WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру. Сфера містобудівної діяльності. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі - Контрольна робота

Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру. Сфера містобудівної діяльності. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру. Сфера містобудівної діяльності. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі
?
ПЛАН
1. Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру
2. Сфера містобудівної діяльності.
3. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі
Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру
Законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України, який міститиме систему даних про належність території до відповідних функціональних зон, їх су-часне і перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуа-ції, стан забудови й інженерного забезпечення, характеристику будинків і споруд на землях усіх форм власності і призначений для забезпечення в уста-новленому порядку суб'єктів містобудування необхідною інформацією [36]. Містобудівний кадастр - це автоматизована інформаційна система, яка містить дані про міські території, об'єкти міського середовища. Основне за-вдання містобудівного кадастру - накопичення, обробка і видача інформації для:
- розробки генерального плану міста;
- управління і перспективного планування розвитку міста та його окре-мих районів;
- проектування об'єктів промислового і цивільного призначення на території міста;
- експлуатації об'єктів міського господарства (включаючи інженерні мережі), визначення обсягів і строків їх реконструкції;
-- вдосконалення обліку та раціонального використання об'єктів нерухомості і природних ресурсів;
- вирішення завдань оподаткування, введення нормативної плати за ко-ристування природними ресурсами і санкцій за забруднення навколишнього середовища, нераціональне землекористування;
- виконання виробничих завдань різними організаціями, службами й установами міста;
- забезпечення вихідною інформацією галузевих автоматизованих сис-тем;
- виконання завдань земельної реформи, відведення земельних ділянок, землевпорядкування, охорони прав землекористувачів, орендарів і землевласників;
А
- проведення природоохоронних заходів.
Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної кадастрової інформації і включає в себе відомості про просторове положення міських територій та об'єктів, розміщених на земній поверхні, над і під нею; про яви-ща і процеси, які відбуваються в місті; економічний і правовий стан цих те-риторій та об'єктів, їх природні, господарські, якісні й кількісні характерис-тики та інші відомості, необхідні для управління областю, районом і містом, а також для забезпечення нормального функціонування міських організацій, підприємств і установ. При цьому кадастрова інформація повинна відповіда-ти наступним вимогам:
- обов'язкова територіальна прив'язка даних, яка дозволяє проводити необхідний аналіз і синтез інформації в різних територіальних розрізах;
- необхідний ступінь дискретності й узагальнення даних, які дозволяють забезпечити їх багаторазове і багатоцільове використання;
- комплексність, повнота і вибірковий характер даних, як відображення конкретних завдань управління містобудівельним розвитком, які вирішують-ся в даний момент у даному місті;
- оперативність інформації;
- достовірність і точність, узагальнення й однорідність даних.
Місто - це великий населений пункт, який представляє собою певний, відмінний від села, тип соціально-економічної організації суспільства. Місту притаманна специфічна демографічна, професійна й організаційна структура поняття міста невіддільне від поняття територіального розподілу праці.
У структурі міст, як правило, виділяють особливі міські зони: центр, житлову, промислову та ін. У сучасних містах можна виділити функціональні вузли, які об'єднують працю, побут і відпочинок жителів.
Для міста характерна підвищена густота населення і компактність забу-дови. Віднесення населеного пункту до категорії міста оформляється в пев-ному порядку і супроводжується встановленням його міської межі і міських земель.
Міські землі - це територія, яка є базою для житлового, культурно-по-бутового, промислового та іншого будівництва, а також для розміщення шляхів сполучення. При цьому під територією міста розуміють всі землі, які знаходяться в рамках межі міста. Остання виконує дві функції: по-перше, вона є границею, яка відділяє землі міста від інших категорій земель, по-друге, виконує роль адміністративної границі міста, тобто виконує ті ж функ-ції, що й межа району, області тощо. Встановлення межі міста (основою чого служать рішення відповідного державного органу про визнання населеного пункту містом) має істотне юридичне значення, оскільки з цього моменту на даній території починає діяти правовий режим міських земель.
В Україні виділяють наступні категорії міст: районного, обласного і республіканського підпорядкування. До міст районного підпорядкування відносять населені пункти, які мають промислове і культурне значення, з числом жителів не менше 12 тис. і не більше 50 тис. Категорію міст обласного підпорядкування складають крупні культурні і політичні центри, які мають промислове значення. Населення цих міст повинно перевищувати 50 тис.чол.
Відповідно до функціональних особливостей міських зон, земельні ді-лянки у складі міських територій можуть використовуватися для різних ці-лей: розміщення житлових, адміністративних, торговельних, промислових будівель і споруд, проїздів, вулиць, майданів, парків, залізничних шляхів, організації сільськогосподарського виробництва тощо.
При всій різноманітності використання міських територій загальним для них є обслуговування потреб міста. Водночас відмінності у характері використання земельних ділянок, які входять у склад міських земель, накладають
відбиток на їх правовий режим, а отже, й на зміст містобудівного кадастру. Відповідно до особливостей правового режиму міських земель виділяють їх різновидності.
Землі, які фактично забудовані або призначені під забудову згідно з планом розвитку міста і використання його земель, надаються в користування (оренду) підприємствам, організаціям, відомствам, кооперативам і громадянам для громадського, індивідуального будівництва. Ці землі складають найважливішу частину міських земель. На них, по суті, розміщується саме місто, тобто
Loading...

 
 

Цікаве