WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень (науковий реферат) - Реферат

Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень (науковий реферат) - Реферат

фауни, подані фаціальні карти окремих стратиграфічних горизонтів з прогнозом корисних копалин. Робота зіграла важливу роль, зокрема, у палеогеографічному осмисленні кайнозойської історії краю.
Четвертинним відкладам Поділля, зокрема, питанням їхстратиграфічного розчленування, морфології Галицького Поділля, лесовим товщам, неотектонічним процесам, палеолітичним стоянкам присвячені роботи Ю.Полянського, відомого західноукраїнського геолога і географа (1925, 1926, 1927, 1929, 1930, 1934, 1935 та ін.). Найбільш відома його монографія "Подільські етюди" вийшла у видавництві НТШ українською мовою у 1929 році. Робота має підзаголовок: "Тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром". Поділ лесової товщі, умови її поширення та залягання, опис малакофауни, знарядь праці древньої людини, які знайдені у лесах, зберігають своє значення і в наші дні. Лесові товщі вивчали також польські дослідники Ю.Токарський (1936, 1939) та Л.Савицький (1932, 1934); останній, правда, в основному у межах Волинської та Рівненської областей. З сучасних дослідників слід виділити праці А.Б.Богуцького (1963, 1966, 1969, 1970, 1974 та ін.), у яких окрім питань, присвячених вивченню лесових товщ, розглядаються також проблеми палеогеографії антропогену, генетичні типи четвертинних відкладів тощо, М.С.Демедюка (1966), Й.М.Свинка (1990, 2002 та ін.), І.Л.Соколовського (1958), М.О.Куниці (1966, 1974), М.Д.Орла (1976) та ін.
Дуже багато публікацій стосуються вивчення карстових процесів у неогенових вапняках та гіпсах Поділля. Не вдаючись детально у розгляд цього питання (див. статтю [68] ), перечислимо лише найвідоміших дослідників, які вивчали карст Поділля: Г.Ржечинський (1721), Г.Оссовський (1892), В.Лозинський (1907), В.Нехай (1931, 1933),І.Олексишин (1938), О.Д.Кучерук (1949, 1954, 1974, 1976), К.А.Татаринов (1961, 1962, 1965), І.М.Гуньовський (1963), О.О.Ломаєв (1963, 1964, 1970, 1972, 1979), А.Г.Чикишев (1969), В.М.Дублянський, О.Ломаєв (1980), А.Б.Климчук (1984, 1985), В.Н.Андрейчук (1986, 1987), В.М.Дублянський, Г. М.Дублянська (1993) та ін.
Загальні риси тектоніки Поділля були встановлені В.Д.Ласкарєвим у 1914 році. Пізніше окремі питання тектонічної будови регіону розглядались у роботах В.Тейсейре (1922), С.І.Назаревича (1928), А.Халубинської (1926, 1928), Є.Опокова (1925), А.Ціргоффера (1927), В.Зиха (1927, 1929), який виділив антиклінальні складки в палеозойських відкладах Тернопільщини, Д.Пясецького (1937), який показав успадкованість древніх форм поверхні фундаменту сучасним рельєфом на прикладі околиць м. Кременця, Л.Ф.Лунгерсгаузена (1938), який розглянув етапи розвитку Подільської платформи. Ціла низка робіт, в яких аналізуються тектонічні особливості регіону (у взаємозв'язку із суміжними територіями), появилась в останні десятиліття. Сюди можна зарахувати роботи Т.О.Знаменської (1976) про будову Товтрового кряжу, К.І.Геренчука (1960) про тектонічні закономірності в орографії та річковій сітці Руської рівнини, Л.М.Кудріна (1964), Т.Зіновенко (1986) про Балтійсько-Дністровську зону перикратонних опускань; праці, в яких досліджуються неотектонічні процеси регіону - І.Д.Гофштейна (1952, 1958, 1960, 1961, 1962, 1967), Й.М.Свинка (1964, 1968, 1969, 1973, 1974, 1998, 2001 та ін.), а також узагальнюючі роботи з тектонічної будови України, де детально розглядається структура регіону, етапи її формування - "Тектонічна схема України" (В.В.Глушко та ін., 1956), "Тектонічна схема Української РСР" (за ред. В.Г.Бондарчука, 1959), "Тектонічна схема Української РСР м-б 1:1000000" (за ред. В.Г.Бондарчука, 1976), "Тектоніка України" (за ред. С.С.Круглова, А.К.Ципка, 1988) та ін.
