WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Єдність фізичної і економічної географії - Реферат

Єдність фізичної і економічної географії - Реферат


Реферат
на тему:
Єдність фізичної і економічної географії
Сучасні географи не сумніваються, що між фізичною та економічною географією існують відміни. Питання полягає в тому, що собою уявляє географія економічна та географія фізична - це дві гілки єдиної науки, чи дві самостійні групи наук Географія - це комплекс наук, чи єдина комплексна наука? Періодично появляється багато публікацій по теорії та філософських питаннях географії, до яких відноситься питання про єдність. Під час критично високих темпів науково-технічного прогресу спостерігається інтенсифікація диференціації наук, поява нових галузей і спеціалізацій, зростають амплітуди протилежних тенденцій інтеграції і диференціації. Кожен такий етап приводить до сполоху великої кількості точок зору, поглядів та пропозицій. Жодного разу не було стрибкоподібного переходу до нової якісної методологічної бази наук. Можливо це результат недостатньо глибокого пізнання чи відкидання методології науки. Методологічним фундаментом науки філософи різних наукових шкіл вважають діалектичний матеріалізм і діалектичний ідеалізм. Хорологічні, геополітичні, соціологічні наукові школи визнають географію єдиною наукою, так само як у минулому декілька тисяч років для єдиної описової географії головним питанням було "де що знаходиться?".
Основою сучасних концепцій "єдиної географії" є або змішування законів природи і суспільства, або ігнорування та відмова їх вивчати. Закони розвитку природи і суспільства істотно відрізняються і їх не можна змішувати, тому всі науки поділяють на природничі і суспільні. Дзеркальним кусочком цього поділу є географія як система природничих і суспільних наук. Фізична географія вивчає природні територіальні комплекси та їх компоненти, а економічна - виробничі територіальні комплекси та їх компоненти. І у фізичній і в економічній географії є науки загальні, галузеві та регіональні. Крім того є група наскрізних (інтегральних) географічних наук та напрямків.
Тепер існують дві точки зору. Перша (найбільш поширена) точка зору вважає, що єдина географія себе історично вичерпала і розділилася на дві самостійні науки - природничу фізичну географію і суспільну економічну географію, між якими єдність неможлива, в наслідок різних об'єктів та методів досліджень (праці філософів на чолі з В.С.Ляміним та географів А.Г.Ісаченко, С.В.Калесника, І.М.Забеліни, Д.Л.Арманда, К.К.Маркова, М.А.Гвоздецького, Ф.М.Мількова, Щ.Ф.Констанинова, М.М.Жирмунського, М.М.Баранського, С.Б.Лаврова та інших). Друга точка зору вважає, що географія - це єдина наука, як дерево, що розділяється на два стовбури, географію фізичну та географію економічну (праці Л.С.Берга, Ю.Г.Саушкіна, В.А.Анучина, І.П.Герасимова, Ю.К.Єфремова, Б.Б.Родомана, Ю.Д.Дмитревського та інших).
До появи фундаментального обгрунтування теоретичних концепцій на основі матеріалістичної діалектики в географії дуже гостро стояло питання про об'єднання фізичної і економічної географії та географії народонаселення. Одна група вчених не бачила істотної відміни між природою і суспільством та їх законами, прагнула пояснити все дією природних законів з позицій географічного детермінізму, розвинутого у працях філософів - матеріалістів. Друга група вчених зводила до абсолюту специфіку законів суспільства, як єдиних законів розвитку суспільно-економічних формацій, повністю відкидаючи вплив законів природи на суспільство та їх дію в середині суспільства, тому що суспільство розглядалося лише як сукупність виробничих відносин, незалежних від впливу природи. Корінням такого протиставлення людини і природи є ідеалізація людини як Божого творіння. Прихильники географічного детермінізму бачать тісний зв'язок між людиною і природою і розуміють єдність матеріального світу, але не розуміють якісних відмін між суспільством і природою, розчиняють суспільство у природі. На рівні сучасної науки вони вважають об'єктом вивчення єдиної географії географічну оболонку разом з людиною і суспільством з їх виробничими відносинами, що існують в середині географічної оболонки, а фізична