WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Загальні відомості про склад і вік Землі. Геохронологія - Реферат

Загальні відомості про склад і вік Землі. Геохронологія - Реферат


Р Е Ф Е Р А Т
на тему:
Загальні відомості про склад і вік Землі. Геохронологія
ВІК ЗЕМЛІ ТА ЇЇ ГЕОЛОГІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ
З початку зародження цивілізації людину постійно цікавив вік Землі, тривалість і послідовність геологічних подій. Перші наукові спроби визначення віку Землі приймались, починаючи з XVII століття, коли Н. Стенон запропонував проводити визначення відносного віку гірських порід на основі аналізу пластів осадових порід і на виявленні серед них більш молодих або більш давніх без врахування віку порід в роках.
Першу спробу вирішити цю проблему визначенням абсолютного віку Землі намагався зробити у XVII ст. великий І. Ньютон. За його розрахунками вік нашої планети складав всього 6000 років. Пізніше французький природознавець Ж. Бюффорн, виходячи з припущення про первинний вогняно-рідинний стан Землі, визначив час, необхідний для її застигання. Він складав 75 тисяч років. Це значення, котре базувалось на експериментальних даних заміру швидкості охолодження нагрітих металічних куль, Ж. Бюффон приймав як мінімальний вік нашої планети.
З часом робились спроби визначення віку Землі, виходячи із сучасної швидкості накопичення соляних відкладів в морях та океанах. Вони дозволили приблизно оцінити вік Землі в 90-350 млн. років.
Ці та інші спроби вирішити цю проблему базувались на сучасній природній одиниці часу, котра прийнята людством і складає на добу 86400 с. Однак геологічні дані дають підставу вважати, що в давні часи тривалість доби була меншою від сучасної. Зокрема, визначення кількості добових кілець, які наростають на скелетах коралів, показало, що в девонському періоді (приблизно 380 млн. років тому) в році було 400±7 діб, що відповідало тривалості доби дещо менше 22 годин.
З наведених даних видно, що в основу визначення віку Землі та її геологічних тіл покладено досить приблизні допущення, а тому оцінка віку з цих позицій надзвичайно умовна і не може відображати всієї послідовності геохронологічних подій в їх розвитку. Тому геохронологія подій в історії розвитку Землі, її вік, а також історія розвитку і вік земної кори - геосфери, в межах котрої зосереджена основна діяльність людства, є предметами скурпульозного вивчення вченими на протязі останніх століть, оскільки ці питання мають надзвичайно важливе теоретичне і практичне значення.
Зараз в історії формування і розвитку Землі виділяють два великих, нерівнозначних по своїй тривалості етапи - догеологічний і геологічний.
Догеологічний етап, котрий також ще називають космічним або планетарним, охоплює проміжок часу від моменту виникнення Землі як планети до початку формування земної кори. Його історія не може бути відновлена геологічними методами, і наші знання про цей етап базуються на загальних уявленнях про розвиток Землі як однієї з планет Сонячної системи.
Основним змістом догеологічної еволюції Землі було розшарування первинно однорідної речовини на оболонки або геосфери, котре завершилось формуванням твердого тіла Землі та її атмосфери.
Геологічний етап охоплює відрізок часу від початку формування земної кори до сьогодення, коли на земній кулі почали вже проявлятися дві основні групи процесів - ендогенні та екзогенні.
З появою екзогенних процесів поверхня Землі стає ареною розвитку процесів руйнування, транспортування продуктів руйнування і формування товщ осадових гірських порід. Поєднання дій екзогенних і ендогенних процесів робить можливим наступне перетворення осадових порід в процесі метаморфізму, магматизму та вулканізму в інші види порід, що поступово і постійно змінює будову земної кори. В результаті формується неоднорідна за складом земна кора сучасного стану.
Складний, довготривалий процес розвитку земної кори можна відновити на основі вивчення її речовинного складу, форм залягання мінеральних мас, структурних форм різних геологічних тіл, залишків тваринного і рослинного світу, котрі збереглися при захороненні в мінеральних масах земної кори.
Для достовірного визначення складних поєднань гірських порід і структурних форм земної кори і щоб зробити з цього практично важливі висновки і рекомендації необхідно вміти визначати послідовність утворення складових земної кори і геологічних об'єктів, в першу чергу гірських порід.
Для вияснення названного вище в геології існують два різних на-прямки: абсолютне і відносне літочислення. Відносне визначає вік гео-логічних об'єктів і послідовність їх утворення стратиграфічними методами; абсолютне - встановлює час виникнення гірських порід, проявлення геологічних процесів, їх тривалість в астрономічних одиницях (роках) радіологічними методами.
Відносний вік геологічних об'єктів та методи його визначення
Визначення віку гірських порід являє собою важливу і складну проблему, вирішення якої дозволяє встановити тривалість і послідовність геологічних процесів.
Методи визначення відносного віку гірських порід базуються на їх порівняльному аналізі та виявленні більш давніх і більш молодих порід. Ці методи не дозволяють встановити тривалість геологічного процесу в абсолютних одиницях часу, але з високою точністю визначають відносний вік сумісно залягаючих порід. Зараз розроблено і успішно застосовується декілька таких методів, основними з котрих є стратиграфічний, палеонтологічний та петрографічний методи.
Стратиграфічний метод
Стратиграфічний метод (від латинського стратум - шар) базується на вивченні взаємного співвідношення шарів (пластів) простягання комплексу пластів і окремих горизонтів по площі та встановлення послідовності їх утворення в часі.
В природі відклади переважно накопичуються шарами, що залягають один на одному. Тому нижній шар завжди більш давній від розташованих над ним шарів. Це правило справедливе для непорушеного (первинного) залягання шарів, тобто залягання, яке сформувалось в процесі осадкоутворення. Однак первинне залягання може бути зміненим наступними тектонічними рухами, в результаті чого шари можуть зім'ятися в складки, розірватися і переміститися один відносно одного.
Виходячи з наведеного вище можна зробити висновок, що стратиграфічний метод можна застосовувати тільки в тому випадку, коли в розрізі кожний вищележачий пласт залягає узгоджено на нижчележачому пласті без розмиву і пов'язаний з останнім поступовим переходом. Таке узгоджене залягання дає підстави вважати, що формування вищележачого пласта проходило відразу після накопичення підстелюючого пласта, тобто, коли вся товща утворилась в процесі безперервного осадконакопичення. Якщо ж на контакті двох пластів спостерігаються сліди розмиву, базальні конгломерати та ін., то це дає підстави вважати, що між періодами відкладання окремих пластів пройшло розмивання раніше відкладених порід.
Рисунок 1 - Поперечний геологічний розріз Долинського нафтового родовища. Умовні позначення: 1 - стратиграфічні границі; 2 - тектонічні порушення; 3 - водонафтовий контакт.
Визначити час розмиву і його тривалість надзвичайно трудно, але сам факт наявності перерви восадко-накопиченні встановлюється досить достовірно. В районах, де пласти гірських порід зім'яті в складки складної конфігурації, вияснити співвідношення порід надзвичайно трудно. Як при-клад, можна навести дані розповсюдження пластів одного або різного віку Скибових зон Карпат і Передкарпатського прогину (див. рис. 1).
В закиданих тут в процесі насуву складках пласти більш давніх порід залягають вище молодих. В таких умовах можна легко помилитись при
Loading...

 
 

Цікаве