WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Метаморфізм алмазоносних формацій щитів - Реферат

Метаморфізм алмазоносних формацій щитів - Реферат


Реферат на тему:
Метаморфізм алмазоносних формацій щитів
З накопиченням досвіду виділення й вивчення алмазоносних і потенційно алмазоносних утворень Українського щита, приуроченого до південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи, з'ясовують багатоманітність їхніх проявів, пов'язану не тільки з особливостями первинних флюїдизатно-експлозивних порід, а й з різноманітними змінами. Це автометаморфізм, метаморфізм, пірометаморфізм, метасоматоз, гідротермально-метасоматичні процеси, звітрювання. Дослідження відповідних порід сприяє виділенню нових алмазоносних формацій, зокрема метаморфічних, наприклад, слюдистих сланців, алмазоносних "філітів", характерних для Бразильського щита, та інших, зазвичай властивих докембрію.
Прояви метаморфізму багатоманітні, вони не обмежуються регіональними й контактовими перетвореннями, властивими породам кристалічної основи.
Алмазоносні формації, які передують метаморфічним, можна розділити на флюїдизатно-експлозивні ендогенні (кімберліти, лампроїти і споріднені утворення), можливі кори їхнього звітрювання та різноманітні осадові (табл. 1). Ендогенні формації локалізовані головно у формі трубок і лінійних тіл у зонах довготривалих розломів, де виникають умови для динамометаморфізму, проникнення мантійного матеріалу на поверхню та змішування його зі вмісним коровим і осадовим. Динамометаморфізм сприяє перетворенню ендогенних формацій у сланцеві. "Зняття" метаморфізму дає змогу розпізнати первинні породи й оцінити перспективи їхньої алмазоносності. Проте відповідні умови метаморфізму сприяють або руйнуванню алмазів (окиснювальні умови, висока температура тощо) або, навпаки, їхньому утворенню (при високих РТ-параметрах у відновлювальних умовах на значних глибинах виникають метаморфогенні алмази).
Таблиця 1
Групування алмазоносних і споріднених формацій (без космогеогенних)
за типами алмазів
Група формацій Формації Алмази
Кімберлітові та лампроїтові Метаморфічні та метасоматичні змішаного
походження
Ендогенні Рудоносні геологічні магматичної серії Лужноультраосновні;
Лужнобазальтоїдні
Рудні Кімберлітова; карбонатитова; лампроїтова; рівненськітова; лейкорівненськітова;
лампрофірова
Метаморфізовані рудоносні геологічні Гіперстенових гнейсів і кристалосланців; лейкогранулітова; ко-ндалітова; мармур-ка-льцифірова; флішоїдна метаграувакова; метаконгломератова по-ліміктова; метааркозова гранітоподібна та ін.
Рудно-
геологічні Сланцева флюїдизит-бластомілонітова; філітова; метаморфічна еклогітоподібна;
метаконгломератова олігоміктова та ін.
Екзогенні Рудоносні геологічні та рудні Теригенні; глинисті; карбонатні; вулканогенно-осадові; кір звітрювання; карстові
Рудні та рудоносні супутні Ti-Zr розсипів; бокситова; брекчієподібна сапонітова; фосфоритові; вапнисті (оолітова, черепашкова, піщаниста та ін.); манганові; залізисті; пеліканітово-брекчійова та ін.
Метаморфічна основа Українського кратона, який охоплює Український щит і його схили, стабілізувалась у ранньому протерозої, проте в окремих зонах слабко метаморфізовані утворення належать і до пізнього докембрію. Відповідно виявився регіональний і динамосланцевий метаморфізм. Регіональний метаморфізм, який відбувається у твердих породах, є одним із чинників стабілізації, кратонізації. Потім уже жорсткі породи внаслідок тектонічних напружень розколюються, що відкриває шляхи для мантійних флюїдизатів. Можна припустити, що вони переміщувалися й локалізувалися і під час метаморфізму, з огляду на існування синметаморфічних дайок метабазитів і метаультрабазитів. У такому разі ці утворення метаморфізувалися разом із вмісними породами рами на різних рівнях; чим глибше, тим інтенсивніше, проте зазвичай вони метаморфізовані слабше, ніж вмісні утворення. Мантійний матеріал, який проникав на етапах активізації в зони розломів, під час нових дислокацій опинявся у зонах динамометаморфізму і бластезу, де формувалися філіти й інші сланці, бластичні породи, аж до пегматоїдних утворень.
Регіональний метаморфізм чітко маркує різновікові, складені специфічними формаціями та структурно-формаційними комплексами блоки земної кори, які розрізняються й за ступенем алмазоносності, - архони, протони і тектони за А.Д.Янсе [8] (табл. 2). Вони містять прояви специфічної еклогітової фації.
Еклогітова фація - поняття більше мінералого-петрографічне, ніж територіальне. Прояви відповідних порід не беруть участі в загальній метаморфічній зональності, більше контрольовані тектонічними умовами, наявні у складі фацій різного ступеня метаморфізму (частіше в тектонічних зонах), подекуди спорадично трапляються на значних площах у складі різних формацій, у тім числі й неметаморфічних (гранітоїдних та ін.). В Українському кратоні еклогіти та еклогітоподібні породи за становищем і складом належать до трьох типів, які об'єднують за "уламковою" або будиноподібною будовою: еклогіти у вигляді уламків у брекчійових, звичайно експлозивних структурах; еклогітоподібні породи (будини) у стратиформних утвореннях у тектонічних зонах; еклогітоподібні породи у вигляді "брил" субстрату в гранітоїдних масивах.
Прояви першого типу, найближчі до кімберлітів, трапляються зрідка; їх виявлено у складі уламкового матеріалу брекчій Скальовської ділянки (пониззя р. Велика Вись), у брекчіях Прип'ятського валу, де поширений характерний для кімберлітів та еклогітів піроп.
До другого, так званого, кокчетавського типу належать еклогітоподібні породи Кіровоградського протона (Клинцівський і Павлівський прояви), які містять алмази, що їх вважають метаморфогенними. Породи у вигляді будин трапляються у складі флішоїдної метаграувакової формації нижнього протерозою, проте алмази виявлено лише у Клинцівській тектоно-метасоматичній зоні, де локалізоване і золоте зруденіння [4]. Власне зона належить до одного з елементів Кіровоградського глибинного розлому. Зазначимо, що породи тут не є типовими еклогітами. Клінопіроксен близький до омфациту, проте він, а також основний плагіоклаз і карбонат заміщені облямівками не піропу, а гранатів змінного складу (містять піроповий, альмандиновий, андрадитовий, гросуляровий і
Loading...

 
 

Цікаве