи; 2) Зовнішня зона Передкарпатського крайового неогенового прогину; 3) Внутрішня зона Передкарпатського прогину, представлена Самбірською та Бориславсько-Покутською підзонами; 4) Скибова зона, яка складається із Орівської, Сколівської скиб, скиби Парашки та Верховинської прогнутої частини Скибової зони; 5) Чорногірська зона із підзонами Скупівською і Шипітською (Говерлянською); 6) Сухівська зона; 7) Східна частина Мармароського кристалічного масиву. Такий геолого-тектонічний поділ дозволяє обґрунтувати особливості процесів формування мінеральних ресурсів в минулих геологічних епохах.
Д.М.Дриганд, В.І.Гаврилишин, В.А.Гнида (1982) досліджували верхньодокембрійські та нижньопалеозойські відклади Середнього Придністров'я. Вони детально описали мінералогічний склад, специфіку залягання та особливості розповсюдження порід вище вказаних геологічних періодів. Вченими дещо уточнена стратиграфія даних відкладів.
В.М.Утробін у цей період значну увагу зосередив на вивченні особливостей розміщення покладів нафти і газу в західних областях України. Він пропонує виділяти в межах Передкарпатського прогину дві зони нафтогазонакопичення та одну газонакопичення, з яких частини Хондовичко-Косівської зони газонакопичення та Покутсько-Бориславської зони нафтонакопичення розташовуються в межах Чернівецької області. Вчений допускає, що газонакопичення в першій зоні приурочено до пологих антикліналей і монокліналей в породах тортону і рідше - до ерозійних виступів поверхні фундаменту. Це пов'язано, очевидно, із міграцією газу по глибинних розломах, що в наш час на місцевості виражається на поверхні насувом Внутрішньої зони на Зовнішню. Формування нафтових родовищ Бориславсько-Покутської зони приурочено до антиклінальних складок в породах міоцеону, палеогену і крейди, однойменної тектонічної підзони Передкарпатського
Loading...

 
 

Цікаве