WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Місто як земельно-господарська система. Стадії містобудівного проектування - Контрольна робота

Місто як земельно-господарська система. Стадії містобудівного проектування - Контрольна робота

місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на і підставі:
- договорів купівлі-продажу, дарування, міни, інших цивільно-правових угод;
- безпосередньої передачі із земель державної і комунальної власності;
- приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користу-вання;
- прийняття спадщини;
- виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Незалежні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарсь-кого призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Незалежні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки у разі:
- придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, Іншими цивільно-правовими угодами;
- викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
- прийняття спадщини.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єк-ти комунальної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
- землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
- землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітря-ного і трубопровідного транспорту;
- землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
- землі лісового фонду, крім випадків, визначених Земельним кодексом України;
- земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: _ передачі їм земель державної власності;
- примусового відчуження земельних ділянок у власність з мотивів су-спільної необхідності та для суспільних потреб;
- прийняття спадщини;
- придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
- виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договір-них засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.
Іноземні держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів.
При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-пра-вових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчу-женні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118. І23 Земельного кодексу України.
Таким чином, місто як земельно-господарська система - це:
~ фокус реалізації територіального поділу праці, що здійснюється через концентрацію і диверсифікацію виробництва;
- зосередження людей, пов'язаних між собою складними контактами у сфері виробництва, споживання, територіального сусідства, побутових сімей-них зв'язків;
- нагромадження матеріальних фондів: будівель, споруд, інженерних мереж, зелених насаджень тощо;
- територія, що має певний статус і характеризується специфічним сере-довищем: соціальним, виробничим, природним, медико-географічним.
Використана література
М.Г.Ступень, І.М. Добрянський, О.Я. Микула, Н.Р.Шпік. Містобудівний кадастр. Львів 2003 р.
Стадії містобудівного проектування
Містобудування охоплює широке коло об'єктів. Це не тільки місто та його елементи - житлові й промислові райони, громадські центри і зони від-починку, - але й розвинуті системи населених пунктів, системи розселення в масштабі регіонів і країни в цілому.
Отже, місто як об'єкт містобудівного проектування розглядається; одночасно в трьох аспектах:
- як елемент системи розселення;
- як цілісна система;
- як множина окремих частин, що потребує особливого, диференційованого заохопленням території, проектування.
Слід зазначити, що територія становить основу містобудівної діяльності, надаючи простір для формування містобудівних об'єктів, зумовлюючи, в силу своїх специфічних властивостей, характер містобудівних рішень.
Усі містобудівні об'єкти можуть бути представлені у вигляді субпідрядного ряду: від групи споруд до значних територіальних систем, таких як система розселення країни (табл. 4.1). При цьому містобудівні об'єкти нижчого рівня формують організовану цілісність у рамках об'єктів вищого рівня.
. Ієрархічній структурі об'єктів відповідають стадії містобудівного проектування, які різняться між собою:
- змістом завдань, які вони вирішують;
- масштабом і характером технічної документації;
- терміном проектування.
При цьому в стадійності містобудівного проектування дотримуються таких правил:
- чим більше охоплення території, тим більший розрахунковий термін-проектування;
- рішення, що ухвалюються на
Loading...

 
 

Цікаве