WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Історія дослідження буроземів Українських Карпат - Реферат

Історія дослідження буроземів Українських Карпат - Реферат

даних ґрунтів із переважанням в них кислотного компоненту. Для більш глибокого аналізу кислотно-основних властивостей досліджуваних буроземів розглянуто найбільш репрезентативні ґрунти із помірно-холодного, субальпійського і альпійського поясів. Було проведено типову реакцію бурозему глибокого важкосуглинкового середньощебенюватого на кислотне і лужне навантаження. Воно показало, що величина рНвод в профілі ґрунту коливається в межах 4.6-4.9 од, а зсув кислотно-основної рівноваги у верхньому горизонті ґрунту в бік кислотної свідчить про дефіцит ряду буферних систем, таких, як карбонату кальцію, гідрокарбонатів, а також гідратованих оксидів і гідроксидів алюмінію та функціональних груп гумусу (СООН, NН2). Особливо це наочно простежується при збільшенні кислотного навантаження на ґрунт. Так при додаванні 2мл. 0.1 н НСl до ґрунтової суспензії спостерігається різкий зсув рН в межі 3.5 - 3.8 од. при цьому найменша інтенсивність зсуву характерна для верхнього дерново-гумусового горизонту ( 4-13см.), яка становить 0.97од, тоді як для нижнього (95-105см.) - 1.43 од. Таказакономірність зсуву рН зберігається при більш значних кислотних навантаженнях на ґрунт ( 4,6,8,16 мл 0.1 н НСl ). Різниця стійкості окремих ґрунтових горизонтів до кислотного впливу зумовлена в основному особливостями їх гранулометричного складу, зокрема збільшенням вмісту мулу у верхніх горизонтах від 12.4 до 21.8%, а також різним ступенем насичення основами.
На основі проведених досліджень зроблено висновок, що інтенсивний тренд кислотно-основної рівноваги у ґрунтах КБЗ в сторону кислотної в умовах збільшення кислотного пресу вимагає не тільки констатації даного факту, але й розробки коротко - і довготермінових прогнозів і можливих моделей розвитку даного процесу та попередження його наслідків. В цьому плані пошук оптимальних методів об'єктивної оцінки стану кислотно-основної рівноваги ґрунтів є необхідним кроком у вирішенні проблеми екологічної стійкості заповідних екосистем і збереження їх біорізноманіття [5].
Ґрунтові дослідження у Карпатському національному природному парку (НПП) проводив Б.Б.Стефаник. Ґрунтовий покрив Карпатського НПП сформувався в умовах типових для гірської частини Карпат. Розвиток ґрунтоутворюючого процесу відбувається під впливом різко вираженого рельєфу. Велике значення має рослинний покрив і господарська діяльність людини [26].
В межах Карпатського національному природному парку виділяють наступні типи ґрунтів: бурі гірсько-лісові (79%), гірсько-підзолисті (8%), гірсько-лучні (7%), дернові (6%).
Бурі гірсько-лісові ґрунти мають сірувато-світло-бурий колір у верхній частині профілю і чітку диференціацію на генетичні горизонти. Гумусовий і елювіальний горизонти мають порівняно невелику потужність, ілювіальний горизонт більш потужний, дуже ущільнений оглеєний, він переходить в ґрунтоутворюючу породу.
Результати фізико-хімічних аналізів показують, що бурі гірсько-лісові ґрунти слабокислі, pH сольової витяжки 4,8-5,3, кислотність поступово зменшується з глибиною. Гідролітична кислотність коливається в ширших межах і становить 5,6-15,8мг-екв. на 100г ґрунту, також поступово зменшується з глибиною. Вміст рухомого алюмінію становить 0,96-3,74 мг-екв. на 100 г ґрунту. Із наведених даних видно, що ці ґрунти слабокислі, ненасичені кальцієм, слабогумусовані, вимагають вапнування і внесення мінеральних та органічних добрив [26].
За результатами дослідження Шпаківської І.М. встановлено, що трансформація грунтового блоку вторинних екосистем детермінована вирубуванням смерекових лісів і тривалим пасовищним навантаженням досліджуваної території. У вторинних чагарникових екосистемах, внаслідок накладення дернового процесу на буроземний, сформувалися різні відміни дерново-буроземних ґрунтів. Вони характеризуються збільшенням щільності будови, зниженням аерації і водопроникненості, зменшенням вмісту органічного вуглецю, валового калію та азоту, особливо у верхніх горизонтах ґрунтового профілю, порівняно з бурими лісовими ґрунтами під клімаксовими смерековими лісами. Встановлено, що пасторальна дигресія не призвела до незворотних змін едафотону й після запровадження на заповідній території заповідного режиму відбуваються процеси відновлення смерекових лісів на місці чагарників і трав'яних екосистем за рахунок природного поновлення смереки європейської [30].
Таким чином, аналіз історико-географічних досліджень грунтів показав, що формування буроземів Українських Карпат характеризується специфічними особливостями, зумовленими регіональними чинниками грунтотворення, а саме лісовою рослинністю і високогірними луками в умовах посиленого сезонного промивного типу водного режиму та підвищеної відносної вологості, характером ґрунтотвірної породи і посиленням дії антропогенного чинника.
Аналіз різних наукових підходів і поглядів на формування буроземів Українських Карпат свідчить про проблематичність їхньої ґенези, особливостей ґрунтотвірних процесів, методики їх вивчення, а також організації і функціонування грунтовоохоронної інфраструктури.
Література
1. Андрианов М.С. Вертикальная термическая зональность Советских Карпат // Геогр. сб.-1957. - Вып.4. - С.180-188.
2. Андрущенко Г.О. Ґрунти Західних областей УРСР. - Львів - Дубляни, 1970. - Ч.2. - 114 с.
3. Бундзяк Й.Й. Ґрунти пралісових екосистем Карпатського біосферного заповідника // Матер. Міжнар .конфер. Гори і люди - Рахів : ЗАГ Надвірнянська друкарня, 2002, Т.2. - С.233-235.
4. Вернандер Н.Б. О бурых лесных и близких к ним почвах // Труды Укр. НИИ Соцземледелия. - К.,1951. - Т.4 - С.25-35.
5. Гамкало М.З. Особливості кислотно-лужної рівноваги грунтів Карпатського Біосферного Заповідника // Генезис, географія і екологія ґрунтів. Вісник Львів. ун-ту. Серія географічна. 1998. - Вип.23. - С.272-276.
6. Герасимова М.И. Особенности почвенного покрова и почв Восточного склона Карпат и Предкарпатья. Москва, 1961.
7. Гоголев И.Н. Почвы Украинских Карпат// Природа Украинской ССР. Почвы. - К., 1986. - С.145-171.
8. Гоголев І.М., Проскура З.В. Грунти Карпат // Природа Українських Карпат. Льві: Вид-во Львів ун-ту,1958. - С. 168-178.
9. Гоголев И.Н., Анастасьева О.М. Об изменении минералогычного состава в процессе формирования бурых горно - лесных почв Карпат // Почвоведение.1991.- № 9. -С .21-23.
10. Канивец В.И., Андрущенко Г.А. Почвы карпатской буроземно-лесной области // Полевой определитель почв. Киев: Урожай, 1981. - С.257-311.
11. Канивец В.И. Буроземообразование в лесных почвах Украинских Карпатах // Почвоведение,1991. - № 4. - С. 19-28.
12. Канивец В.И. О буроземах и дерново-подзолистых почвах // Почвоведение, 1978. - № 5. - С. 150-159.
Loading...

 
 

Цікаве