WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Створення топографічного плану стереографічним методом на Жмеринському об`єкті - Курсова робота

Створення топографічного плану стереографічним методом на Жмеринському об`єкті - Курсова робота

напрямках. Для цього ліву марку штурвалами ЩX і ЩY наводять на головну точку лівого знімка. Після цього штурвалами ЩX і ЩY наводять на головну точку лівого знімка. Потім штурвалами ЩX і Q праву марку наводять на головну точку правого знімка. Спостерігаючи, стереоскопічно знищують повздовжнє зміщення контурів гвинтом повздовжніх паралаксів, а поперечні - рухом гвинта поперечних паралаксів. При візуванні на головній точці лівого знімку повздовжні зміщення контурів знищують гвинтом Р, а поперечне - гвинтом Q.
Орієнтують аерофотознімки методом послідовних наближень. Взаємне орієнтування уточнюють шляхом спостереження заміру поперечних паралаксів на головних точках. Для цього стереоскопічно суміщають виміряну марку способом торкання її до поверхні землі. Поперечний паралакс на головних точках знімків знищують гвинтом Q. Після цього на стандартно розміщених гвинтах розміщують і вимірюють X,Y,P,Q і заносять в таблицю. Ці дані потрібно звести до місця нуля за даними MOX, MOY, MOP, MOQ.Для цього необхідно MOX навести на лівий центр-марку і одночасно взяти відлік MOQ.Після цього не рухаючи штурвал 4 переводять марку Х на правий центр. На правому центрі ще раз беремо відлік MOX і знаходимо MOP: XЛ-XП-відлік.При обробці планових аерофотознімків користуються такою умовою взаємного орієнтування через різницю ординат одноіменних точок.
На УСП взаємне орієнтування виконують кутовими рухами однієї або обох камер. Перший спосіб використовують при просторовій фототріангуляції. Другий при обробці будь-яких окремих стереопар.
4.3. СТЕРЕОТОПОГРАФІЧНА ЗЙОМКА НА УСП
Складання оригіналу фотографічної карти виконується шляхом обробки стереопари аерознімків, що покривають задану трапецію необхідної нам території. Обробка окремої пари включає:
- підготовчий етап робіт;
- взаємне орієнтування моделі;
- стереотопографічна зйомка рельєфу і контурів.
Підготовчі роботи включають одержання вихідних даних, виконання необхідних розрахунків і підготовку приладу (приладів) до роботи. Вихідними матеріалами є:
- діапозитиви аерознімків на склі;
- значення фокусної віддалі;
- значення висоти фотографування;
- контактні відбитки знімків з плановими та висотними опорними точками;
-основа на пластику чи папері з нанесеними в маштабі карти, що створюється, опорними точками.
Номера точок відповідають послідовності зниження вертикального паралаксу.
Видимий вертикальний паралакс можна певними діями поділити навпіл за допомогою відповідних штурвалів стереокомпаратора і на цьому перше наближення закінчується.
Друге наближення взаємного орієнтування проводять до того часу, поки вертикальний паралакс не буде знищений повністю.
Орієнтування геометричної моделі місцевості по опорних точках, в плановому і висотному відношенні називається зовнішнім або геодезичним орієнтуванням.
Для геодезичного орієнтування, необхідно мати на кожну стереопару дві планові і три висотні опорні точки. Геодезичне орієнтування складається з двох процесів: маштабування і горизонтування.
Маштабування полягає в приведенні горизонтального маштабу моделі до маштабу створюваної карти і азимутальному орієнтуванні планшету на екрані приладу. Планшет повинен бути зорієнтований так, щоб при стереоскопічному наведенні марки на опорні точки моделі, олівець суміщають з відповідним опорними точками на основі. Маштабування використовується по двох планових опорних точках стереопари, які максимально віддалені одна від одної. Рухами штурвалів Щх, Щу, Щг візують марку на одну з опорних точок моделі. Потім переміщують планшет по екрану, суміщають кінець олівця з положенням точки II на планшеті і закріпляють планшет грузиками, стереоскопічне візують марку на опорну точку III моделі І повертаючи планшет в своїй площині навколо точки II і закріплюють його в такому положенні, при якому олівець попаде на пряму, яка з'єднає точки II, І і III. Якщо горизонтальний маштаб моделі крупніший маштабу основи, то олівець займе положення 7, а при меншому масштабі положення III (рис. 4.3)
