WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Історія досліджень печер в Україні - Реферат

Історія досліджень печер в Україні - Реферат

вже пише про п'ять сталактитових печер Карпат. У 1963-1967 рр. ймовірні карстові регіони Карпат дослідила Комплексна карстова експедиція (кер. В. Дублянський, Г. Бачинський). Відкрито та описано 15 порожнин, найбільша з яких шахта Дружба (3,7 км, завглибшки біля 40 м). У 1987р. В. Антосяк та ін. говорять уже про 35 порожнин на території Карпатського заповідника (1). В 1990 р. В. Коржик та Б. Рідуш говорять про 100 порожнин різного віку та генезису, загальною довжиною біля 4 км. У 1992 р. І. Турчин описує гравітаційні порожнини на хребті Ключ. Найбільша з них - печера Прохідний двір (520 м). Зараз печери Карпат досліджують у зв'язку з вивченням зимівлі рукокрилих. У 1968 р. на шахті № 8 Солотвинського солерудника відкрита перша в колишньому СРСР алергологічна лікарня, а 1976 р. побудоване підземне відділення республіканської лікарні. В їх розбудові посередню участь брав активний спелеолог П. Горбенко.
Поділля і Буковина. У 50-60 рр. дослідження печер Поділля почали сільський вчитель П. Техтілов (печера Вертеба), геолог А. Кучерук та палеозоолог К. Татаринов. Саме доповідь останнього на засіданні Географічного товариства в Москві (1961 р.) привернула увагу спелеологів до цього "нового", але забутого карстового регіону. У 1960-70 рр. дослідження тут проводили польові загони Карстової експедиції (кер. В. Дублянський, Г. Бачинський, Б. Смольний, Н. Дрозд), а також - спелеологи Тернопільської (кер. В. Радзієвський), Львівської (кер. М. Савчин) та інших спелеосекцій. Загальними зусиллями тут відкриті та досліджені найбільші у світі лабіринти в гіпсах - печери Оптимістична (188 км), Озерна (111 км), Золушка (88 км), Млинки (24 км), Кришталева (22 км), Вертеба (7,8 км) та ін. Історія їх дослідження дуже цікава. В окремі роки вперед "виривалася" то одна, то інша печера, але, починаючи з 1978 р., печери Поділля зайняли перше місце в Європі за довжиною, випередивши славетну Хель-Лох (123,8 км).
Серед спелеологів ще й зараз точаться суперечки про те, хто був першим у відкритті тієї чи іншої печери чи її ділянки. Завдяки колективній діяльності, талановитій завзятості (лише в Оптимістичну печеру львів'янами проведено понад 60 експедицій) Україна зараз має "контрольний пакет" усіх найбільших печер світу! Своє слово сказали й науковці. Вони розробили нову, артезіанську гіпотезу спелеогенезу, яка не тільки внесла повну ясність в особливості формування подільських печер, але й виявилась придатною до застосування на Одещині, у рівнинному та навіть гірському Криму. Автор її, талановитий науковець та спелеолог О. Клімчук, уже не один рік очолює створену ним Українську Асоціацію, яка зараз керує всією діяльністю спелеологів країни. До речі, саме О. Клімчук є офіційним представником України в Міжнародному Союзі Спелеологів, а Україна - єдина країна СНД, яка офіційно увійшла в цей Союз!
На кінець 1996 р. в Поділлі відомо біля 100 карстових порожнин, відкритих або досліджених Тернопільською (43%), Чернівецькою (34%), Київською (9%), Івано-Франківською (5%), Львівською (4%) спелеосекціями та працівниками Комплексної карстової експедиції (5%). За довжиною вони розподіляються нерівномірно: 2 порожнини перевищують 100 км (Оптимістична, Озерна), 1-50 км (Золушка), 2-20 км (Млинки, Кришталева), 2-5 км (Вертеба, Славка). Ще 6 порожнин мають довжину більше 1 км, 35 - більше 100 м. Більш ніж 50 % відомих зараз печер Поділля мають довжину менше 100 м.
