WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Створення топографічного плану стереографічним методом на Жмеринському об`єкті - Курсова робота

Створення топографічного плану стереографічним методом на Жмеринському об`єкті - Курсова робота

методів створення топографічних карт.
Стереоскопічний метод включає два способи:
1. Універсальний, що виконується на УСП.
2. Диференційний, в основу якого входить використання фотограмметричних приладів.
В результаті детальної вивченості території, на якій планується виконати стереофотозйомку, що включає остаточне створення оригіналу топокарт, пропонується більш оптимальний варіант технологічної схеми зображений на рисунку 2.1.
Маючи необхідні матеріали для проведення АФЗ і для забезпечення термінів виконання роботи виконуємо АФЗ при сприятливих природних умовах і поряд з цим проводимо збір матеріалів, що в подальшому будуть потрібні для створення топографічних карт.
Для створення фотоплану використовують трансформовані аерознімки вільні від перспективних творень і переведених до них масштабу створювальної карти.
Для трансформування кожний знімок по кутах робочої площі забезпечують чотирма плановими опорними точками.
Фотограмметричне згущення геодезичної основи виконують способом просторової фототріангуляції, при якій визначають геодезичні координати X, У, Z трансформаційних і інших точок, що використовують, як для трансформування аерознімків і монтажу фотопланів так і для складання оригіналу карти на спецгеоприладах.
Отже, маючи фотоплан і результати комбінованого дешифрування ми можемо приступити до стереозйомки рельєфу фото плану. Оригінал топоплану розмножують у відповідності до потреб замовника.
2.2 РОЗРАХУНОК І ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ АЕРОФОТОЗЙОМКИ
Згідно даних до курсової роботи для створення топографічних карт масштабу 1:5000 використовуємо наступні вихідні дані:
- довжина ділянки - С=16,350км.;
- ширина ділянки - D=18,600км.;
- lx=ly=18см.;
- Аmax=93,1м.;
- Аmin=35,3м.;
- Аа=50,0м.;
- масштаб робочого плану - 1:50000;
- створюваний топографічний план масштабу - 1:5000;
- швидкість польоту літака -W=200км/год.;
- висота січення рельєфу -h=2,0м.;
- масштаб аерофотознімання -m=1:10000;
-фокусна відстань аерофотоапарата f=200мм.
2.3. РОЗРАХУНОК ПЛАНОВОЇ АЕРОФОТОЗЙОМКИ
1.Після вибору масштабу аерозйомки І фокусної віддалі аерофотоапарата вираховуємо висоту фотографування відносно середньої горизонтальної площини ділянки аерофотозйомки:
H=m*f
H=10000*200=2000000мм=2000м
2.З карти вибираємо максимальну і мінімальну відмітку а також висоту аеродрому (Аа).. Маючи ці дані визначаємо висоту середньої площини:
Асер =(Аmax+Amin)/2
Aсер=(93,1+35,3)/2=64,2м
3.Також визначаємо максимальне перевищення над середньою площиною:
h=(Amax-Amin)/2
h=(93,1-35,3)=57,8м
4.Далі визначаємо абсолютну висоту фотографування:
Hабс=H-Aсер
H=2000-64,2=1935,8м
5.Визначаємо висоту польоту відносно аеродрому:
Hа=Hабс-Аа
Ha=1935,8-50,0=1885,8м
6.Визначаємо базис на знімку:
в=(100%-Р%)*lx/100%
P=62%+38%*h/H
P=62%+38%*57,8/2000=63,1%
в=(100%-63,1%)*18/100%=66мм
7.Віддаль між маршрутами на знімку:
d=(100%-Q%)*ly/100%
Q=34%+66%*h/H
Q=34%+66%*57,8/2000=35,9%
d=(100%-35,9%)*18/100%=115мм
8.Базис на місцевості:
B=в*m
B=66*10000=660000мм=660м=0,66км
9.Віддаль між маршрутами на місцевості:
Dy=d*m
Dy=115*10000=1150000мм=1150м=1,15км
10.Кількість знімків водному маршруті:
L=C/B+3
L=16,35/0,66+3=27шт
11.Кількість маршрутів:
K=D/Dy+1
K=18,6/1,15+1=17шт
12.Кількість знімків:
N=L*K
N=27*17=459шт
13.Інтервал експонування:
=B/W
=0,66/200=12сек
14.Необхідна кількість плівки:
l=(lx+1)*N
l=(18+1)*459=87,21м
:2.4. ПРОЕКТ ПЛАНОВОЇ АЕРОФОТОЗЙОМКИ
