WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

уточнювали певні елементи: давали докладнішу характеристику родовищ, вели дискусію про віднесення окремих пластів до того чи іншого підрозділу геологічної епохи.
Окремо слід сказати про дослідження Армашевського на Волині. Він вивчав широкі розгалуження палеозойських відкладів в околицях міст Острога і Кременця.Пізніше В. Ласкарев виявив такі відклади в цілому ряді інших пунктів - у Дубно, Рівному і т.д.
Варто уваги повідомлення П. Тутковського (1892 p.) про те, що більш давні пласти, які відно-сяться до палеозою, не скрізь залягають горизонтально і безперервно. Він висуває думку про існу-вання скидової западини в районі річок Уж і Шестень.
Питанням геологічної будови Волино-Подільської височини, де розташований Львівсько-Волинський вугільний басейн, займалися десятки дослідників. Однак рівень розвитку продуктивних сил, зокрема техніки, у той час, був дуже низьким. Внаслідок цього, окремі свердловини закладалися на незначну глибину. Будова нижніх пластів залишалася нерозгаданою. Окремі твердження за відсутністю достатнього фактичного матеріалу вважалися гіпотезами. Крім цього, зосередивши в своїх руках кращі родовища нафти і солі в Прикарпатті, магнати, боячись конкуренції, не були зацікавлені в широкому розгортанні дослідницьких робіт в інших районах. Все це гальмувало вивчення геологічної будови району Львівсько-Волинського вугільного басейну.
Уявлення про геологічну будову пластів палеозойської ери території сучасного Львівсько-Волинського вугільного басейну, як вказує російський геолог П.Л.Шульга, до недавнього часу грунтувалося майже виключно на даних виходів його по Дністру і лівих притоках. Долини Золотої Липи, Стрипи, Серета, Збруча в своїй південній частині мають високі круті схили. На них можна спостерігати послідовний розріз палеозою, починаючи аж від кристалічного фундаменту. Ці розрізи на схилах лівих приток Дністра були об'єктом докладного дослідження цілого ряду вчених впродовж XIX і початку XX століття. Особливості геологічного розрізу палеозою Придністров'я механічно переносилися і на палеозой більш північної території, в тому числі і на район сучасного Львівсько-Волинського вугільного басейну, де відповідні товщі недостатньо відкриті і представлені в окремих частинах породами, дещо відмінними від наддністрянського палеозою.
Крім цього, розріз палеозою Придністров'я відкритий не повністю, оскільки води ріки Дністра і його лівих приток розмили цілий ряд верхніх пластів. Тому тут вивчалися породи лише нижнього палеозою. За останні роки на Волині стали відомі пласти і верхнього палеозою, до яких відносяться відклади кам'яновугільного періоду.
Великий внесок у вивчення проблеми львівського карбону зробив видатний російський вчений М.Тетяєв. У своїй праці, присвяченій питанню загального геологічного вивчення території від міста Варшави на заході і до Уральських гір на сході, він висунув гіпотезу про наявність карбону в північній частині західноукраїнських земель. Загальну схему геологічної будови досліджуваної території М.Тетяєв подавав так: в межах центральної частини України з південного сходу (район Нікополя, Запоріжжя) на північний захід (район Житомира, Овруча) простягається так званий Український кристалічний масив. Породи цього масиву - граніти, гнейси, базальти - виходять на поверхню в цілому ряді місць біля вказаних районів (Дніпровські пороги біля Запоріжжя, Овруцькі кар'єри). На північний схід і південний захід від цього кристалічного масиву поширений складчастий комплекс, тобто тут є окремі прогини і підняття пластів палеозойських відкладів. Це означає, що палеозойські пласти залягають тут не горизонтально, а похило. В місцях підняття вони підходять ближче до поверхні, а в прогинах - опускаються вниз.
На північний схід від Українського кристалічного масиву такі прогини і підняття мають місце в Донбасі. Похилі пласти палеозою, в тому числі і вугленосні поклади карбону, в місцях підняття виходять на поверхню. Правда, пласти вугілля, які підходили до поверхні, вже вироблені і тепер іде розробка пластів на глибині 250-900 метрів.
Подібна картина спостерігається і на південному заході від лінії простягання Українського кристалічного масиву, на території Польщі. Як і в Донбасі, тут з цим складчастим комплексом зв'язані вугільні родовища Верхньо-Сілезького басейну.
На основі цього М.Тетяєв зробив висновок, що Донбас і Верхня Сілезія є складчастим комплексом одного періоду. Однак ці складки, тобто окремі прогини і підняття, не є продовженням одні одних. Вони перериваються в районі Українського кристалічного масиву [1,2].
Вісь цього масиву на північному напрямі (в верхів'ї річки Прип'яті) заглиблюється і покривається іншими породами. Докладно вивчаючи відому в той час загальну схему геологічної будови східної частини Європи, М.Тетяєв прийшов до висновку, що площа між північною частиною Українського кристалічного масиву (район верхів'я Прип'яті) і найближчим підняттям в районі Кельців і Сандомира (Польща), тобто північна частина Західної України, має в своїй основі мульдоподібну форму (жолобовидну з широким дном), і що в її основі повинні залягати палеозойські, в тому числі і кам'яновугільні відклади [2].
Детально вивчивши пласти кам'яновугільного періоду Верхньої Сілезії, Донбасу і цілого ряду інших родовищ Європи та Азії, М.Тетяєв передбачав також вид порід, зокрема кам'яновугільного періоду, які повинні заповнювати цю мульду, названу пізніше Львівською. Породи кам'яновугільного періоду Львівської мульди, за передбаченням М.Тетяєва, повинні бути подібними до порід Донбасу і Верхньої Сілезії. Це він пояснює однаковими умовами для відкладання пластів у кам'яновугільний період.
Однак гіпотеза М.Тетяєва не знайшла широкого визнання серед вчених того часу. Біль-шість з них дотримувалася схеми геологічної будови території сучасного вугільного басейну, висунутої Зюсом, Тейснером та іншими. Тейснер, зокрема, припускав, що на території сучасної північної частини Західної України є Північно-галицька западина, заповнена крейдяними і третинними відкладами. Він же та інші вчені того часу зовсім не допускали можливості залягання тут покладів вугілля [1].
Пізніше, в 1931 році професор Я.Самсонович, проводячи дослідження в межах сучасної території західних областей України, знайшов ряд скам'янілих решток тваринного і рослинного світу кам'яновугільного періоду. Результатом цих досліджень була стаття, надрукована в інтернаціональному виданні Польської Академії наук за 1932 рік "Про передбачувані виступи карбону в західній частині Волині" [6]. В цій праці підкреслюється, що скам'янілі рештки тваринного світу кам'яновугільного періоду знайдені в зцементованому кремені
Loading...

 
 

Цікаве