WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень (науковий реферат) - Реферат

Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень (науковий реферат) - Реферат

Подністров'ї потужних силурійських і девонських товщ. Виявлені свердловинами силурійські біогермові пасма, які простягаються у західній та центральній частинах Тернопільської області (можливо і під Товтровою грядою), наявність у товщі органогенних вапняків низки морфоструктур неантиклінального типу, а також брахіантиклінальних складок у нижньопалеозойських відкладах свідчить про потребу проведення широких палеоландшафтнихреконструкцій силурійських та девонських станів для даних територій, визначення структурно-геоморфологічних умов нагромадження та міграції вуглеводнів на наступних етапах геологічної історії.
Безперечно, необхідне різнопланове вивчення потужних товщ карбонатних порід силурійського віку, які поширені у Подністров'ї. Зокрема, залишається невирішеною проблема придатності силурійських вапняків для потреб цементної промисловості (поширені доломітизовані різновиди їх не відповідають необхідним технологічним вимогам) і необхідність у зв'язку з цим обгрунтованих прогнозів пошуку ділянок з кондиційними вапняками. Надійною основою для таких прогнозів можуть стати детальні палеогеографічні реконструкції стану осадконагромадження на даних територіях в окремі моменти силурійського періоду.
На даний час залишаються також нез'ясованими до кінця питання, пов'язані з генезою мінеральних вод типу збручанська Нафтуся, які розкриті свердловинами у багатьох місцях південно-східної Тернопільщини і південно-західної Хмельниччини і приурочені до силурійських відкладів. Позитивне вирішення проблеми дало б підстави для планування пошукових робіт цієї надзвичайно цінної мінеральної сировини.
4. Очевидно, повинні бути продовжені дослідницькі роботи, спрямовані на відтворення палеогеографічних умов формування фосфоритів середньоалбського віку (Худиківецько-Пилипчанський фосфоритопрояв), а також так званих зернистих фосфоритів нижнього сеноману, відкритих недавно у північно-західній частині регіону.
Залишаються фактично невивченими також верхньосеноманські крейдоподібні фосфатмісткі вапняки. Останні вважаються перспективними меліорантами комплексної дії і могли б стати у майбутньому альтернативою фосфоритовому борошну, яке донедавна поставлялося в Україну з Російської Федерації. Поклади таких порід відомі у Муровано-Куриловецькому та Могилів-Подільському районах відповідно Хмельницької і Вінницької областей.
5. Після робіт Л.М.Кудріна (1966 та ін.), цілеспрямованих досліджень, присвячених відтворенню палеогеографічних умов формування палеогенових відкладів південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи, не проводилось. Тому залишається не встановленою практична цінність поширеного у породах цього віку глауконіту - не вивчена якісна характеристика сировини, не локалізовані ділянки з промисловими концентраціями мінералу.
Визначальну роль могли б зіграти палеогеографічні дослідження (з наступною побудовою детальних літолого-фаціальних карт) територій поширення відкладів сарматського ярусу неогену для виявлення ділянок з кондиційними пісками для потреб скляної промисловості та будівельними пісками (силікатними, бетонними, для автошляхового покриття тощо), дефіцит яких особливо гостро відчувається у регіоні.
Палеогеографічні реконструкції антропогенового періоду повинні сприяти виявленню площ розвитку алювіальних пісків, насамперед, у долинах подільських рік - Дністра, Горині, Хомори, Південного Бугу та ін., а також флювіогляціальних пісків у північних районах краю.
6. Потребує вирішення проблема збереження унікальних природних ландшафтів Подільських і Мурафських Товтр, захисту їх від негативного впливу відкритих гірничих робіт, які тут проводяться. Мова йде передусім про розробки технологічної сировини для цукрової промисловості і тесового каміння серед відкладів баденського і сарматського віку неогену. Дослідження повинні спрямовуватись на розроблення рекомендацій щодо збереження і відновлення розмаїття ландшафтних комплексів у межах районів видобування корисних копалин та на прилеглих територіях, а також на пошук нових перспективних площ високоякісної вапнякової сировини поза межами заповідних територій, зокрема у південно-західних районах Тернопільщини, південно-східних та південних районах Хмельниччини і Вінниччини.
Проблема захисту природних ландшафтів від негативного впливу гірничих робіт актуальна також для Дністровського каньйону, Кременецьких гір, Західно-Подільського горбогір'я та інших мальовничих куточків Поділля, які цінні насамперед своїм рекреаційним потенціалом.
7. Важливим напрямком природничо-географічних доліджень краю повинно стати виявлення, вивчення та обґрунтування необхідності охорони пам'яток природи, пов'язаних з геологічною будовою, історією та корисними копалинами Подільського регіону (рідкісні мінералого-петрографічні утворення, цінні для стратиграфії і палеогеографії відслонення гірських порід, форми звітрювання, поверхневі та підземні карстові форми, геоморфологічні, тектонічні, палеонтологічні об'єкти, просто мальовничі скелі тощо).
Такі основні завдання і проблеми у царині пізнання мінерально-сировинних ресурсів Поділля, ефективне вирішення яких потребує використання передусім природничо-географічних методів досліджень.
Література
1.Бабинец А.Е., Шестопалов В.М. и др. Лечебные минеральные воды типа "Нафтуся". - К.: Наукова думка, 1986. - 187 с.
2. Баженов С.И. Заметки о Турбовском месторождении каолина и его эксплуатации // Вісник укр. відд. Геол. комітету, 1926. Вип.9. - С. 14-18.
3. Безбородько М.І. Українська кристалічна смуга та корисні копалини України // Вісник Укр. геол. ком., 1929. - Вип.12. - С. 18-33.
4. Букатчук П.Д.. Венд Молдавии и Подольского Приднестровья // Советская геология, 1988. - № 1. - С. 50-54.
5. Великий Н.М. Пластовые кремни Подольского Приднестровья // Геол. журнал, 1989. - № 3. - С. 34-39.
6. Венглинский И.В., Горецкий В.А. Стратотипы миоценовых отложений Волыно-Подольской плиты, Предкарпатского и Закарпатского прогибов. - К.: Наукова думка, 1979. - 167 с.
7. Выржиковский Р.Р. Цементные материалы Приднестровья // Минеральное сырье, 1927. - № 3. - С.12-15
8. Выржиковский Р.Р. О месторождениях кремня и кремневой гальки в Подолии // Поверхность и недра, 1927. - Т.V. - № 3. - С. 22-27.
9. Гавриленко К.С., Штогрин О.Д., Щепак В.М. Підземні води західних областей України. - К.: Наукова думка, 1968. - 220 с.
10. Гинда В.А., Дрыгант Д.М., Муромцева А.А. Стратиграфия ордовикских и нижнесилурийских отложений Волыно-Подольской нефтегазоносной провинции. - К.: Наукова думка, 1974. - С. 7-12.
11. Горецький В.О., Дідковський В.Я. Волино-Подільська плита: міоцен // Стратиграфія УРСР. Неоген. - Т. 10. - К.: Наукова думка, 1975.
12. Гриценко В.П. Коралловые рифы силура Подолии: Сб. научных работ Киев. ун-та. - К.: Вища школа, 1977. - Вип. 13. - С. 5-11.
Loading...

 
 

Цікаве