WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Загальні відомості про склад і вік Землі. Геохронологія - Реферат

Загальні відомості про склад і вік Землі. Геохронологія - Реферат

визначенні послідовності утворення і залягання порід.
Крім того, слід відмітити, що в передгірських прогинах і міжгірських западинах широко розвинуті плікативні та диз'юнктивні дислокації. Зім'яття, дроблення і переміщення порід на значні відстані сильно змінюють початкові умови залягання порід. В результаті стає неможливим застосування стратиграфічного методу для визначення і простеження комплексу пластів по площі і розрізу. Тому користуватися цим методом можна тільки в рівнинних районах, які характеризуються горизонтальним або пологим заляганням пластів. В районах складної геологічної будови цей метод можна застосовувати при вивченні одиноких або близько розташованих розрізів, коли можна візуально прослідкувати розповсюдження окремих пластів. В таких випадках визначити відносний вік товщі пластів можна тільки за допо-могою палеонтологічного та петрографічного методів.
Палеонтологічний метод
Органічний світ Землі за час її геологічного розвитку безперервно і безповоротно змінювався. Тому кожному відрізку геологічного часу відповідали тільки характерні для нього рослини і тварини, котрі були найбільш широко розповсюджені у цей період. Дане положення дало можливість встановити, що одновікові відклади близького походження повинні вміщувати подібні комплекси органічних залишків. Таким чином, на основі органічних залишків можна порівнювати між собою пласти в потужній товщі на основі їх палеонтологічної характеристики.
В основі палеонтологічного методу лежить закон, згідно з котрим в природі не може існувати зворотна еволюція органічного світу. Організм ніколи не може вернутися до передпредкового стану навіть тоді, коли він знаходиться в умовах, близьких до умов існування його предків. Тому однозначно стверджується, що в історії розвитку організмів не може бути повторення однакових видів рослин і тварин.
Можливість широкого використання палеонтологічного методу як найбільш надійного при визначенні відносного віку гірських порід базується на збереженні органічних залишків в осадових породах, які складають верхню частину земної кори. Ці залишки зустрічаються переважно у вигляді окаменілостей скелетних частинок організмів (раковин, панцирів, кісток), частково або повністю заміщених мінеральними сполуками кремнозему або кальциту (див. рис. 2).
Визначення відносного віку гірських порід можливе тільки в тому випадку, якщо вони вміщують залишки найбільш характерних для даного шару порід викопних організмів, котрі жили в період його формування. Тому кожному відрізку геологічного часу відповідає певний вид, рід, клас, сімейство тваринних або рослинних організмів, котрі є визначальними при визначенні віку порід і називаються керівними викопними залишками.
Рисунок 2 - Розчленування і співставлений розрізів свердловин за допомогою
палеонтологічного методу, а - в умовах постійного літологічного складу;
б - при різких змінах складу одновікових товщ; в - при порівнянні з еталоном.
1 - піски; 2 - вапняки; 3 - глини; 4-11 - органічні залишки різних тварин.
Під керівними викопними залишками маються на увазі органічні залишки, що належали групам, котрі існували короткий проміжок часу, але зуміли за короткий термін розселитися на значній території в великій кількості. Відповідно до цього керівні викопні рештки повинні мати широке горизонтальне і вузьке вертикальне розповсюдження, зустрічатися часто і в великій кількості, добре зберігатися і легко розпізнаватися. Більшість вимерлих організмів повністю відповідає цим вимогам.
При палеонтологічному методі використовують як видимі неозброєним оком залишки організмів (макропалеонтологічний метод), так і мікроскопічні залишки, котрі розрізняються тільки під мікроскопом (мікропалеонтологічний метод) у вигляді дуже простих мікроорганіз мів.
Крім цих двох методів широко застосовується споропильцевий метод, об'єктом вивчення якого є мікроскопічні рослинні залишки у вигляді спор спорових рослин і зерен квіткового пилку сім'яних рослин. Ці рослинні залишки побудовані з надзвичайно стійкої речовини, а тому дуже добре зберігаються у викопному стані.
Таким чином, за палеонтологічними залишками можна досить легко і надійно розчленувати монотонну товщу порід на ряд самостійних стратиграфічних горизонтів. Особливо важливе значення він має при стратиграфічному розчленуванні флішевих відкладів, коли вся монотонна товща порід виражена порівняно однаковим складом порід на значній території. Тому палеонтологічний метод в цих умовах дозволяє надійно порівнювати не тільки сусідні, але й досить віддалені розрізи незалежно від складу і умов залягання гірських порід.
Петрографічний метод
Розчленування товщі порід і встановлення відносного віку петрог-рафічним методом полягає у виділенні інтервалів шарів або груп шарів, які відмінні від підстеляючих або перекриваючих інтервалів пластів за кольором, речовинним складом, структурними і текстурними особливостями, включеннями, піщанистості, глинистості та іншими петрографічними показниками. Потім в розрізі встановлюють найбільш помітні, відмінні від інших шари і пачки шарів. Наприклад, серед ритмічного чергування темно-сірих аргілітів і глинистих сланців зустрічаються пласти роговиків або туфітів, а серед монолітної товщі пісковиків - прошарки конгломератів, доломітів чи строкатих аргілітів (див. рис. 3).
Такі шари і пачки шарів, які встановлені в окремих відслоненнях або свердловинах, можуть спостерігатися на значних площах, наприклад, роговикові горизонти верхньо- і нижньоменілітовій підсвиті олігоцену, сланцевий горизонт бистрицької та строкатий горизонти манявської свит еоцену. Такі горизонти отримали назву маркуючих горизонтів. За їх допомогою вдається співставити розрізи між собою і побудувати зведений розріз для окремої площі, району або навіть цілого певного регіону.
Однак буває і так, коли деякі маркуючі горизонти, наприклад бен-тоніти (глини, які утворились з вулканічного попелу, рознесеного вітром на значні відстані від діючих вулканів), залягають серед товщ порід різного літологічного складу. Бувають також випадки, коли одна і та ж за літологічним складом товща при простяганні на великі відстані може послідовно змінювати свій вік. Наприклад, пісковики вигодської свити еоцену на деяких нафтових родовищах Передкарпатського прогину зливаються з пісковиками вищележачої бистрицької свити або підстелюючої її манявської свити. В результаті утворюється потужна товща пісковиків різного стратиграфічного віку.
Рисунок 3 - Приклади застосування петрографічного методу длявизначення послідовності утворення порід: І-III - маркуючий горизонт - шар 6; IV - зміна
віку шару при переміщенні берегової лінії (а, б, в - різновікові рівні);
V - верхній шар молодший від нижнього; VI - інтрузія 2 молодша інтрузії 1;
VII, VIII - виділення структурних поверхів 1,2 (а - гнейси, б - пісковики,
в - амфіболіти, г - аргіліти); ІХ-ХІ - виявлення співвідношень з інтрузією
IX - граніти 2 молодші товщі сланців 1; X - конгломерати 3 з галькою
гранітів, відслонення на задернованому схилі; XI - загальна послідовність
порід в стратиграфічній колонці.
Базуючись на наведеному вище, можна зробити висновок, що петрографічний метод можна застосовувати тільки на обмеженій площі. Застосування його в більш широких масштабах і у віддалених один від одного розрізах може призвести до ненадійного встановлення відносного віку окремих шарів і прошарків в одній і тій же товщі порід. Адже
Loading...

 
 

Цікаве