WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

молодших відкладів. Дослідник передбачає, що тут можливе залягання відкладів карбону. Однак довести це в нього не було змоги. Адже карбон не виходить на поверхню, а знаходиться глибоко під землею.
Я.Самсонович йшов іншим шляхом дослідження, ніж М.Тетяєв. Якщо М.Тетяєв передбачав можливість залягання пластів карбону лише на основі вивчення загальної схеми геологічної будови великої території, то Я.Самсонович хотів довести це на основі вивчення залягання порід і дослідження скам'янілих решток тваринного світу.
В межах сучасного Львівсько-Волинського вугільного басейну промисловцями було пробурено цілий рядсвердловин (Луцьк, Несвіж, Пелче). Це дало змогу вивчити умови залягання девону, давнішого, ніж карбон, періоду. Виявилося, що девон залягає тут не горизонтально, а похило. В східному напрямі, близько до виходів Українського кристалічного масиву, він виходить на поверхню, а в західному напрямі - заглиблюється. У зв'язку з тим у Я.Самсоновича виникло запитання, чи палеозой на Волині кінчається девоном, чи тут є ще молодші відклади, в тому числі й кам'яновугільні.
На основі ще попередніх досліджень Я.Самсонович припускав, що кремені в зцементованих конгломератах, які спостерігалися в багатьох свердловинах на незначній глибині, мають вік кам'яновугільного періоду. В районі Острога і Пелчі (біля Дубно) ці конгломерати виходять на поверхню.
Самсоновича зацікавило те, звідки взялися тут кремені і чи вони занесені сюди із західної частини Підмосковного басейну, чи їх основні породи є десь поблизу. Кремінь у зцементованих конгломератах кам'яновугільного періоду відомий в багатьох районах Волині. Зокрема інший польський геолог З.Суйковський зазначає, що такі кремені він спостерігав у районі Луцька і Дубно. Однак все це не вирішувало основного питання - чи кремінь кам'яновугільного періоду занесений сюди з інших районів, чи його материнські породи знаходяться поблизу.
Щоб з'ясувати місцезнаходження пластів кам'яновугільного періоду, Я.Самсонович пішов досить оригінальним і цікавим шляхом дослідження. Він припускав, що коли б цей кремінь був занесений сюди з Підмосков'я, то його величина зменшувалася б на захід. І це зрозуміло. На великі віддалі пливучі води не переносять великого каміння. Воно відкладається скоріше, ніж мале. Самсонович виявив в західній Волині більші шматки. Значить, цей кремінь не міг заноситися сюди із сходу, з Підмосков'я. На основі цього було висунуто припущення, що кремені кам'яновугільного періоду не занесені сюди з інших районів; їх материнські породи знаходяться десь у західній частині Волині.
Необхідно вказати, що багато кременю у зцементованих конгломератах кам'яновугільного пе-ріоду було знайдено не лише на Волині. З.Суйковський спостерігав його на території між Волинню і Верхньою Сілезією. Це дає підстави припускати, що в певний відрізок часу кам'яновугільного періоду на території Волині була ніби затока великого моря, яке містилося на заході.
Я.Самсоновичу була відома праця М.Тетяєва про можливість залягання відкладів карбону в межах північної частини Західної України. Посилаючись на неї і оцінюючи її як цікаве дослідження, Я.Самсонович підкреслює, що проблема волинського карбону має велике теоретичне і практичне значення. Однак через відсутність свердловинних матеріалів досліднику було надзвичайно важко встановити про вік кам'яновугільних відкладів. Як підкреслює Я.Самсонович, важко було навіть передбачити те, чи залягають в межах Волині пласти продуктивного карбону, а якщо вони і залягають, то якого типу.
В зв'язку з цим висувалося припущення, що породи карбону можуть бути підмосковного типу, де є буре вугілля. В кінці своєї праці Я.Самсонович правильно вказує, що вивчення карбону в межах сучасного Львівсько-Волинського басейну може бути здійснене лише після закладання глибоких свердловин.
Припущення Я.Самсоновича достатньо обґрунтоване і не викликало особливих сумнівів. Затримка була тільки за організацією бурильних робіт. Однак польські промисловці, лякаючись конкуренції, не допускали детального геологічного вивчення цієї території. В 1932-1935 роках Я.Самсонович, не одержавши матеріальної підтримки, досліджував відклади кам'яновугільного періоду на Волині старими методами. Влітку 1934 року він вивчав геологічну будову долини річки Горині. Дослідник спостерігав тут виходи палеозойських пластів і порівнював їх з такими ж породами інших районів. У крейдяних мергелях басейну Горині він виявив кремені у зцементованих конгломератах кам'яновугільного періоду.
В 1935 році Я.Самсонович вивчав виходи на поверхню кристалічного масиву в басейні Горині, намагаючись краще з'ясувати його склад і будову. У своїй статті (1936 рік) він дає підсумки цих досліджень і накреслює досить докладну схему геологічної будови пермських відкладів. Внаслідок цього ясніше вимальовувалась картина залягання пластів палеозою, в тому числі і відкладів кам'яновугільного періоду.
Однак повідомлення Самсоновича не привернуло до себе уваги геологів Польського геологічного інституту, не зацікавило промисловців. Лише незадовго до звільнення західноукраїнських земель з-під гніту панської Польщі, в 1938 році, сілезький концерн "Вспульнота інтересув гурнічо-гутнічих" розпочав розвідувальні роботи в межах сучасного Львівсько-Волинського вугільного басейну, відкрив-ши для цієї мети у Львові спеціальний буровий відділ. Наукове керівництво цим відділом було доручене професору Я.Самсоновичу. На кошти сілезького концерну Львівський буровий відділ заклав 7 свердловин в районі Сокаля і Бузька.
Про результати свердловинних досліджень львівського карбону у 1938 році професор Я.Сам-сонович писав у статті "Поклади карбону в басейні Верхнього Бугу" [5], надрукований у звіті засідань математично-природничого класу Польської Академії наук (квітень 1939 p.). В цьому невеликому повідомленні вказується, що внаслідок розвідувальних робіт, проведених концерном "Вспульнота інтересув гурнічо-гутнічих" був виявлений карбон в Галичанах, Стоянові, Холоєві, Бузьку, Кизлові, Тартакові і Завишнянах. В шести місцях знайдено робочі пласти вугілля. На основі дослідження порід, одержаних із свердловини, Я.Самсонович дає загальні контури розміщення пластів над карбоном. Він вказує, що карбон міститься під пластами крейди, товщина якої збільшується в напрямі на захід. Потужність пластів крейди у Галичанах становить 111 метрів, а західніше, в Завишнянах - 287 метрів. На основі вив-чення попередніх даних про скам'янілі рештки тваринного світу кам'яновугільного періоду Я.Сам-сонович розділив товщу карбону за віком їх утворення на три окремі горизонти.
Слід також окремо згадати статтю польського геофізика Є.Янчевського "З
Loading...

 
 

Цікаве