Потрібний відлік обчислюється за формулами:
bx=bx!*S/S!;
bX=bX! bX;
bx = bx!* S/S;
bX- кінцевий відлік на гвинті bX після маштабування;
bX - відлік по bX до маштабування;
S - відстань між опорними точками в маштабі карти;
S! - відстань між опорними точками на моделі до маштабування.
Маштабування рахується виконаним якщо при стереоскопічному маштабуванні кінець олівця строго співпаде з положенням відповідних опорних точок на основі.
Точність маштабування 0.2 мм. - при маштабуванні по двох опорних точках; 0.4 мм. - при маштабуванні по трьох опорних точках і .Горизонтування моделі полягає в тому, щоб шляхом нахилу моделі в поперечному і повздовжньому напрямках подати таке положення, при якому висоти опорних точок, виміряних на моделі будуть рівні висотам відповідних точок місцевості.
Длягоризонтування потрібно мати не лише три висотні точки на стереопару, які не лежать на одній прямій, для контролю включено четверту точку.
Висотні опорні точки І-ІІ; і ІІІ-ІУ повинні бути приблизно однаково віддалені від базиса і розташовані по перпендикулярах до нього, проведених через головні точки лівого і правого аерознімка. Чим ближча віддаль точок до стандартних тим менше число наближень потрібно при горизонтуванні. Процес горизонтування виконується в два етапи: горизонтування моделі в поперечному і повздовжньому напрямках.
Контроль зйомки рельєфу і контурів виконують після орієнтування кожної наступної стереопари. Контроль і оцінку точності виконання робіт проводять по контрольних точках, визначених з фотогрометричним згущенням опорної сітки чи з геодезичних вимірів.
Величина розходження в плані об'єктів, які добре розпізнаються, не повинна перевищувати 0.7 мм., а для забудованих територій - 0.4 мм.
?
висновок
В даній курсовій роботі визначені такі питання:
- дана фізико-географічна і економічна характеристика, а також топовивченість Черкаського об'єкту;
- приведені основні вимоги до аерофотозйомки;
- вибрана оптимальна технологічна схема робіт і виконаний розрахунок параметрів аерозйомки;
- виконаний розрахунок необхідної кількості окремих знаків, і на основі цього розрахунку складений проект планово-висотної прив'язки аерозйомки;
- визначені елементи взаємного орієнтування знімків з використанням стереокомпаратора ПЕОМ;
- виконана камеральна обробка стереопари на СПР і складений топоплан в масштабі 1 ;2000 з перерізом рельєфу їм.
Сьогодні, коли стрімко розвивається електроннообчислювальна техніка, також змінюється підхід до розв'язання фотограмметричних задач. Вчені запропоновують перекласти функції людини на автоматичні пристрої. У деяких випадках фотограмметричний метод можк бути використаний при створенні робіт.
Також метод фотографування широко застосовується: для архітектурних обмірів реконструкції будівель і пам'ятників, при геологічних зйомках, при вивченні районів земної поверхні покриті водою, при космічній зйомці та ін.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Буран М.Н., Краснопевцев П.В., Михайлов А.П. Практикум по фотограмметрии -М. Недра 1981 г.
2. Рудий Р.М. Методические указания к вьіполнению курсовой работьі "Прикладная фотограмметрия" Ив.-Фр., 1987 г.
3. Конспект лекцій з дисципліни "Основи фотограмметрії".
4. Учебная карта X" 3-200
5. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000; 1:2000;
1:1000: 1:500.
?
Loading...

 
 

Цікаве