WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Геоекоінформаційна система екологічного моніторингу та кодування екологічної інформації - Реферат

Геоекоінформаційна система екологічного моніторингу та кодування екологічної інформації - Реферат


Реферат
Геоекоінформаційна система екологічного моніторингу та кодування екологічної інформації
Застосування нових інформаційних технологій для складання, аналізу і інтерпретації тематичних карт стало повсякденною необхідністю. Довгий час розвиток технології тематичної картографії і прогнозування природних і техногенних явищ йшло екстенсивним шляхом за рахунок використання нових джерел додаткових відомостей про об'єкти картографування і прогнозування. Розвиток засобів отримання нової інформації помітно випереджав розвиток засобів вилучення з неї цільових відомостей про властивості об'єктів і ситуацій, які картографуються. В результаті частка інформації, яка реально використовувалась, постійно зменшувалась, а витрати на отримання нових даних зростали швидше, ніж практична віддача від них.
Вихід із ситуації, яка склалась, полягає у застосуванні нових інформаційних технологій, які дозволяють поєднувати знання спеціалістів з можливостями оперативної обробки великих масивів даних в рамках геоінформаційних систем (ГІС). Програмне забезпечення ГІС повинно бути орієнтовано на користувача, що не має спеціальної підготовки програміста і підтримує діалог на мові, близькій до природної. Навчання роботи з системою відбувається в процесі спілкування з нею. Для цього наявні контекстні підказки з автоматичними перехресними посиланнями, вбудований словник основних термінів, діагностичні повідомлення та інші засоби.
Основна мета зазначеної технології - інформаційне забезпечення, розробка і підтримка прийняття рішень. При цьому автоматизуються як процеси перетворення форми подачі інформації, так і процеси переходу від одних понять до інших, тобто процеси отримання якісно нової інформації і прийняття рішень. Перший аспект передбачає автоматизацію зміни способів зберігання і відображення картографічної інформації; процедур трансформації, корекції, систематизації і фільтрації даних; методики отримання аналітичних відомостей; технології переносу рішень на картографічну основу та інших одноманітних операцій. Другий аспект передбачає автоматизацію районування територій, прогнозування і картографування ситуацій, планування натурних спостережень і інших процедур прийняття наукових і керівних рішень. Технологія базується на системному підході і передбачає спільний аналіз і комплексну інтерпретацію якісних і кількісних даних методами розпізнавання, інтерактивний режим праці, оптимізацію отриманих рішень і вибір з них найкращого по фіксованим кількісним критеріям. З точки зору кінцевої мети систему ГІС слід розглядати перш за все як інструмент інтерпретації побічних даних про картографовані об'єкти, за допомогою якого будуються карти різного змісту, розробляються прогнози, оцінюються стратегії подальших дій і даються практичні рекомендації. Застосування ГІС дозволяє:
- створювати і використовувати у повсякденній праці багатоцільові бази картографічних даних;
- комплексно аналізувати і інтерпретувати великі об'єми розрізнених неоднорідних якісних і кількісних даних;
- оцінювати і ранжирувати характеристичні ознаки об'єктів дослідження в умовах неоднозначності їх зв'язків з цільовою властивістю цих об'єктів;
- збільшити ступінь вилучення і використання корисної інформації з наявних даних і підвищити детальність і достовірність створюваних карт і прогнозних побудов;
- обмежити залежність кінцевих результатів від суб'єктивних концепцій дослідників і поєднувати формалізовані і експертні методи прийняття рішень;
- контролювати якість прогнозних побудов до початку натурних спостережень і оптимізувати мережу цих спостережень, моделювати різні стратегії використання природного середовища;
- забезпечити оперативну інформаційну підтримку експертних рішень довідковими, фактографічними і аналітичними даними.
Всім вищеперерахованим вимогам відповідає географічна інформаційна система "ПАРК".
Загальні відомості про систему "ПАРК" Призначення і область застосування Геоінформаційна система "ПАРК" відноситься до класу інтегрованих інтерпретуючих ГІС і призначена для інформаційного забезпечення, розробки і підтримки прийняття рішень, що базуються на координатне прив'язаних даних. В конкретному використанні призначення ГІС "ПАРК" таке:
- створення картографічних баз даних;
- синтез тематичних комплексних і спеціалізованих карт;
- аналіз і сумісна інтерпретація якісних і кількісних картографічних даних;
- побудова прогнозних карт;
- моделювання стратегій картувальних робіт;
- аналітичне і фактографічне інформаційне обслуговування.
Структура і функції системи
ГІС "ПАРК" структурована за функціональною ознакою, її основними частинами є: база даних (БД) і засоби управління даними; пакети проблемно-орієнтованих програм і операційна оболонка, інтегруюча ці пакети в 5 функціональних підсистем: "Введення даних", "Аналіз даних", "Формування ознак", "Прогноз геоситуації", "Довідки і вивід даних". Перераховані структурні частини і зв'язки між ними створюють макроструктуру системи, яка працює під управлінням і у взаємозв'язку з спеціалістом в предметній області - Особою Приймаючою Рішення (ОПР) (рис. 12.1). В задачі ОПР входять:
- вибір необхідної для досягнення поставленої мети вихідної інформації, її формалізація і перетворення за допомогою технічних засобів у вхідні дані, що сприймаються комп'ютером;
- визначення способів, послідовності і параметрів обробки даних;
- ввід управляючої інформації в систему завдань і параметрів обробки даних в пакетному та інтерактивному режимах;
- контроль і аналіз отриманих результатів на всіх стадіях обробки інформації;
- прийняття остаточних рішень по суті вирішуваних завдань. Особа Приймаюча Рішення може використовувати систему на трьох функціональних рівнях: інформаційно-довідковому, рівні порад і вказівному. На першому рівні користувачу надаються аналітичні і фактичні дані, необхідні йому для прийняття власних рішень. При цьому відсутні процедури перетворення даних з метою отримання якісно нової інформації. На другому рівні вихідна інформація піддається алгоритмічним перетворенням, які дають варіанти можливих рішень. При цьому вибір остаточного рішення провадить ОПР при використанні інтерактивного режиму роботи. Третій рівень передбачає прийняття кінцевого рішення, яке відповідає максимальним
Loading...

 
 

Цікаве