географія вивчає тільки географічне середовище як географічну оболонку без людини і суспільства та виробничих відносин.. Ідеалісти бачать і розуміють якісні відміни між суспільством і природою, але підносять специфіку відмін до абсолюту, розриваючи причинно-наслідкові зв'язки єдиного матеріального світу, єдиної матерії. Розглядаючи людське суспільство як особливу цілісність, заперечуючи його як специфічну частину природи, легко прийти до заперечення єдності науки і єдиного процесу пізнання єдиного матеріального світу. На цьому базується протиставлення суспільних наук до природничих, а економічної географії до фізичної, що в результаті приводить до ліквідації географії як цілісної науки.
В сучасній науці, як і в суспільстві, наступив період коливань великої амплітуди, період крайніх поглядів, від грубого матеріалізму до містичного ідеалізму. Можна собі уявити, як будуть виглядати вчення про закон географічної зональності, ландшафти, географічну оболонку з точок зору грубого матеріалізму та містичного ідеалізму. Якщо амплітуда коливань по прямій лінії, то у абстрактному математичному світі можна уявити пряму лінію без початку і кінця, з умовним початком і кінцем, паралельні прямі лінії. У космічному та планетарному масштабах ми бачимо нескінченість кругових ліній, окружностей, де можна за певними ознаками умовно вибрати точки початку і кінця, наприклад початковий меридіан, полюси тощо. Це означає, що між ідеалістичними і матеріалістичними концепціями найбільша відстань тільки при їх стоянні на протилежних полюсах, а потім з другої сторони вони починають сходитися знов спиною, якщо обличчями розходяться. Якщо амплітуда коливань кругова циклічна, то по максимуму вона дорівнює довжині всієї окружності і з другого боку спинами вони зімкнуться , в даному випадку, у крапку примітивних понять з точки зору сучасної технічно-озброєної науки, яка часто забуває про простоту істини. Повернемось до єдності географії, додавши до цих точок зору наступні тези: 1/ "Ми зовсім не володіємо природою так, як завойовник володарює над чужим народом, не володіємо і так , як хтось, що знаходиться зовні природи... ми, навпаки, плоттю, кров'ю, мозком належимо до неї і знаходимося в її середині... все наше панування над нею полягає в тому, що ми, на відміну від інших істот, вміємо пізнавати її закони і правильно їх застосовувати" (Діалектика природи, Ф.Енгельс); 2/ "Робітник нічого не може створити без природи, без зовнішнього матеріального світу", "Природа є неорганічним тілом людини... Людина живе природою... Що фізичне і духовне життя людини нерозривно зв'язане з природою, означає не що інше, як те, що природа нерозривна сама з собою, бо людина є частиною природи", "Вихідним пунктом всесвітньої історії є природна визначеність...", (Капітал, К.Маркс); 3/ "Поняття причини і наслідків завжди дещо спрощує об'єктивний зв'язок явищ природи, лише приблизно відображає його, штучно ізолюючи різні сторони відєдиного світового процесу" (Матеріалізм та емпіріокритицизм, В.І.Ленін). Наведені цитати лише підтверджують те, що містять першоджерела істинних знань, починаючи з книги "Берейшит". Адже людина створена з праху земного, з тих же молекул, що і інші організми, з тих же атомів хімічних елементів, з яких складається земна куля і взагалі матерія, тобто наша плоть і кров - це природні складові. Якщо у природних ландшафтних комплексах все збалансовано, то людина, яка народилася і виросла в певних природних умовах, може знайти всі необхідні матеріальні елементи для матеріального життя. З того ж першоджерела ми дізнаємось, що живою душею людина стала, коли в неї вдихнули дух життя. А ось що сказано про живі істоти у псалмі № 103: "Всі вони від Тебе чекають, щоб Ти дав їм їжу своєчасно. Даєш їм - приймають, відкриваєш руку Твою - насичуються благами. Сховаєш лице Твоє - тремтять і метушаться; забереш дух їх - помирають та в персть свою повертаються. Пошлеш духа Твого - створюються (відтворюються), і Ти оновлюєш обличчя землі". Таким чином, животворчою діяльною силою є Дух, який породжує різні види енергії і сам для нас є енергетичною субстанцією.
В.А.Анучин ("Теоретичні проблеми географії", "Теоретичні основи географії", "Основи
Loading...

 
 

Цікаве