WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Геоморфологічний район Гринявсько-Яловичорського гірського масиву - Реферат

Геоморфологічний район Гринявсько-Яловичорського гірського масиву - Реферат


Реферат
на тему:
Геоморфологічний район Гринявсько-Яловичорського гірського масиву
У 1999-2006 роках вийшли з друку декілька монографій, де узагальнено і переосмислено із сучасних наукових позицій результати багаторічних геоморфологічних досліджень Українських Карпат. Передусім у них уточнюється геоморфологічна регіоналізація Карпатського регіону, детально розглядаються особливості геоморфологічної будови Передкарпаття, Скибових та Вододільно-Верховинських Карпат [3,4,6,8]. На часі підготовка узагальнених наукових праць про інші геоморфологічні області. Однією з тих, що потребують узагальненого огляду, є область Полонинсько-Чорногірських Карпат.
Робота з цієї проблеми вже започаткована Я.Кравчуком та М.Іваником [5]. Стосується вона регіоналізації геоморфологічної області Полонинсько-Чорногірських Карпат. Авторами пропонується виділяти передусім дві підобласті: 1.Полонинського хребта та 2. Свидовецько-Чорногірського масиву. У межах кожної з них виділяють по три геоморфологічні райони: першої - Полонини Рівної, Полонини Боржави та Полонини Красної, а другої - Свидовецького гірського масиву, Чорногірського гірського масиву, Гірської групи Гриняви і Лосової.
Здійснені нами у 2005-2006 роках експедиційні дослідження, аналіз картографічного матеріалу дає підстави цілком погодитись з авторами, які відносять гірські хребти, що лежать між річками Чорним Черемошем і Сучавою у межах Полонинсько-Чорногірських Карпат, до єдиного геоморфологічного району, який розділений Білим Черемошем на два підрайони. У їх межах хребти типово карпатського простягання знаходять своє продовження. Однак дискусійною на нашу думку є назва геоморфологічного району. Для аргументування власної позиції передусім розглянемо особливості творення назв інших геоморфологічних районів у межах обох підобластей Полонинсько-Чорногірських Карпат, щоб застосувати метод аналогій.
Так, усі райони, що входять до підобласті Полонинського хребта, мають у назві слово "полонина". Серед районів Свидовецько-Чорногірського масиву два називаються "гірськими масивами", а третій чомусь "гірською групою".
Щодо власних назв, то у підобласті Полонинського хребта для районів використано назви: Рівна, Боржава, Красна. Рівна відповідає назві найвищого хребта всього геоморфологічного району. Назва "Полонина Боржава", очевидно, утворена від назви однойменної річки. Витоки її розміщені на схилах найвищих вершин головного хребта Боржави, а ліві притоки членують його на окремі відроги. Полонина Красна отримала назву, можливо, від села Красна, що розтягнулось уздовж долини Тересви та східного схилу гірського масиву. Красною називають місцеві жителі і вершину з розлогою полониною, яка на картах чомусь позначена як Климова (1494 м). Насправді Климовою Кичерою горяни прилеглих сіл називають вершину висотою понад 1480 м, яка розміщена західніше по хребту. Річку ж яка на картах підписана як Красна, місцеві мешканці називають Красношуркою.
У Свидовецько-Чорногірському масиві назва Свидовецького хребта чи цілого гірського масиву, очевидно, утворена від назви річки Свидовець, витоки якої знаходяться на схилах найвищих вершин району. Таку ж назву має і присілок селища Ясіня, який прилягає до долини річки поблизу місця впадіння її у Чорну Тису. Узагальнена назва Чорногора для найвисокогірнішого масиву Українських Карпат використовується місцевими жителями упродовж століть, увійшовши у народну творчість. Значно молодшою є назва Гринявські гори, що використовується для найменування гірських хребтів, що простягаються між Чорним і Білим Черемошами. Гори Гриняви або Гринявські гори отримали назву від одного з найбільших населених пунктів, що лежить у підніжжі центральної частини гірського масиву. У своїй статті Я.Кравчук та М.Іваник [6] цілком аргументовано дали наукову назву цій частині Полонинсько-Чорногірських Карпат, як підрайон Скупова-Пневе.
Частину геоморфологічного району, що лежить між Білим Черемошем і Сучавою, одні автори називають районом Гірської групи Гриняви і Лосової (П.Цись, Я.Кравчук, М.Іваник) [5,9], інші Гринявсько-Путильським (Л.Воропай, М.Куниця) [1] або ландшафтом Яровиці (К.Геренчук) [7]. Ми ж вважаємо усі ці версії недостатньо аргументованими і вдалими, а тому запропонували свій варіант назви означеного підрайону, а також району в цілому. [2].
Для аргументації нашої позиції передусім розглянемо географічні особливості тих об'єктів, які лягли в основу перечислених назв. Отже, Лосова - вершина на зовнішньому периферійному хребті з геодезичним знаком, верхня точка якого має висоту 1428 м. Тобто вона розміщена не у центральній осьовій частині гірського масиву і має висоти на півтораста метрів нижчі від найвищих вершин підрайону.
Назва серединного хребта масиву між Білим Черемошем і Сучавою, очевидно, походить від річки Путили, яка бере початок з його східних схилів. Однак назва річки опосередковано вже використана у назві зовсім іншого таксону області Вододільно-Верховинських Карпат - підобласті Ясине-Ворохто-Путильського низькогір'я. Тому вона серед географів і краєзнавців асоціюється саме з низькогірним рельєфом, що оточує селище Путилу.
Хребет Яровиці є найвищим у межах геоморфологічного підрайону і всієї Чернівецької області (1574 м), але він відносно короткий і займає окраїнне положення у підрайоні.
Беручи до уваги вищесказане, вважаємо, що найбільш прийнятною, впізнаваною і логічною назвою для частини Полонинсько-Чорногірських Карпат між Білим Черемошем і Сучавою буде назва Яловичорські гори або гори Яловичори. Адже найвищу частину гірського масиву розсікає саме річка Яловичора, яка своїми витоками сягає хребтів Яровиці і Томнатикула з одного боку та Штевйори, Творельця з іншого. Яловичорою називають місцеві мешканці і населені пункти, які лежать посередині цих гірських ланцюгів (села Нижній і Верхній Яловець).
З цього слідує, що геоморфологічний район, який простягнувся від Чорного Черемошу до Сучави слід називати однотипно з двома іншими у межах підобласті, тобто Гринявсько-Яловичорським гірським масивом. Геоморфологічний підрайон за принципом аналогії з іншими слід назвати тільки за
Loading...

 
 

Цікаве