WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Геологічний музей географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка - Реферат

Геологічний музей географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка - Реферат


Реферат
на тему:
Геологічний музей географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка
?
Основою для створення геологічного музею послужили зразки мінералів, гірських порід та скам'янілих решток тварин і рослин, зібраних автором протягом чотирьох десятиріч роботи (починаючи з 1960 р.) в колишньому Кременецькому, а з 1969 року в Тернопільському державному педагогічному інституті. Значну допомогу в зборі зразків, особливо рудних мінералів надали близькі друзі-геологи, що працювали в різних регіонах України та колишнього СРСР (А.Богуцький, Ю.Ляхов, М.Павлунь, В.Харкевич та ін.). За станом на 1.01.2004 р. в музеї нараховується понад 1100 експонатів. Тут є зразки з Поділля, Карпат, Донбасу, Полісся та інших регіонів України, а також з Казахстану, Середньої Азії, Забайкалля, Кавказу, Уралу, Хібінських гір тощо. В останні роки (починаючи з 2001 р.) музей поповнився колекцією порівняно рідкісних і оригінальних зразків гірських порід - травертинів, зібраних і опрацьованих нами спільно з асистентом кафедри фізичної географії О.Волік.
До 1977 року зібрані експонати зберігалися в основному в кабінеті геології у спеціальних скляних шафах, призначених для медичних препаратів та інструментів, решта - у підсобних приміщеннях кафедри. Після завершення будівництва нового начального корпусу інституту у 1997 р. і переведення у нього кабінету геології, розпочато підготовку до створення геологічного музею.
Ректором інституту О.Явоненком було дозволено використати для експозицій музею центральну рекреацію п'ятого поверху, що розташована поруч з кабінетом геології, та виділено кошти для оплати за виготовлення спеціальних шаф з вітринами для експозицій і зберігання зразків. Завдяки тому, що нами в екстреному порядку, практично за одну ніч, було підготовлено ескізи шаф і вчасно їх подано на Тернопільську меблеву фабрику, усі 15 штук шаф були виготовлені за порівняно короткий термін, всього за один місяць, і в них розміщено більшість експонатів. Згодом, професійний художник Олександр Синельников намалював серію картин із зображенням палеоландшафтів та окремих видів рослин і тварин, що населяли наш край в геологічному минулому.
Остаточно музей було сформовано у 1991 році, коли було виготовлено і встановлено дві таблиці та дванадцять майстерно виготовлених художником картин, що відображають палеоландшафти основних етапів розвитку Землі. Причому більшість палеоландшафтів, показаних на картинах, максимально наближені до реальних умов, які були у ті часи у нас на Поділлі. На них показано такі види рослин і тварин, рештки яких знайдено тут у викопному стані.
Щорічно музей відвідують сотні студентів університету, учнів шкіл міста Тернополя і області та численні гості університету.
Геологічний музей став одним з джерел збагачення студентів та учнів знаннями про рідний край, виховання любові до нього. Він відіграє суттєву педагогічну роль в естетичному, моральному, екологічному, і чи не найбільшу - в патріотичному вихованні молоді.
Нині, коли український народ вступив у нову еру свого історичного розвитку в Україні розроблена і реалізовується державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття) в якій одним із пріоритетних напрямків є "формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати для розквіту держави, готовності її захищати", навчально-виховна роль краєзнавства особливо зростає.
Геологічний музей географічного факультету є однією з форм пропаганди краєзнавчих знань. Він містить сотні зразків мінералів, гірських порід і викопної фауни та флори, зібраних переважно на території Тернопільської області. Серед них є унікальні зразки кристалів кальциту, які зустрічаються лише у 3-4 - х місцях світу, ряд різновидностей гіпсів із знаменитих Подільських печер, добре збережені рештки викопної фауни і флори з різних періодів історії Землі тощо. Ці природні утворення нікого не залишають байдужими. У процесі їх вивчення у студентів не лише формуються глибокі знання, але й естетичні смаки, збуджується інтерес до пошуків, досліджень і любов до прекрасного.
Відділи музею
1. Відділ "Історія геологічного розвитку Землі"
Експозиція першого відділу починається із схеми, на якій показано процес формування Землі та інших планет Сонячної системи за О.Ю.Шмідтом. поряд розташована геохронологічна таблиця, на якій подано поділ історії Землі на окремі відділи часу (ери і періоди та їх тривалість), а за нею - у хронологічній послідовності експонуються дванадцять картин, що відображають найтиповіші палеоландшафти окремих періодів історії Землі.
На першій з них ("Архейська ера") показано уявний фрагмент ділянки земної поверхні в археї: відбувається сильна вулканічна діяльність, лава розтікається по поверхні Землі, застигає, перетворюючись у гірські породи; рельєф створений вулканічною діяльністю, схожий на сучасний рельєф Місяця.
На другій картині ("Кембрійський період") показана ділянка дна кембрійського моря з характерними для цього часу видами організмів (трилобітів, губок, медуз, що плавають над заростями водоростей). Це було близько 500 млн. років тому.
На третій картині ("Девонський період") зображено середньо девонський ландшафт (405-350 млн. років тому). Рослини в цей час уже поступово завойовували сушу, хоч ще зосереджувались в основному біля водних басейнів, бо вони були споровими і для їх розмноження необхідна вода. На картині показано різні види псилофітів, хвощів, плаунів і папоротей. Судячи за викопними рештками рослин, подібний ландшафт був в девонському періоді у Придністров'ї. Рештки викопних рослин цього періоду (псилофітів, плауноподібних, членистостеблових та папоротеподібних) виявлено біля сіл Вістря Монастирського, Устя-Золоте Заліщицького районів Тернопільської області.
На четвертій картині ("Кам'яновугільний період") зображено ділянку лісового масиву кам'яновугільного періоду (близько 350-285 млн. років тому). Найхарактернішими рослинами цього лісу були деревовидні плауни лепідодендрони з могутньо розгалуженими кронами, стрункі високі сигілярії та хвощі, що досягали 20-30 м висоти, під цими деревами-велетнями росли у великій кількості мохи, кущисті і повзучі плауни та папоротники. Найвищими деревами кам'яновугільних лісів були так звані кордаїти, що відносилися до голонасінних рослин. Вони досягали висоти 40 м, мали гладкий стовбур і сильно розгалужену крону з довгими стручковидними листками. З усіх цих рослин, що буйно росли в умовах теплого вологого клімату, утворились великі поклади кам'яного вугілля в Донбасі, Львівсько-Волинському та інших басейнах. Натуральні відбитки листків папоротей та обвугленої кори лепідодендрона виставлені в одній з вітрин в середині другої половини
Loading...

 
 

Цікаве