WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Історія дослідження буроземів Українських Карпат - Реферат

Історія дослідження буроземів Українських Карпат - Реферат

мішаних лісів, значно відрізняється від підзолистих та сірих лісових ґрунтів за морфологічними і фізико-хімічними ознаками, гранулометричним і валовим складом. За складом гумусу визначається прояв підзолоутворення по ґрунтовому профілю. В ґрунтах під мішаними і широколистяними лісами Українських Карпат завжди помітна перевага фульвокислот над гуміновими, а такий характер гумусу властивий саме підзолистому процесу. Було проведено багато досліджень з вивчення складу водорозчинних органічних речовин під різними видами деревостанів. Склад водорозчинного гумусу в ґрунті букового насадження має чітке переваження фульвокислот над гуміновими. Фульвокислоти лісових ґрунтів Карпат у значній мірі представлені фракціями (1 і 2), зв'язаними і півтораоксидами гумінових кислот і кальцієм, при незначній участі фракції1а, особливо у верхніх горизонтах. Обмінна кислотність ґрунтів Карпат обумовлена в основному іонами алюмінію і лише частково водню. Іон водню сильно підвищує коагуляційну здатність катіонів, яка підсилюється гідролізом фульвокислот. Реакція буде зворотною, якщо в ґрунті переважають одновалентні катіони. Коагуляція фульвокислот з двохвалентним катіоном кальцію і трьохвалентним залізом та алюмінієм призводить до утворення стійких колоїдів[17,18,19].
Дослідженнями Ф.П.Топольного з'ясовано, що підвищення кислотності буроземів зумовлене динамічною рівновагою між геохімічним вилуговуванням лужноземельних елементів ґрунтового профілю та їхньою біогенною акумуляцією. Оскільки із збільшенням абсолютних висот біологічна акумуляція зменшується, а геохімічне вилуговування збільшується, то кислотність ґрунтів з висотою збільшується [28].
Вивчення морфології буроземів показує відсутність різкої диференціації на генетичні горизонти, пухким складенням верхніх горизонтів з поступовим ущільненням з глибиною. За гранулометричним складом буроземи переважно середньосуглинкові з чітким накопиченням дрібних фракцій у верхній частині профілю при одночасному збідненні на фракцію піску і грубого щебеню. Це свідчить про слаборозвинутість ґрунтів, в яких поряд з ґрунтоутворенням значну роль відіграють процеси вивітрювання. Результати вивчення агрегатного складу і водостійкості ґрунтової структури дозволяють характеризувати ці ґрунти, які мають добру водостійку структуру. Вони характеризуються відносно невеликою щільністю будови і значною пористістю, що визначає добру водо - і повітропроникненість. [28].
Вивчення складу гумусу підтверджує загальну закономірність розподілу гумусу в буроземах Карпат, це значне накопичення у верхніх горизонтах профілю з наступним зменшенням запасів з глибиною. Значення фракційного складу гумусу вказують на переваження в його складі фульвокислот. Найменші значення як гумінових, так і фульвокислот, представлені другою фракцією, яка утворює комплекси із лужноземельними елементами.
В остатні десятиріччя дослідження морфологічних особливостей Українських Карпат, зокрема з точки зору їх екологічної ролі, проводили: А.М.Туренко, Й.Й.Бундзяк, М.З.Гамкало, Б.Б.Стефаник, І.М.Шпаківська, О.Г.Марискевич та ін.
Зокрема, А.М.Туренко зазначає, що вирішальна роль у формуванні буроземів належать геоморфологічним факторам (абсолютна висота, протяжність, форма, експозиція і крутість схилів), що впливають на мікрокліматичні особливості. На схилах з крутістю понад 20° переважає боковий внутрішньогрунтовий стік вологи, встановлюється промивний тип водного режиму з протічно-наскрізним транзитом розчинних речовин. При цьому біогенні основи кальцій і магній в кислому середовищі слабо взаємодіють з бурими гуміновими кислотами. Надходячи в розчин, ці елементи нейтралізують певною мірою агресивний вплив фульвокислот на мінеральну частину ґрунту, послаблюючи тим самим її опідзолення. Бурі гумінові кислоти, як малорухомі речовини концентруються переважно у верхніх горизонтах ґрунтів, утворюючи з півтораоксидами заліза дуже стійкі комплекси. Це призводить до формування типового для буроземів профілю з добре вираженим рівномірно-акумулятивним типом розподілу речовин. На схилах з крутизною менше 20° і на високих терасах передгірських рівнин поверхневе оглеєння і вимивання речовин поєднується з бурозумоутворенням. Під впливом низхідних потоків вологи з верхніх шарів виносяться розчинні речовини, утворюються освітлені елювіальні горизонти, збагачені піщаними фракціями, відтінок яких надає видимість аморфної крем'янкової присипки. У нижній частині профілю вимиті органічні кислоти і оксиди утворюють органо-мінеральні комплекси, які у пересиченій вологою товщі формують сизо-бурий оглеєний ілювіальний горизонт. Розподіл речовин по профілю має добре виражений акумулятивно-елювіально - ілювіальний характер [29].
Ґрунти пралісових екосистем Карпатського біосферного заповідника (КБЗ) досліджував Й.Й.Бундзяк. На території заповідника зосереджені найбільші масиви широколистяних і мішаних пралісів Європи. Ґенеза ґрунтів під пралісами, їх морфологічні особливості, набір властивостей несуть в собі інформацію про розвиток пралісу. На території КБЗ основні площі пралісів зосереджені в двох масивах: Чорногірському (змішані ялицево-букові) та Угольсько - Широколужанському (букові). Фоновими ґрунтами для перших є буроземи холодні кислі, для других буроземи помірно-холодні та прохолодні. Характерними для них є висока актуальна та гідролітична кислотність. У верхніх горизонтах кислотність становить 24,91мг-екв. в буроземах Чорногірського масиву і 29,94-30,38 мг-екв. - в Широколужанському масиві. Глибше кислотність зменшується до 8-15 мг-екв. Ці ґрунти характеризуються низьким вмістом вбирних основ: від 8,48-11,3-22,5мг-екв. в верхніх горизонтах, до 6,18-6,69 мг-екв. - в нижніх горизонтах.
Ґрунти пралісів характеризуються значною прогумусованістю всього профілю. Так, вміст гумусу коливається в межах 11-11,25% у верхньому HP горизонті і поступово зменшується до 1,18-2,26% в горизонті Ph.
У широколистяних пралісах грунти відзначаються більшою потужністю, як генетичних горизонтів, так і профілю загалом. Але для них характерна більша насиченість скелетом. Для них характерні темніші відтінки бурого кольору, що пов'язано з більшою гумусованістю профілю [3].
Дослідження кислотно-лужної рівноваги ґрунтів Карпатського біосферного заповідника проводились М.З.Гамкалом.
Об'єктами дослідження були ґрунти, розташовані на території Свидовецького і Чорногірського масивів. На основі отриманих експериментальних даних встановлено, що рНсол в грунтах КБЗ коливається від 3.0 до 4.0 од, а рНвод від 3.6 до 4.8 од. Вміст обмінного алюмінію знаходиться в межах від 10.8 до 103.5мг/100г. ґрунту. Показники кислотної буферності становить 10.0 - 21.0 од, а лужної 60.7 - 99.4од, що свідчить про чітку буферну асиметрію
Loading...

 
 

Цікаве