За отриманими даними складаємо схему аерофотознімання на кальці з карти, на яку наносимо тільки рамку.
Перший маршрут прокладають поряд з північною рамкою карти. Центри позначають на відстані В в масштабі схеми. Другий маршрут наносять на відстані Dy від першого маршруту.
На схемі аерофотозйомки наносять площу одного аерофотознімка, повздовжнє, подвійне і потрійне перекриття, а також поперечне перекриття по всіх маршрутах.
l!=lx*m/2*M
l!=18*10000/2*50000=18см
2.5. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ БАЗИСІВ МІЖ ПЛАНОВИМИ І ВИСОТНИМИ РОЗПІЗНАВАЛЬНИМИ ТОЧКАМИ
Оскільки метою фототріангуляції є орієнтування по опорних точках розміщених на початку, в середині і в кінці маршрутів, то слід зауважити, що найбільша похибка буде в середині маршруту. Для її визначення користуємося формулами:
mx=0,27*m*mg*n3/2;
my=0,14*m*mg*n3/2;
mz=0,23*f*m*mg*n*3/2/в;
де
-m-знаменник масштабу фотографування;
-mg-СКП вимірювання поперечного паралаксу;
-в-базис в масштабі знімка;
-n-кількість базисів між, якими знаходяться планово-висотні опорні точки.
З цих формул визначаємо кількість базисів:
Згідно даних:
mx=my=0,5м;
mg=0,02мм;
mz=0,25м;
тоді
n1=4;
n2=6;
n3=1.
Отже, кількість базисів між плановими точками n=5, а між висотними n=1
2.6 ПРОЕКТ ПЛАНОВО-ВИСОТНОЇ ПРИВ'ЯЗКИ
За попередніми розрахунками планово-висотні опорні точки проектують через 5 і 1 базиси. Застосовуємо розріджену конвертну схему планово-висотної прив`язки
- планово-висотні пункти;
- висотні пункти;
- центри знімків;
- поперечне перекриття.
Точність висотної прив'язки повинна бути не менше ніж 1/4 висоти січення рельєфу. Виходячи з цього визначаємо максимальну довжину висотного ходу для технічного нівелювання:
?*h<50мм ,h=2,0м;L<25км.
Для прокладання висотних ходів застосовуємо нівелір НЗ. Точність теодолітних ходів:
m<0,2;M= м
Максимальна довжина ходу визначається:
L=4*M*N;
де
L=25м;
N=1/10000;
М= 1м.
Тоді
Lmax=25км.
Для прокладання теодолітних ходів застосовуємо теодоліт Т2. Довжини ліній в теодолітних ходах вимірюються світлевіддалемірами.
РОЗДІЛ 3
3. Проект польовоїпідготовки аерознімків
3.1 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПЛАНОВО-ВИСОТНОЇ ПРИВ 'ЯЗКИ АЕРОЗНІМКІВ
Планово-висотна підготовка аерознімків виконується з метою забезпечення фотограмметричних робіт по створенню топокарт і планів опорними геодезичними точками і полягає у визначенні координат і висот розпізнаних на аерознімках контурних точках місцевості.
Планово-висотна підготовка аерознімків виконується у відповідності до [2] і включає наступні процеси:
- складання проекту планово-висотної підготовки;
- вибір і розпізнавання опорних точок на місцевості.
В якості планових і висотних розпізнавальних точок, в першу чергу повинні бути використані пункти головної геодезичної основи.
Для створення проекту використовують топокарти і плани, аерознімки і репродукцію накладного монтажу.
Планово-висотна підготовка аерознімків виконується при створенні топопланів масштабів 1:500 - 1:5000 забудованих територій. При цьому на кожній стереопарі повинно бути не менше 3-4 планових розпізнавальних точок в зонах поперечного і потрійного повздовжнього перекриття аерознімкІв.
Суцільна висотна підготовка аерознімків виконується при створенні топопланів з перерізом рельєфу 0,25 м. При цьому кожна стереопара повинна бути забезпечена висотними опознаками, розмальованими в кутах стереопари в зонах поперечного і потрійного повздовжнього перекриття аерознімків. Крім того для контролю на кожній стереопарі визначається п'ята висотна точка.
При розрідженій підготовці аерознімків на ділянках зйомки, довжина яких в напрямку маршрутів аерозйомки складає 160-200 см в
Loading...

 
 

Цікаве