WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Метаморфізм алмазоносних формацій щитів - Реферат

Метаморфізм алмазоносних формацій щитів - Реферат

метаультрабазитів масивної та брекчієподібної будови з ознаками метаморфізму середніх і низьких фацій. Є також кременисті й інші кори звітрювання. Завдяки виявленню останнім часом на щиті метаморфізованих кімберлітів і лампроїтів протерозойських етапів активізації названі прояви можуть бути досить перспективними з погляду можливої алмазоносності.
У Приазовській частині Азово-Нижньодніпровського архона виявлено тіла трубчастої та дайкоподібної форми ("Мрія", "Конка" та ін.) з ознаками метаморфізму, січними жилами гранітів [5]. У них знайшли дрібні алмази. Будова порід масивна, рідше - брекчієподібна. Виділяються уламки мантійних порід з ознаками метасоматичних перетворень, виявлено мінерали-супутники алмазу. Подібні утворення ми описали і в Придніпровській частині архона, у районі смт Мала Софіївка.
У зеленокам'яних поясах Середнього Придніпров'я О.Б.Бобров та ін. [1] виявили слабкометаморфізовані брекчії, походження яких пов'язують із вулканічними апаратами. Ці породи однозначно свідчать про експлозивні прояви, що відбувалися в археї, проте їхні можливі зв'язки з алмазоносними утвореннями поки невизначені.
Поліфаціально метаморфізовані комплекси нижньопротерозойської основи протонів (гранулітова-зеленосланцева фації), на відміну від описаних вище (переважно метавулканогенних), є метатеригенними, складають протоплатформний чохол, серед якого вирізняються і виступи архейської основи.
У Кіровоградському протоні, в межах масивів кіровоградського та коростенського комплексів, описано слабкометаморфізовані дайкоподібні тіла кімберлітів [2, 7] і лампроїтів [6]. Вони належать до першихдокембрійських етапів активізації нижньопротерозойської протоплатформи. Кімберлітами складені протяжні дайки в межах Лелеківського масиву гранітоїдів (район м. Кіровограда). Епілейцитові лампроїти (Руськополянський прояв) містяться у гранітоїдах, подібних до рапаківі. У кімберлітах зафіксовано ознаки алмазоносності.
У субмеридіональній зоні зчленування Подільського та Кіровоградського блоків - від Звенигородки до Первомайська - на ізольованих ділянках поширена поліфаціально метаморфізована конгломератово-брекчієва формація однозначно не з'ясованого походження. Можливо, у її формуванні брали участь експлозивні процеси (з огляду на уламковий вигляд порід і наявність у їхньому складі метабазитів і метаультрабазитів).
Отже, можна виділити ранньорифейський етап формування метаморфізованих кімберлітів і лампроїтів, виявлення та дослідження яких є одним із перспективних напрямів у вирішенні проблеми алмазоносності Українського щита.
Сланцеві й динамосланцеві формації, зазвичай слабкометаморфізовані, наявні в усіх блоках і відповідних структурно-формаційних областях. Їхньою особливістю є переважно слюдистий склад (філіти та ін.), слабкий ступінь метаморфізму, видовженість формаційних тіл, розташованих у накладених тектонічних зонах, більш молодий (верхньодокембрійський і фанерозойський) вік. Слюдистість (тобто калієвість) є ознакою первинних формацій лампроїтової групи, проте, вочевидь, є й змінені кімберліти. Сланці, які по них розвиваються, містять амфіболи низьких ступенів метаморфізму, серпентин, тальк, карбонати.
Плоскопаралельна форма тіл зумовлена локалізацією експлозивного матеріалу в зонах розломів, однак у них же (внаслідок розтягання) такої форми можуть набувати первісно трубчасті тіла.
Відмінності між сланцевими та динамосланцевими формаціями чітко не визначені. Сланцеві формації складені розсланцьованими й метаморфізованими флюїдизатно-експлозивними утвореннями, динамосланцеві - динамометаморфізованими в зонах розломів породами структурно-формаційних комплексів основи з домішкою перетвореного експлозивного матеріалу, який надійшов на етапах розтягнення. У період стискання в них іноді виникають фації високих тисків. Різниця полягає ще й у тому, що сланці містять порфіробласти (піроксени, гранати, польові шпати та ін.) реліктового походження, а в динамосланцях вкрапленики переважно новоутворені. Крім того, у сланцях зберігаються малозмінені первинні породи, розсланцьовані по периферії або в січних зонах.
Петрографічні та, особливо, мінералогічні дослідження, які передбачають виділення мінералів-супутників алмазу, дають змогу досить упевнено твердити про наявність експлозивного матеріалу і, як наслідок, про можливу алмазоносність метаморфічних порід, навіть якщо вони вже належать до кір звітрювання.
У Подільсько-Білоцерківському архоні сланцеві формації поширені на Середньому Побужжі (ділянка між містами Гайворон і Первомайськ). Вони контрольовані зонами розломів, градієнтними уступами, тектонометасоматичними зонами, проявами кондалітової та мармур-кальцифірової формацій, асоціюють із силіманітовими і гранат-силіманітовими гнейсами, кварцитами, кальцифірами. Такі зони сприяли проникненню на етапах активізації флюїдизатно-експлозивного матеріалу, його розсланцюванню, метасоматичним перетворенням вмісних порід і розвиткові лінійних кір звітрювання. Як наслідок, по карбонатних товщах формувалися селадонітові, біотитові, філітові та інші сланці, кальцифіри і скарни, родовища графіту завалівського типу і мангану (Хощеватська група), залізистих кварцитів та ін. Процес був перманентним, ті ж самі структури активізувалися неодноразово від докембрію до межі неогену й четвертинного часу.
Флюїдизатно-експлозивний матеріал мав лампроїтовий і кімберлітовий склад. Є прямі ознаки його алмазоносності (мінерали-супутники, дрібні зерна алмазу) [6]. Подекуди збереглися склуваті і шлакоподібні текстури, хоча первинні породи заміщені, залежно від складу, різними корами звітрювання. Наприклад, у районі хутора Антонева на Південному Бузі виявлені опал-пеліканітові породи, в які перетворилися флюїдизити; у них збереглися форамініфери неогену. Зони другого порядку в районі Гайворон-Завалля мають широтне простягання. До цього ж району територіально тяжіє Савранське поле золоторудних родовищ. Метаморфізм у зонах часом підвищувався аж до утворення силіманіту.
Сланцеві формації у Волинському блоці локалізовані в облямуванні Білокоровицької, Овруцької та Вільчанської западин. Від Білокоровицької структури вони
Loading...

 
 

Цікаве