WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Метаморфізм алмазоносних формацій щитів - Реферат

Метаморфізм алмазоносних формацій щитів - Реферат

простежуються в південно-західному напрямі аж до західного краю щита, району м. Шепетівка (Білокоровицько-Новоград-Волинська вулканотектонічна зона активізації [4]). У цих структурах поширені флюїдизити лужно-кремнекислого складу (лампроїтова група), характерні тектонічні, тектонометасоматичні зони, зрідка - експлозивні апарати центрального типу (Збраньківський та ін.). Паралельно виявився магматизм основного й середнього складу. Породи перетворені в різні, переважно філітоподібні сланці бузкового кольору, шовковисті, нерідко бластопорфірові (св. 6363 та ін.), подекуди брекчієподібні. Вони часто перешаровані з пісковиками (збраньківська світа верхнього докембрію в Овруцькій структурі). Породи містять мінерали-супутники алмазу, можливо, є одним із його джерел для слабкометаморфізованих алмазоносних конгломератів, які залягають вище за розрізом (нижньобілокоровицька підсвіта або формація олігоміктових кварцових метаконгломератів у Білокоровицькій структурі).
До системи розломів уздовж західного схилу Українського щита (район м. Славута, смт. Ізяслав та ін.) приурочені субмеридіональні(?) тектоноексплозивні і тектонометасоматичні зони, у яких розвинені біотитові, тремолітові, талькові, фібролітові, філітоподібні сланці, що містять у складі флюїдизатно-експлозивні утворення.
У Кіровоградському блоці сланцеві формації також наявні в накладених тектоноексплозивних і тектонометасоматичних зонах, де розвиваються відповідні лінійні кори звітрювання. Їх знайдено поблизу м. Кіровограда (Лелеківська зона кварцитів і сланців, до якої територіально тяжіють дайки кімберлітів), у районі сіл Липняжка, Скальове та на інших ділянках. Первинні породи звичайно заміщені залізистими, кременистими, пеліканітовими корами звітрювання, які нерідко зберігають текстурні й мінеральні ознаки первинних порід.
Подібні структури є і в інших блоках Українського щита, а також у зонах зчленування блоків. Особливо показовим з цього погляду є Криворізький прогин, де сланцеві формації достатньо поширені, а в їхньому складі виділені й потенційно алмазоносні. До них належать брекчієподібні сланцеві утворення новокриворізької світи нижнього протерозою, розкриті св. 18152 та іншими в районі південного замикання Криворізького прогину, деякі сланці скелюватської та гданцівської світ. Сланці гданцівської світи мають, імовірно, верхньодокембрійський вік. У складі всіх цих стратиграфічних підрозділів широко розвинені серицитові, хлоритові, біотитові, талькові, амфіболові,"вуглисті" й інші сланці, нерідко з домішкою карбонатного матеріалу. Особливо характерні прояви первинно флюїдизатно-експлозивних структур і сланців для Саксаганського насуву. Наймолодші прояви експлозивної діяльності належать до неогену.
У прогині в основі розрізу (скелюватська світа) представлена також формація олігоміктових конгломератів; сланці в них, поряд із кварцом, складають уламки, трапляються в цементі та прошарках. Ці метаконгломерати за складом, будовою та віком подібні до конгломератів Вітватерсранду. В них також є золото й уран, однак алмазів поки не виявлено, лише їхні супутники.
Сланцеві та метаморфізовані конгломератові формації притаманні також зелено-кам'яним прогинам, тектоноексплозивним і тектонометасоматичним зонам Азово-Нижньодніпровського архона.
За віком сланцеві формації Українського щита належать головно до верхнього докембрію.
Динамосланцеві формації приурочені до зон зім'яття і глибинних розломів, які розділяють блоки основи або розташовані всередині них на межі блоків вищого порядку. Прикладом перших є розломи зони зчленування Подільсько-Білоцерківського блока з Кіровоградським, де сформувався Звенигородський прогин. До внутрішньоблокових належать Прибузька зона розломів північно-західного орієнтування, Кіровоградський, Інгуло-Кам'янський і багато інших глибинних розломів. У їхніх межах формуються мілоніти, бластомілоніти, псевдотахіліти по різних породах основи. Вони метаморфізуються, перетворюються у сланці, подібні до сланців описаних вище формацій. Однак у ці зони у вигляді згідних дайок вкорінюється магматичний і розсіяний флюїдизатно-експлозивний матеріал, який змішується із вмісними утвореннями в тектонометасоматичних зонах. Прикладом таких зон може слугувати вже згадана Клинцівська, де розвинені біотитові сланці, а також еклогітоподібні породи з алмазами кокчетавського типу. Акцесорні мінерали (гранати змінного складу, корунд, циркон, апатит, ільменіт, муасаніт тощо) подібні до таких з рівненських трубок і дайок "мінет" - порід лампроїтової групи формацій, а також дайок кімберлітів розташованої поблизу Щорсівської ділянки.
На завершення зазначимо, що метаморфогенні формації Українського кратона зіставні з алмазоносними формаціями Бразилії, Африки та інших регіонів, однак з погляду алмазоносності майже не досліджені. Виділення таких утворень та з'ясування їхніх перспектив необхідно враховувати під час проведення геологознімальних та розшукових робіт.
Список використаної літератури
1. Бобров А. Б., Сиворонов А. А. Об Аполлоновском палеовулкане (Сурская зеленокаменная структура Среднего Приднепровья) // Геол. журн. 1987. Т. 47. № 2. С. 138-142.
2. Василенко В. Б., Кирьянов М. М., Кузнєцова Л. Г. та ін. Петрохімічні свідчення наявності кімберлітів алмазоносних популяцій на Українському щиті // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 1999. Вип. 14. С. 36-44.
3. Карта геологических формаций докембрия Украинского щита. Масштаб 1:500000 / Гл. ред. Е. М. Лазько. К., 1989.
4. Месторождения золота в гнейсовых комплексах докембрия Украинского щита / Г. М. Яценко, А. К. Бабынин, Д. С. Гурский и др. К., 1998.
5. Раздорожный В. Ф., Кривдик С. Г., Цимбал С. Н. Калиевые ультрабазиты Западного Приазовья - интрузивные аналоги лампроитов // Мінерал. журн. 1999. № 2-3. С. 79-96.
6. Семененко Н. П. Гранулиты и чарнокиты Украинского щита. К., 1995.
7. Цимбал С. Н., Кривдик С. Г. Ксенолиты глубинных пород из кимберлитов Кировоградского блока (Украинский щит) // Мінерал. журн. 1999. № 2-3. С. 97-111.
8. Янсе А. Д. Новый подход к классификации кратонов // Геология и геофизика. 1992. № 10. С. 12-32.
Loading...

 
 

Цікаве