WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень (науковий реферат) - Реферат

Вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень (науковий реферат) - Реферат

знімання знайшли своє відображення у видаваному впродовж низки літ Геологічному атласіГаличини (1895-1912 р.р.).
Велике значення для розуміння основних закономірностей геологічної структури Поділля мала праця В.Ласкарєва по складанню 17-го листа Геологічної карти Європейської частини Російської імперії (1914). Робота стала відправним пунктом для дослідження окремих геологічних утворень регіону.
У першій половині XX ст. кристалічні породи Поділля вивчались цілою когортою дослідників: І.Р.Кобецьким (1912), В.О.Сельським (1912), В.Ю.Тарасенком (1913), В.І.Лучицьким (1922), М.І.Безбородьком (1923-1931), В.О.Краківським (1917, 1919, 1922, 1924), А.М.Козловською (1924, 1926, 1928), П.І.Лєбєдєвим (1934), Л.І.Ткачуком (1936,1937), Р.І.Сіроштаном (1950) та ін. В.І.Лучицький у 1922 році виділяє породи, подібні до чарнокітового комплексу Індії і пропонує називати їх чарнокітами. Дуже вагомий внесок у вивчення магматичних порід краю належить М.І.Безбородьку, який детально вивчав чарнокіти, мігматити (гранатовий мігматит названий Безбородьком вінницитом), процеси їх генези, корисні копалини, пов'язані з кристалічними породами. Детальну мінералого-петрографічну характеристику кристалічних порід з околиць Немирова знаходимо у статті А.М.Козловської (1928). У 1936-1937 р.р. основні та ультраосновні породи Побужжя характеризує Л.І.Ткачук.
З робіт, присвячених вивченню кристалічних порід у другій половині минулого віку, слід відмітити монографію Е.Б.Налівкіної, присвячену характеристиці та генезі чарнокітів. В роботах Л.І.Ткачука (1947), Л.І.Ткачука і Р.І.Сіроштана (1958) зроблена спроба узагальнення результатів вивчення кристалічних порід регіону. У двох монографічних роботах О.І.Слензака (1958, 1960) досліджується петрогенеза чарнокітового комплексу Подністров'я, наводиться докладна хіміко-мінералогічна характеристика порід. Окрім цього, кристалічні породи Поділля у різні роки вивчалися С.П.Родіоновим (1958), А.А.Чумаковим (1955), А.А.Чумаковим і П.М.Сухаревичем (1956), Д.П.Бобровником (1947-1957), В.П.Костюком (1951,1953), К.Ф.Сидоренком (1960, 1961, 1964), В.Д.Хмаруком (1957), О.М.Ушаковою (1958, 1959, 1960), М.М.Кононовою (1966, 1967), І.Б.Щербаковим (1961, 1962, 1963, 1965, 1966), Ю.М.Мельником (1965) та ін.
Палеозойські відклади у ході першої світової війни вивчались геологічним відділом при Управлінні начальника гідротехнічних робіт армій Південно-Західного фронту (Б.Лічков, Р.Виржиківський), пізніше (з 1918 р.) - Укргеолкомом та Південно-західним управлінням промислових розвідок.
Особливої уваги заслуговують праці відомого українського геолога В.М.Чирвінського (1907, 1908, 1911, 1919), в яких розглядаються хімічний та мінералогічний склад подільських фосфоритів. Ним, зокрема, в районі р.Ушиці були знайдені невеликі жовті кристалики нового мінералу, названого подолітом (3Ca3(PO4)2*CaCO3). Крім цього, В.М.Чирвінський виділив два райони поширення фосфоритових родовищ: північний - по р.Ушиці та по притоках Дністра, в якому переважають перевідкладені фосфорити та південний - вздовж Дністра, де розвинені переважно корінні родовища. Певна перерва у систематизованих дослідженнях подільських фосфоритів і, у зв'язку з цим, відсутність публікацій пов'язані з подіями Першої світової війни та революції 1917 р., які охопили і територію Поділля. Лише у 1921 р. новостворене Південно-західне управління промислових розвідок поновлює роботи з вивчення фосфоритів. Дослідження проводились під загальним керівництвом В.