WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру. Сфера містобудівної діяльності. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі - Контрольна робота

Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру. Сфера містобудівної діяльності. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі - Контрольна робота

житлові, адміністративні, промислові та інші будівлі і споруди.
Сфера містобудівної діяльності
Перехід до ринкової економіки, різноманітних форм власності на землю та платного характеру її використання різко підвищує значення містобудівних документів як однієї з найважливіших ланок у механізмі регулювання земельних відносин у місті, узгодження приватних і громадських інтересів.
Необхідність формування міської території як системи з великою кількістю ділянок і споруд на відносно обмеженому просторі завжди супроводжується виникненням найрізноманітніших ситуацій, на розв'язання яких спрямована містобудівна діяльність. Загальна сутність проблемних ситуацій - схрещення інтересіврізних землекористувачів, їх містобудівне вирішення - це або узгодження інтересів за рахунок створення інтегрованих планувальних структур, або вибір взасмовиключних можливостей використання території, тобто створення монофункціональних планувальних структур.
Таким чином, містобудівне регулювання земельних відносин - це, перш за все, дотримання раціональної планувальної організації території та узго-дженого взаємного розміщення виробничих комплексів, житлових районів, громадських центрів, зон масового відпочинку та інших об'єктів.
Шляхом раціональної планувальної організації території, узгодженого взаємного розміщення об'єктів будівництва формуються умови для праці, побуту й відпочинку населення, організації виробництва, збереження і поліп-шення навколишнього середовища. Містобудівні методи регулювання діють у всьому світі, незалежно від суспільного ладу, природних, соціальних та економічних процесів/?
^Завдання містобудування - це планувальна організація території. Тому містобудування часто називають ще плануванням населених пунктів, чи районним і міським плануванням.
Першим законом, що підсумував загальні положення планування і забудови міст, був англійський закон 1909 року, який увінчав собою всю систему європейських законодавчих актів, що були введені в дію починаючи з 40-х років XIX століття. Відповідно до цього закону, складання генеральні" планів міст зосереджувалося в міських радах і ставилося під контроль міністерства внутрішніх справ. Водночас закон надавав можливість організаціям і приватним особам спостерігати за виконанням проектів планування.
Особливо важливим положенням закону було право примусової купівлі землі для реконструкції та розширення міст. Муніципальна влада одержала можливість виконувати планування на всій території міста, незалежно від майнових прав на землю, а якщо проект передбачав розширення міста, то включати і сільськогосподарські угіддя, розташовані за міською межею. Не підлягали відчуженню тільки землі загального користування (вулиці, площі, сади, місця розташування пам'яток архітектури та мистецтва, а також королівські парки).
Законом було встановлено порядок оцінки землі і вжито заходів проти спекуляції земельними ділянками; території, що передбачалися під проїзд, місто одержувало тепер у приватних землевласників безкоштовно. Для реа-лізації проектів планування місту дозволялося випускати позики на термін до 80 років.
Таким чином, закон 1909 року запровадив у містобудуванні надійну економічну та правову платформу.
Подібні закони були прийняті майже в усіх країнах світу.
Головним документом, що регламентує містобудівну діяльність в нашій країні, є Закон України "Про основи містобудування", прийнятий Верховною Радою у листопаді 1992 року.
Містобудівна діяльність містить значні за обсягом розділи теоретичних обґрунтувань, ЩО зріднює її за характером з науковою діяльністю. Як галузь наукового знання, містобудування досліджує закономірності формування та функціонування територіальних систем різного ієрархічного рівня, розробляє принципи і критерії прийняття проектних рішень у вигляді:
- правил і норм проектування;
- стереотипних елементів містобудівних рішень;
- технологій (процедур) і методичних розробок окремих проектних за-вдань;
- моделей-концепцій перспективного розвитку територіальних систем.
Головними напрямками містобудівної діяльності є:
1) розробка і реалізація містобудівної документації;
2) визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб;
3) розміщення будівництва житлово-цивільних, виробничих та інших об'єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та оздоровлення населення;
4) створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури те-риторії та населених пунктів;
5) захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових чинників, небезпечних природних явищ;
6) збереження пам'яток архітектури і містобудування, історичного середовища, природного ландшафту.
Таким чином, у системі управління розвитком міста за прийняття і здійснення містобудівних рішень відповідальні три сфери:
а) прогнозування, в якій готується народногосподарська концепція розвитку міста;
б) проектування, завдання якої полягає у визначенні конструктивного шляху розвитку і засобів його реалізації;
в) будівництва, в якій здійснюється реалізація містобудівних рішень.
Оперативне керівництво містобудівною діяльністю покладається на міс-цеві органи влади, в яких створюється відповідна служба головного архітек-тора міста. Ця служба координує весь містобудівний процес:
- організацію і здійснення містобудівних проектів;
- готує рішення про відведення земельних ділянок для будівництва;
- здійснює контроль за будівництвом та здачею об'єктів в експлуатацію.
Таким чином, зміст містобудівного проектування розкривається через систему дій щодо підготовки, прийняття та реалізації проектних рішень, які спрямовані на одержання комплексу ефектів:
- соціального, який досягається за рахунок раціонального розміщення виробничих сил і розселення;
- екологічного, спрямованого на поліпшення і збереження природних ландшафтів, раціональне використання ресурсів, оздоровлення середовища;
- естетичного, що виникає завдяки поліпшенню архітектурно-художньої
Loading...

 
 

Цікаве