WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Рельєф - Реферат

Рельєф - Реферат

западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладами палеозойського, мезозойського і кайнозойського періодів. З породами девонського і кам'яновугільного періодів пов'язані родовища нафти і газу, а також солі, що поховані під іншими осадовими породами.
На південний схід від Дніпровсько-Донецькоі западини розташована Донецька складчаста область, виражена в сучасному рельєфі Донецькою височиною. Там на поверхню виходять девонські І карбонові (кам'яновугільні) породи. Це будова герцин-ського горотворення. З товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 10-12 км, пов'язані поклади кам'яноговугілля.
На північний схід від Дніпровсько-Донецькоі западини знаходиться схил Воронізького кристалічного масиву. Докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині від 150 до 900 м. У сучасному рельєфі - це західні схили Середньоросійської височини.
На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. Западина знаходиться на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 600-3 200 м, вище нагромадились палеозойські, мезозойські і кайнозойські відклади.
Між Східноєвропейською платформою і Українськими Карпатами знаходиться Західноєвропейська платформа, що занурюється під передгірний прогин.
На південь від Східноєвропейської платформи розташовується Скіфська платформа, що утворилась під час герцинсь-кого горотворення. Більша її частина знаходиться під водами Чорного і Азовського морів. У сучасному рельєфі - це рівнинний Крим, а також територія між річками Дністер і Прут. Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500-1 500 м на півдні до 3 000-6 000 м на півночі.
Складчасті структури Українських Карпат - це гірські споруди альпійського горотворення. До них належать Перед-карпатський прогин, складчасті гори і Закарпатська западина. Вони складені переважно крейдовими, палеогеновими та неогеновими відкладами. В сучасному рельєфі складчастим структурам відповідають пасма гірських хребтів та улоговини між ними. Передгірний прогин у рельєфі виражений Передкар-патською височиною, Закарпатська западина - однойменною низовиною.
Складчасті структури Кримських гір - це велике підняття, частина якого занурена в Чорне море. Гори складені переважно мезозойськими і кайнозойськими відкладами, вулканічними породами. В межах Головного пасма поширені відклади тріасового і юрського періодів.
Геологічна будова
На території України поширені гірські породи різних періодів: від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних). (Відшукайте на геологічній карті в атласі райони зазначених у тексті порід, запам'ятайте, яким кольором вони зображені і якими знаками позначаються. Легенда до цієї карти складена за геохронологічним принципом. Для кращого усвідомлення послідовності утворення та залягання гірських порід щоразу з'ясовуйте їх місце в геохронологічній таблиці чи легенді до геологічної карти (див. атлас). Найдавніші гірські породи виявлено в межах Українського щита.
це - архейські граніти, гнейси, пегматити, протерозойські кварцити, сланці, пісковики, лабрадорити, габро, сієніти.
Граніти протерозойської ери можна спостерігати на річці Тетерів у Житомирі. Це - скелі Чацького і Чотири Брати. Скеля Чацького підноситься над водою на ЗО м і нагадує лицаря, одягненого в лати. Скеля Чотири Брати - це чотири виступи до 10 м заввишки, схожих на легендарних велетнів.
У Костопільському районі Рівненської області на правому березі р. Горині у кар'єрі Іванова Долина залягають верхньопротерозойські базальти - чорні кристалічні породи, що утворюють призматичні стовпи заввишки до ЗО м (мал. 9). У кар'єрі трапляються і такі мінерали, як самородна мідь, кварц, халцедон, кальцит, малахіт, лазурит тощо.
Піски, пісковики, сині глини кембрійського періоду поширені у Волинському Поліссі, карбонатні пісковики і вапняки ордовицького і силурійського періодів - у долині Дністра. У межах Дніпровсько-Донецької западини залягають породи девонського періоду - доломіти, сланці, пісковики, Галиць-ко-Волинської западини і Донецької складчастої області - породи кам'яновугільного періоду - сланці з прошарками кам'яного вугілля, пісковики тощо. Відклади пермського періоду (різноколірні глини, доломіти, вапняки) заповнюють Дніпровсько-Донецьку западину.
Тріасові сланці і юрські вапняки складають Кримські гори, вкривають Воронезький кристалічний масив, поширені в Дні-провсько-Донецькій западині.
Породи крейдового періоду (піски, пісковики, глини, мер-гелі) залягають на Волино-Подільській плиті, Галицько-Во-
линській западині, схилах Воронезького масиву, в Українських Карпатах і передгір'ях Криму. Неогенові відклади (вапняки, піски, пісковики, глини тощо) поширені на значних територіях як платформеної частини України, так і в Передкарпатті, в Криму. Особливо потужною є їх товща на Причорноморській западині.
Всюди на території України залягають четвертинні відклади. Вони вкривають більш давні породи і відслонюються (оголюються) в кар'єрах, долинах річок, балках та ярах. Четвертинні відклади неоднакові за походженням і віком. Розрізняють морські, льодовикові, еолові, річкові та інші відклади. Вони відіграють важливу роль у ґрунтотворенні, формуванні особливостей фізико-географічних регіонів і ландшафтів, як ресурси будівельних матеріалів.
Як приклад розглянемо геологічний розріз правого берега Київського водосховища біля Вишгорода. На ньому зверху вниз можна простежити відклади четвертинного, неогенового і палеогенового періодів: а) четвертинні відклади - дерново-підзолистий ґрунт (потужність 0,1 -1,2 м); пісок, суглинок лесовидний сірувато-палевий (1-2 м); суглинок моренний червоно-бурий, піщанистий, іноді з уламками кристалічних порід, гравієм, галькою, подекуди з червонуватим (через домішки заліза) піском; б) неогенові відклади - червоно-бурі глини з вапняковими вкрапленнями, під ними сірі, вишнево-червоні пластичні з марганцевими горошинами глини потужністю 3,0-5,8 м; нижче залягають піски білі й жовтуваті, тонкозернисті, кварцові, зверху - слабо зцементований пісковик (до 1 м), знизу - пласти бурого вугілля (до 1 м); в) палеогенові відклади - піски сірувато-зелені й вохристо-зелені, що чергуються з прошарками глинястих пісків буруватого чи темно-сірого кольору, знизу - шар пісковиків жовтого кольору і залізистих темно-бурих (до 2 м). У цих пісках трапляються скупчення та окремі шматки бурштину. Нижче залягає дрібнозернистий пісок сірого і темно-зеленого кольору (2,2-2,4 м), знизу відслонюється мергель темно-зеленого кольору, піски і пісковики.
Loading...

 
 

Цікаве