Інші райони. Географія спелеологічних відкриттів в Україні в 1960-1990 рр. зазнала поширення. Цікаві печери з палеозоологічними знахідками відкриті в пісковитих вапняках Кременецьких гір (В. Радзієвський, К. Татаринов, Г. Бачинський), ціла низка невеликих, але цікавих печер відкрита в Товтрах (В. Радзієвський), в докембрійських кварцитах Криворізько-кременчуцького басейну (В. Натаров), в вапняках та гіпсах Донеччини (С. Верболоз, М. Кобелев, О. Клімчук, С. Парфенюк, О. Орлов), в неогенових вапняках межиріччя Дніпра - Дністра (І. Лобанов, Л. Суховей), понтичних вапняках під Одесою (К. Пронін, Л. Суховей), девонських конгломерато-брекчіях о. Зміїний (К. Пронін). Навіть у добре вивченому Криму на Керченському півостровів у 90-ті рр. вивчено кілька нових порожнин на г. Опук (Б. Вахрущев).
Таким чином, 50-90 рр. ознаменовано цілою низкою географічних відкриттів. Взагалі, географія, традиційно - наука першовідкривачів та землепрохідців, зараз може розраховувати на нові відкриття лише у двох галузях - спелеології на суші та океанології в океані... На жаль, про спелеологічні відкриття досить мало сповіщають у пресі. Отже, роботи останніх десятиліть дали нові географічні об'єкти, за рангом аш трохи не нижчі, ніж відкриття на Землі нової вершини, вищої за Еверест...
Сьогоднішній стан спелеології України характеризує таблиця.
Результати спелеологічних досліджень України в 1950-1990 рр.
(розподіл найбільших, великих, значних порожнин)
Параметри Карстові області Разом
ГК ЦК ПБ Д ПА РК шт або м %
Вміщуючі породи, шт
Вапняки 144 3 3 - 4 2 156 75.3
Гіпси - - 40 1 - - 41 19.8
Пісковики - 5 3 - - - 8 3.9
Конгломерати - - 1 - - - 1 0.5
Вапн.туфи - - 1 - - - 1 0.5
Разом, шт 144 8 48 1 4 2 207 -
% 69.5 3.9 23.1 0.5 2.0 1.0 100 100
Розміри порожнин, шт
Найбільші (Нб) 2 - 7 - - - 9 4.3
Великі (В) 48 2 10 - 3 - 63 30.4
Значні(Зн) 94 6 31 1 1 2 135 65.3
Разом, шт 144 8 48 1 4 2 207 -
% 69.5 3.9 23.1 0.5 2.0 1.0 100 100
Морфометрія
сумарна
довжина, м Нб 15560 - 442000 - - - 457560 86.7
В 26439 1420 16927 - 3130 - 47916 9.1
Зн 14664 1017 5560 215 480 266 22172 4.2
Всього, м 56633 2437 464487 215 3160 266 527648 -
% - 0.7 87.7 0.1 0.7 0.1 100 100
загальна
глибина, м Нб 752 - 130 - - - 882 7.0
В 6432 106 71 - 10 - 6619 52.7
Зн 4927 122 5 8 38 42 5142 40.7
Всього, м 12111 228 206 8 48 42 12643 -
% 95.7 1.8 1.6 0.1 0.4 0.3 100 100
Карстові області: ГК - Гірського Криму, ЦК - Центрально-Карпатська, ПБ- Подільська-Буковинська, Д-Донбаська, ПА - Причорноморське-Азовська, РК -- Рівнинного Криму.
Обмежений обсяг статті не дає змоги розкрити наукове значення спелеологічних відкриттів другої половини XX ст. Підкреслимо лише, що українські науковці та спортсмени зробили значний внесок у багато галузей сучасної спелеології. Це й методика досліджень, і проблема спелеогенезу, і мікроклімат карстових порожнин, і дослідження їх відкладів, й проблеми зоології, палеозоології та археології печер. У наш складний час однією з найважливіших є проблема охорони та доцільного використання печер. Підземний світ один. Якщо ми не збережемо його сьогодні - нам не буде прощення від нащадків...
Література
1.Антосяк В. М., Довганич Я. Е. и др. Карстовые обьекты на территории Карпатского государственного заповедника // Проблеми комплексного изучения карета горных стран. - Тбилиси, 1987. - С. 51.
2. Дублянский В. Н., Дублянская Г. Н. Карстовая республика. - Симферополь, 1996. - 84 с.
3. Дублянский В. Н., Ломаев А. А. Карстовые пещеры Украины. - К.: Наукова думка, 1980. - 178с.
4. Дублянский В. Н., Мурзин О.Г. История спелеологии на Украине. Деп. Киевским карстово - спелеологическим центром, 06.1995. - Симферополь, 1995. - 108 с.
5. Зимельс Ю. Л. Історія досліджень печер Борідівського району // Літопис Борщівщини. - Борщів, 1993. - С. 22-24.
6. Хведченя С. Б. Старовинні карти розкривають таємниці лаврських печер. - К.: Знання, 1991. - 32с.
7. Черниш І. В. Карстові печери Закарпаття // Вивчайте рідну природу. - Ужгород. - 1964. - №2. - С.27.
8. Дублянський В. З історії досліджень печер в Україні // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. - Випуск 1 (1). - С.68-75.
Loading...

 
 

Цікаве