WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Дослідник Волині і Галичини Готфрид Оссовський - Реферат

Дослідник Волині і Галичини Готфрид Оссовський - Реферат

охопивши район Татр та Східної Галичини [10]. Він розробляє власну методику археологічних досліджень печерних порожнин, вводить у науковий обіг нову термінологію.
Через недостатнє фінансування, дослідження Г.Оссовського здійснювалися переважно за власні кошти. А ще треба було відшукувати час на опрацювання матеріалів проведених розкопок, роботу в архівах, брати участь у наукових форумах. Про результатиобстеження більш ніж 80-ти печер Г.Оссовський з великим успіхом доповідав на IV-му Археологічному з'їзді в Одесі (1884 р.) та на з'їзді археологів у Львові (1885 p.). Він першим серед вчених зробив спробу хронологічного поділу печерних стоянок.
Його ім.'я стало авторитетним у науковому світі. Тому не випадково, що саме Г.Оссовському, за рекомендацією Краківської Академії наук, було доручено проводити відповідальні розкопки у Звенигородському та Уманському повітах на Київщині. Вибір кандидатури виявився вдалим не тільки з огляду компетентності дослідника, але і тому, що він сам походив з Київщини і добре знав місцеві звичаї і порядки. Розкопки 1887 року відомого кургану в Ружанівці під Звенигородкою, якому загрожувало пограбування зайдами, відбулися з великим успіхом. Про їх результати вчений розповів у монографії "Wielki Kurhan Ruzanowski", що побачила світ у 1888 році у Кракові.
Та головним об'єктом досліджень Г.Оссовського у ці роки було Галицьке Поділля. Протягом 1889-92 років він здійснив дослідження у ряді сіл Борщівського, Гусятинського та Заліщицького повітів (тепер - Тернопільська область). "Ціль, - писав Г.Оссовський, досліджуючи Гусятинський повіт, - територія міжріччя Збруча і Серету... від сходу замкнута руслом Збруча, а від заходу - улоговиною Серету; на півночі сперта на вершини вододілу до Вісли, Дністра і Дніпра, а на півдні - відтята водами Дністра. Пас той вже по самій своїй природі обмежений з трьох сторін, являє собою під фізіографічним поглядом певну окрему цілість. Ґрунтовне дослідження такої, природними границями зазначеної територіальної цілості, могло б з'ясувати, як її палеоетнологічний характер був залежний від місцевих фізіографічних властивостей, в якому з ним був зв'язку і яке його відношення до сусідніх територій" [11]. Така постановка питання Г.Оссовського свідчить про всебічність і багатогранність наукових підходів вченого щодо досліджуваної території: тут він виступає і як фізико-географ, і як палеограф, і як ландшафтознавець.
Але ж, насамперед, його цікавили археологічні пам'ятки краю. Діапазон наукових інтересів вченого був надзвичайно широким. Так, у с.Васильківцях Гусятинського повіту він розкопав трипільське поселення, у Мишкові на Заліщинщині - старожитності черняхівської культури, на лівому березі р.Серет в урочищі Могила на околиці с.Більче-Золоте - давньоруський могильник. Та найбільше уваги та часу Г.Оссовський приділяв дослідженню печери Вертеба. Він першим провів у печері археологічні розкопки, склав досить точний її план, а також карту археологічних пам'яток с. Більче-Золоте. У 1892 р. ці картографічні матеріали були видані Краківською Академією Наук. Як з'ясувалося згодом, це була одна з перших топографічних карт печер України. Цікаво, що система умовних позначень, розроблена Г.Оссовським для печери Вертеба, використовується спеціалістами-спелеологами і в наш час.
Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з австрійською владою (його навіть звинувачували у шпигунстві на користь Росії) вимусили Г.Оссовського залишити Галичину і на схилі років виїхати в пошуках роботи до далекого Сибіру. За рекомендацією свого давнього знайомого, антрополога Ю.Талько-Грунцевіча, який мав добрі стосунки з томським губернатором, Г.Оссовський у 1893 році виїхав до Томська, де отримав посаду дорожнього майстра. Розпочався сибірський - останній період у житті і діяльності Г. Й.Оссовського. Він, на жаль, виявився нетривалим.
Як і на попередніх місцях служби, Г.Оссовський відразу активно зайнявся науковою діяльністю, зокрема зайнявся пошуками питної води для Томська та для інших нових поселень, що зводилися вздовж Сибірської магістралі [12]. При нагоді він здійснював археологічне обстеження прилеглої до залізниці території, зокрема печерних порожнин на Алтаї. З цією метою проїхав кіньми півтори тисячі верств сибірськими манівцями. У вільний від служби час опрацював матеріали археологічних розкопок у Східній Галичині, опублікував у збірнику праць Томського товариства природодослідників і лікарів узагальнюючу статтю [13].
Однак солідний вік, сибірські суворі умови, особиста невлаштованість далися взнаки. Він захворів на тиф. Помер Г.Й.Оссовський у Томську 16 квітня (за старим стилем) 1897 p., залишивши по собі велику наукову спадщину.
Постать Г.Й.Оссовського, організатора краєзнавчого руху на Волині, талановитого геолога, археолога, палеонтолога, заслуговує всілякої уваги істориків науки і краєзнавців, його ім'я чекає належної оцінки і визнання.
Література
1. Кондратюк Р. Ю. Готфрид Оссовський: сторінки біографії // Житомирщина на зламі тисячоліть: Наук. зб. "Велика Волинь". - Т. 21. - Житомир: М. А. К., 2000. - С. 330-331.
2. Сохацький Михайло. З життя й творчого доробку археолога Готфрида Оссовського // Постаті української археології: Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - Вип. 7. - Львів, 1998. - С. 75-78; Крушельницька Лариса, Бандрівський Микола. Археологічні розкопки А. Кіркора і Г. Оссовського на Тернопільщині 70-90 pp. XIX ст. // Там само. - С. 73-75.
3. Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. - Житомира: М. А. К., 2001. - С. 32-33.
4. Кондратюк Р. Ю. Вказана праця. - С. 330.
5. Оссовский Г. Норинская каменоломня Овручского уезда // ВГВ. - 1856. - № 32; Його ж. О гиперитах на Волыни и в особенности о гиперите Горошковском // ВГВ. - 1856. - № 39-40; Його ж. Важность геогнозии в практическом её применении и в особенности на Волыни // ВГВ. - 1865. - № 44; Його ж. Горный хрусталь на Волыни // ВГВ. - 1866. - № 2. Його ж. Из путевых заметок по Житомирскому и Овручскому уезду // ВГВ. - 1868. - № 21-24; Його ж. Из путевых заметок по Волыни // ВГВ. - 1868. - № 76-78, 94-96, 101-104, 107-111.
6. Оссовский Г. Геолого-геогностический очерк Волынской губернии // Труды Волынского губернского статистического комитета. - Житомир, 1867. - Вып. 1. - С. 152-352.
7. Оссовский Г. Из путевых заметок по Волынской губернии (Наблюдения о состоянии землевладений ... фабричной промышленности, археологические, этнографические заметки, местные предания и легенды). - Житомир, 1869. - 33 с.
Loading...

 
 

Цікаве