WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Аналіз перспектив сільськогосподарського землекористування на схилових землях - Реферат

Аналіз перспектив сільськогосподарського землекористування на схилових землях - Реферат


Реферат
на тему:
Аналіз перспектив сільськогосподарського землекористування на схилових землях
В рамках аграрної реформи швидкими темпами проходить процес розпаювання сільськогосподарських угідь. На Тернопільщині значна частина селян уже отримала свої земельні частки і має право володіти, користуватися, а незабаром (у 2005 році) і розпоряджатися своєю землею. Збувається мрія багатьох поколінь землеробів - власна земля.
Проте, існує комплекс екологічних, економічних, правових та інших проблем, що загострюються у результаті роздержавлення та приватизації сільськогосподарських угідь.
Серед основних екологічних проблем, які зумовлюють значні економічні втрати сільськогосподарського землекористування Тернопільської області, слід відзначити: ерозію, яроутворення, дефляцію, перезволоження і заболоченість, кам'янистість, підвищену кислотність, радіоактивне забруднення, агрохімічну розбалансованість ґрунтів.
У процесі паювання сільськогосподарських угідь землевпорядними організаціями здійснюється обстеження стану угідь і виведення із сільськогосподарського землекористування непридатних для використання земель, малопродуктивні землі вилучаються з ріллі під кормові угіддя. Таким чином, частка деградованих земель, що паюються, значно зменшується. Але гострою проблемою, яка в недостатній мірі вирішується в процесі виділення земельних часток, залишається ерозія ґрунтів. Проблема оптимізації земель, уражених ерозією, у великій мірі лягає на плечі нових власників - селян. Тому особливо важливо сьогодні оцінити рівень розвитку ерозійних процесів на Тернопільщині, визначити зміни інтенсивності ерозії на розпайованих землях, намітити шляхи подолання проблеми ерозії.
Розвиток ерозійних процесів на сільськогосподарських угіддях спричинений комплексом природних та антропогенних факторів.
Основним природним чинником, що зумовлює ерозію ґрунтів, є атмосферні опади. Середньорічна кількість опадів по території області збільшується з південного сходу на північний захід і коливається у межах від 530 до 690 мм. Інтенсивність прояву ерозії ґрунтів визначається відносними висотами поверхні, її розчленуванням, наявністю схилів і складністю та величиною водозбірної площі, а також літологічним складом ґрунтотворних порід. Біля 25% сільськогосподарських угідь області знаходяться на слабопологих і пологих схилах (2-5°); 12% угідь - це слабоспадисті і спадисті схили (5-15°). Ґрунтотворними породами на Тернопільщині є леси і лесовидні суглинки, які мають слабку ерозійну стійкість. Усі схилові землі в умовах достатнього зволоження і частих зливових дощів у весняно-літній період піддаються процесам площинного змиву.
Причини розвитку ерозії мають і антропогенний характер: внаслідок вирубки лісів на крутих схилах порушився гідрологічний режим території, зменшилася захищеність ґрунту рослинністю, посилилися випадки інтенсивного концентрованого стоку та паводки, зросла їх розмивна здатність; у зв'язку із "земельним голодуванням" у сільськогосподарський обіг вводилися "невгіддя", крутосхилові землі, де порушення природної рослинності сприяло розвитку поверхневого змиву ґрунтів і лінійного розмиву; існуюча густа система польових доріг і стежок сприяла посиленню "шляхової" ерозії, збільшенню кількості ярів поблизу населених пунктів; надмірний випас худоби зумовив деградацію трав'яного покриву, що у свою чергу посилило розвиток ерозійних процесів.
Високий рівень сільськогосподарського використання земельних угідь (сільськогосподарська освоєність території Тернопільської області складає 76,5%, розораність - 63,9%), висока територіальна концентрація сільськогоспо-дарського виробництва поряд із нераціональним господарюванням, без врахування всього комплексу природних умов території, стимулювали до формування сучасного стану ерозії сільськогосподарських угідь.
Фактичний модуль змиву ґрунту в області складає: 14,2 - 19,8 тонн/га на рік (центральні та південно-східні райони); 29,4 - 36,9 (північні та північно-східні райони) і 43,6 - 46,9 тонн/га (південно-західна частина). Внаслідок прояву ерозії в області щорічно відбувається переміщення від 21 до 43 млн. м3 ґрунту. Крім того, ґрунт втрачає величезну кількість поживних речовин. Середньорічні втрати гумусу в результаті змиву становлять 24,9 - 31,8 кг/га на рік, фосфору - 0,04 - 0,10 кг/га на рік і калію 0,06 - 0,14 кг/га на рік при середньорічному модулі змиву ґрунту 14,2 - 46,9 тонн/га на рік. Щорічні об'єми виносу поживних речовин є такими: 1,8 тис. тонн. фосфору, 1,9 тис. тонн. азоту і 2,0 тис. тонн. Калію [3].
В області фактично еродовані 391,367 тис. га (36,9%) сільськогосподарських угідь, у тому числі слабозмитих - 235,195 тис. га (22,2%), середньозмитих - 111,781 тис. га (10,6%), сильнозмитих - 44,391 тис. га (4,1%), розмитих ґрунтів і виходів порід - 4,65 тис. га (0,4%).
Еродованість сільськогосподарських угідь адміністративних районів коливається в межах 11-36 %, причому максимальні значення, характерні для верхніх частин басейнів лівобережних приток Дністра з високим ерозійним потенціалом рельєфу. Мінімальні показники відзначаються на Тернопільському плато та терасованому Придністров'ї. Близько 86% еродованих сільськогосподарських угідь - це рілля.
Актуальною для області є і проблема яроутворення. Під впливом тимчасових водотоків яри ростуть, виробляють поздовжній і поперечний профіль, стають причиною посиленої ерозії прилеглих територій. У ярах спостерігаються зміщення схилових відкладів у тальвеги, ерозійно-денудаційні процеси на бортах (опливання, осипання, обвалювання, дефлюкція та поверхневий змив). В результаті значні площі земель вилучаються із сільськогосподарського використання. Крім того, яри, разом із густою мережею балок, улоговин і водотоків, значно утруднюють сільськогосподарську діяльність (шляхом зміни форми полів, що часто унеможливлює використання сільськогосподарської техніки тощо).
Площа земель, що вкриті ярами, щороку збільшується, і на сьогодні становить біля 1800 га. Коефіцієнт ярковості сільськогосподарських угідь адміністративних районів Тернопільської області досить високий - від 0,28 - 0,73 до 1,1 - 2,25% площі [3]. Найбільш ураженими ярковою ерозією є Кременецький і Бережанський райони.
Наведена характеристика стану сільськогосподарських угідь Тернопільщини вказує на можливість виникнення гострої кризи землекористування спричиненої ерозією ґрунтів.
В умовах паювання земель покращити ситуацію можливо за допомогою проектування із врахуванням контурно-меліоративної організації території (КМОТ). На незначну частину сільськогосподарських земель області у минулому були розроблені проекти сільськогосподарського землеустрою із врахуванням КМОТ. Проте і вони (при відсутності державного фінансового стимулювання землевпорядних організацій до проектування із врахуванням КМОТ) не враховуються при
Loading...

 
 

Цікаве