WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Аналіз перспектив сільськогосподарського землекористування на схилових землях - Реферат

Аналіз перспектив сільськогосподарського землекористування на схилових землях - Реферат

паюванні. Межі земельних часток є переважно паралельними зовнішнім прямолінійним межам полів, а отже і ті й інші є довільнимивідносно рельєфу. Лінією стоку в межах кожного паю є його довжина - саме вздовж цього напрямку оброблятиметься ґрунт у кожній частці, що неминуче призведе до втрати гумусу й вологи. Відомо, що подрібнення силових ділянок на менші за площею дещо гальмує розвиток ерозійних процесів. Проте не слід сподіватися на їх значне зменшення, адже навантажений змитим ґрунтом поверхневий стік із досягненням межі ділянки або відразу прориватиметься крізь неї у вигляді струмків і потоків, більш концентрованих, і тому небезпечніших в аспекті струмкової й лінійної ерозії, або на якомусь відрізкові прямуватиме вздовж межі за похилом, відшукуючи місце для прориву в зниженнях мікрорельєфу чи біля кута ділянки-паю. Якщо біля межі навіть відбудеться відкладання якоїсь частини змитого ґрунту, то цим для розмиву вивільниться та частина кінетичної енергії води поверхневого стоку, що витрачалася на транспортування цієї частини наносів.
Польова дорожня мережа в загальній системі з дорогами спільного користування проектується, головним чином, для забезпечення зручного зв'язку між центром і окремими ділянками, без врахування кутів нахилу доріг. Це неминуче призведе до розвитку шляхової ерозії.
Недоліки у боротьбі з ерозією ґрунтів пов'язані також із незадовільним технічним забезпеченням. У країні вкрай повільно удосконалюються машини й знаряддя для ґрунтозахисної системи землеробства, обмаль малої техніки, призначеної для дрібноконтурного землеробства. Навіть застарілої й ненадійної техніки не вистачає, а для контурного схилового землеробства машин практично немає.
Стимулює ерозію і надмірна спеціалізація рослинництва при відсутності належних сівозмін. Спеціалізація спричиняє до постійного однотипного впливу на агроландшафт, що веде до перевантаження певних його складових, і в кінцевому результаті - до деградації. Так, наприклад, спеціалізація сільського господарства Тернопільської області на вирощуванні просапних, зокрема - цукрових буряків, призводить до швидкого розвитку ерозійних процесів.
Не сприяє екологобезпечному землекористуванню сучасний освітній рівень нових землевласників - у минулому колгоспників. Вони, у широкому загалі, не знайомі ні з "дідівськими", ні із сучасними ґрунтозахисними системами землеробства. Частині таких власників притаманний стереотип мислення, який чітко відображає лозунг І.В.Мічуріна: "Ми не можемо чекати милостей від природи; взяти їх у неї - наше завдання".
В умовах фінансової скрути у багатьох власників землі виникає бажання моментальної вигоди - швидкого підвищення урожаю, яке витіснило стратегічну перспективу - збереження його стійкості. Частина власників не має наміру довічно користуватися наданою землею, а прагне якомога швидше її продати. А тим часом, сподівається отримати максимальний економічний ефект із своєї земельної частки, не зважаючи на екологічні наслідки.
Не сприяє вирішенню проблем ерозії мале фінансування ґрунтозахисних заходів. Відповідно до діючого законодавства (стаття 21,22) Закону України "Про плату за землю" основним джерелом фінансування мали б бути кошти, які надходять від сплати земельного податку. Вивчення сучасного стану використання коштів, які надходять від сплати земельного податку, свідчить про те, що гроші спрямовуються на погашення бюджетних боргів та на інші цілі, не пов'язані з вирішенням земельно-екологічних проблем. Тому єдиним джерелом фінансування стали кошти, які надходять від підприємств та організацій у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Сучасний стан розвитку земельних відносин, що склався у процесі проведення земельної реформи, вказує на необхідність визначення прогнозів і створення комплексних програм стратегічного характеру, які з допомогою правових норм і фінансово-економічних важелів сприятимуть удосконаленню проведення робіт із землеустрою, із покращення екологічного стану земельного фонду, підвищать відповідальність всіх суб'єктів господарювання за раціональне використання й збереження родючості ґрунтів.
Такі програми повинні базуватися на глибокому науковому аналізі чинників розвитку ерозії й обґрунтуванні шляхів оптимізації сільськогосподарських угідь; включати економічний, екологічний, правовий та освітній блоки.
Сьогодні потрібно детально розробити економічний блок питань. Підвищити зацікавленість власників землі й землекористувачів у збереженні та відтворенні родючості ґрунтів можливо лише при застосуванні принципу економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Сутність його полягає в тому, щоб забезпечити товаровиробникам сільськогосподарської продукції, які проводять протиерозійні та інші заходи, направлені на охорону земель, гарантії компенсації цих витрат шляхом зменшення плати за землю.
Встановлення ставки плати за використання земель в залежності від їх, якості, є стимулом для виробництва оптимальних обсягів рослинницької продукції, оскільки вся її вартість після сплати земельного податку залишається у розпорядженні власника землі, землекористувача.
Засобом економічного стимулювання раціонального використання земельних ресурсів слід вважати звільнення від сплати податку за землі, які знаходяться у тимчасовій консервації, або виведені з активного господарського обробітку з метою залуження, заліснення.
Паралельно з економічним повинен удосконалюватися і правовий блок питань. На основі даних систематичних моніторингових досліджень потрібно сформувати механізм економічної, адміністративної та кримінальної відповідальності землекористувачів за порушення екологічних вимог експлуатації сільськогосподарських угідь.
Потрібно активно розробляти й освітній блок питань. Адже не всі землевласники й землекористувачі знайомі з науково обґрунтованим протиерозійним землеробством.
Потрібно створити єдину наукову концепцію розуміння основних процесів управління оптимізацією агроландшафтів. Сформувати управлінський апарат, який зможе вирішувати виробничі, соціально-економічні, екологічні та науково-технічні завдання.
Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоаспектна проблема, яка потребує уваги всіх суб'єктів господарювання, відповідних рішень законодавчого характеру, вимагає визначення чіткої стратегії, виважених дій.
Література:
1. Булигін С.Ю., Бураков В.І., .Кривов В.М., П'ятакова О.В. Ґрунтозахисна просторова основа масового паювання земель // Вісник аграрної науки. - №3. - 1999. - С. 9-12.
2. Кіптач Ф., Кукурудза С. Метизація екологічного стану земельних ресурсів лісостепових ландшафтів: Монографія. - Львів, 2002. - 119 с.
3. Ковальчук І. П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. - Львів: Інститут українознавства, 1997. - 440 с.
Loading...

 
 

Цікаве