До 1917 р. відноситься перша робота з гідрогеології краю (П.А.Тутковський), а до 1925 р. - перше гідрогеологічне районування (В.І.Лучицький). У 1957-1959 р.р. виходить низка робіт І.І.Цапенка з питань регіональної гідрогеології та особливостей хімічного складу підземних вод Поділля. У 1961 р. побачила світ праця А.Є.Бабинця "Підземні води південного заходу Руської платформи", в якій розглянуто умови формування та особливості розповсюдження підземних вод Волино-Подільського артезіанського басейну. З 1959 р. трестом "Київгеологія" проводяться регіональні комплексні геолого-гідрогеологічні знімання м-бу 1:200000 (Б.Власов, В.Анісімов, В.Шестопалов, 1961 та ін.). За матеріалами цих знімань вперше були складені гідрогеологічні карти м-бу 1:200000, видані у 1970 та 1974 р.р. Проведеними дослідженнями було встановлено гідрогеологічні умови території, якісний склад підземних вод, дана перспективна оцінка їх використання для централізованого водопостачання. У 1965 р. Ю.Сіпливий та ін., а у 1967 р. Е.Я.Жовінський та ін. проводять комплексну геолого-гідрогеологічну зйомку листів, у межах яких знаходяться Новозбручанське та Збручанське родовища мінеральних вод. Результати буріння свердловин в околицях населених пунктів Гусятин та Сатанів дозволили обґрунтувати думку про можливість вияву слабомінералізованих вод типу "Нафтуся". У 1969 р. Одеським НДІ курортології були досліджені фізико-хімічні та мікробіологічні особливості мінеральних вод типу "Нафтуся", виявлених поблизу м. Сатанова. Води були рекомендовані до використання як столові. У 1971 р. фізіологічні дослідження даних вод на тваринах дозволили визнати їх лікувальними, близькими за властивостями до вод джерела "Нафтуся-1" Трускавецького курорту. У 1973-78 р.р. Правобережною геологічною експедицією тресту "Київгеологія" в долині р.Збруч розвідано Збручанське родовище мінеральних вод типу "Нафтуся", приурочене до силурійського водоносного комплексу. У 1977-78 р.р. та 1981-85 р.р. неподалік від Збручанського родовища були розвідані хлоридно-натрієві розсоли з мінералізацією 30-38 г/дм3 і вмістом брому 70-115 мг/дм3 (О.Іщенко, 1983). Починаючи з 1967 року, цілеспрямовані роботи з пошуків мінеральних вод у західних областях проводила Чернівецька КПП Львівської геологічної експедиції. У 1977-80 р.р. гідрогеологічним управлінням "Укркаптажмінвод" (Н.Пархомець, І.Буджерін) проведені розвідувальні роботи на Конопківському родовищі сульфідних вод ратинських вапняків в районі сіл Конопківка - Настасів. Питання розміщення, генезису, сольового складу, використання підземних вод у різний час висвітлювалось в роботах В.Апостолюка та К.Апостолюка (1963), В.Титаря, П.Мартинюка, Є.Мартинюка (1963), І.Цапенка (1959), В.Шестопалова (1964), О.Штогрин, В.Щепака, В.Колодія (1974), О.Штогрин (1979), В.Шестопалова, О.Іщенко, Н.Моїсеєвої (1994), О.Іщенко (1994), С.Ковальчука (1994), Г.Великого, Г.Лютого та Є.Яковлєва (1994) та ін.
Поглиблене вивчення геологічної будови території регіону сприяло розширенню мінерально-сировинної бази (в основному будівельних матеріалів), виявленню горизонтів мінеральних вод, торфових родовищ тощо. Особливо широкі розвідувальні роботи, спрямовані на вивчення сировинної бази промисловості будівельних матеріалів області, проводились 1950-60 р.р.
Loading...

 
 

Цікаве