І.Лучицького. В Подністров'ї роботами керував Р.Р.Виржиківський, в басейні р.Ушиці - Р.Н.Палій та Г.С.Буренін. Результати цих досліджень були опубліковані у 1923-1925 роках. Походження фосфоритів розглядає в цей час і О.В.Красівський (1923), який допускав наявність жолобоподібної западини на поверхні палеозойських відкладів, де у крейді відбувалась концентрація вторинних фосфоритів. У 1925 році Р.Р.Виржиківський продовжив дослідження фосфоритових покладів у басейні р.Ушиці. Низка публікацій цього автора, що стосуються опису окремих родовищ фосфоритів (с.Куча, с.Глибочок) виходять у світ в 1930 та у 1936 роках. В кінці двадцятих років у Подністров'ї проводять роботи співробітники Інституту угноєнь - Н.Т.Зонов, І.М.Курман та Н.І.Ларін (1932, 1937). Була складена стратиграфічна схема палеозойських відкладів басейну р.Ушиці, а пізніше - всієї фосфоритоносної площі. Фосфорити у палеозойських товщах вивчались також М.Ф.Стащуком (1956), який розглядав умови залягання фосфоритів в продуктивній товщі Поділля, О.П.Фурманом, який поділив фосфорити на два типи: жовнові і конкреційні (1954), а також А.Д.Хоменком і Е.І.Козаком (1954).
У 1927-1929 р.р. силурійські відклади басейну Дністра, Серету, Нічлави і Збруча вивчає Р.Козловський, який розчленовує їх на три поверхи - скальський, борщівський та чортківський і ряд горизонтів. Стратиграфію та брахіоподи силурійських відкладів вивчала О.І.Никифорова (1954), яка опублікувала однойменну монографію. Пізніше відклади цього віку стали об'єктом досліджень П.Д.Цегельнюка (1969, 1976, 1982, 1989 та ін.), схема розчленування силуру якого використана нами в даній роботі, а також В.А.Гинди (1974, 1978), Д.М.Дриганта (1974, 1982, 1984 та ін.), А.А.Іщенко (1985) та низки інших авторів. Коралові рифи силуру описані В.П.Гриценком (1977) в однойменній монографії. Праці із стратиграфії ордовику публікувались В.А.Гиндою, Д.М.Дригантом, А.А.Муромцевою (1974), Г.М.Помяновською та А.В.Хижняковим (1972), П.Д.Цегельнюком (1968).
Девонські відклади (олд-ред) у 1923 році стали об'єктом дослідження М.Гамерської, яка доводила їх еолове походження. Олд-ред висвітлюється у працях В.Зиха (1926, 1927, 1931); ним за фауною птераспід виділяються чотири стратиграфічних горизонти, вивчається тектонічна структура силурійсько-девонської товщі. У 1948-1950 р.р. девонські відклади Поділля аналізувалися співробітниками Московського всесоюзного нафтового інституту під керівництвом Г.Х.Дікенштейна; як результат, у 1957 році була опублікована монографія "Палеозойськие отложения юго-запада Русской платформы". На початку 50-х років (1952-1955) публікуються праці з літології та палеогеографії нижньодевонських відкладів Г.М.Бровкова. Автор висловлює думку про їх алювіально-дельтове походження і виділяє в них шість фацій. У 1957 році А.В.Хижняков обґрунтовує формування нижньодевонських порід у прісноводних озерах, рідше в алювіальних умовах. Мінералогія девонських відкладів, зокрема в районі с.с.Устечко, Іване-Золоте, де вони міденосні, вивчалась також спеціалістами Польського геологічного інституту (1936), Львівською геологічною експедицією (1949), Є.К.Лазаренком (1946, 1969), Н.К.Геренчук (1960-1961) та ін.
Літологію давньопалеозойських відкладів Поділля вивчали також С.С.Восанчук (1955, 1956), М.Ф.Стащук (1938), В.П.Курочка (1955, 1957, 1959), А.В.Копеліович (1938, 1960, 1961, 1962), О.Н.Вознесенська (1956), О.В.Крашенинникова (1956, 1962), зокрема
Loading...

 
 

Цікаве