WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України - Реферат

Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України - Реферат

р.) внаслідок аномального зволоження (80-100 мм за дві доби) відбулася масова активізація зсувів (понад 560 зсувів) на території Південно-Східного Передкарпаття [1].
Cуттєвий аспект розвитку небезпечних геодинамічних процесів пов'язаний з процесами кліматичного генезису (затоплення, підтоплення, повені тощо).
Ендогенні, екзогенні та кліматичні чинники розвитку геодинамічних процесів утворюють єдину систему, а починаючи з кінця 40-х років до них приєдналися техногенні перетворення.
Зсувний процес. У межах досліджуваної території виділяють три схеми та відповідні їм моделі механізму розвитку зсувного процесу [3].
Структурно-пластичні зсуви. На схилах, що складені однорідними породами, зміщення зсуву відбувається на поверхні, близькій до круглоциліндричної. В зім'ятих у складки і пологих багатошарових товщах Карпатської гірськоскладчастої області та Передкарпатського прогину активні зсуви розвиваються по поверхні нашарування та тріщинах, які перерізають масив схилу. Об'єм порід у разі розвитку структурно-пластичних зсувів досліджуваної території - від 40.0 до 0.1 млн.м3. Швидкість руху зсувів змінюється в широких межах і становить від декількох метрів на рік додесятків метрів на добу.
Структурні зсуви утворюються на схилах з близьким до горизонтального заляганням порід. На досліджуваній території такі зсуви є в межах південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи та в зоні контакту платформи з Передкарпатським прогином. Їм властиві довготривалі (до 70 років) періоди підготовки, незначні швидкості зміщення та швидка активна стадія (до 10-15 м/добу). Об'єми зміщених порід досягають 30 млн. м3.
Пластичні зсуви найбільше розповсюджені в делювіальних відкладах. За механізмом цей вид зсувів виявляється у вигляді в'язкопластичних деформацій у межах усієї досліджуваної території. Об'єм пластичних зсувів коливається від десятків тисяч до 1 млн.м3. Переважає п'ятирічна ритмічність їхньої катастрофічної активізації.
Селі. В межах Карпатського регіону виділяють три механізми розвитку селів: денудаційний (унаслідок вивітрювання та знесення його продуктів площинним змивом); гравітаційний (обвали, зсуви, осипання); акумуляційний (конуси акумуляції, конуси винесення, делювіальні, пролювіальні та колювіальні шлейфи). За співвідношенням фаз у сельовому потоці для Карпат виділяють водо- та глинистокам'яні селі. Насиченність твердої фази сельового потоку - до 350- 450 кг/м3 води. Селі виникають унаслідок тривалих дощів, що супроводжуються зливами інтенсивністю 0.85-1.25 мм/хв. Річне винесення матеріалу з площі сельових водозаборів досягає 500-2400 м3/м2. З'ясовано, що в Карпатах виникають селі з об'ємом твердих нагромаджень до 10 000-25 000 (90%), зрідка 25 000-100 000 м3 (10%) [1].
Формування селевих потоків і зсувів у Карпатах може бути спричинено двома типами дощів: локальними і фронтальними. Локальні зумовлені головно конвективними рухами повітряних мас, вони захоплюють територію 20-30 км2, тривають від 2 до 6 год, шари опадів 20-40 мм за дощ. Фронтальні охоплюють площі в декілька тисяч квадратних кілометрiв, опадів випадає 50-100 мм і більше; таке явище зафіксовано 3-5 листопада 1998 р., коли внаслідок фронтальних дощів та аномального випадання опадів у Карпатському регіоні були катастрофічні повені.
За даними Українського гідрометеорологічного центру, весь попередній теплий період (квітень-жовтень) 1998 р. був багатоводним унаслідок надлишку опадів. У горах за цей час випало 1200-1400 мм опадів (160-170% від норми). Територія Закарпаття в листопаді 1998 р. була в теплому секторі малорухомого циклону і в зоні впливу холодного фронту. Сильні дощі на початку листопада зумовлені, головно, впливом невисоких приземних баричних утворень у вигляді активних хвиль на тлі холодного фронту в разі південно-західного перенесення теплих і вологих мас. У верхів'ях рік Тиси, Тересви, Боржави, Ріки, Латориці особливо інтенсивними дощі були 3-5 листопада: вони охопили все Закарпаття, на відміну від попередніх років, коли опади простежувалися в окремих районах області. Максимальну кількість опадів (227 мм) зафіксовано в селищі Руська Мокра, верхів'ях рік Тересви, Руська Мокра, Усть-Чорна, Лопухів, якi перебували в епіцентрі дощів. Наявність пухкоуламкового матеріалу та велика кількiсть опадів сприяли інтенсивному прояву в цьому районі геодинамічних процесів: зсувів, осипів, обвалів і селевих потоків. У 1998 р. вони були найбільше руйнівними у верхів'ях р. Тересви та Міжгірському районі.
Інтенсивний схиловий стік, стрімке підіймання рівнів води сприяли, з одного боку, надходженню зі схилів пухкоуламкового матеріалу разом з великою кількістю поламаних дерев, гілок, пнів, а з іншого, посиленню ерозії схилів. Дерева, гілки, пні разом з пухкоуламковим матеріалом утворювали заломи, проривання яких призводило до формування високої хвилі із сильною розмивною здатністю. Об'єм винесеного матеріалу коливався від 1 000 до 15 000 м3.
Отже, катастрофічні повені і селеві потоки восени 1998 р. сформувалися внаслідок перезволоження підстильної поверхні дуже великою кількістю опадів і частих завалів у руслах.
Особливістю катастрофічного розвитку екзогеодинамічних процесів у період масової активізації 1998 р. є те, що вони перейшли у наступну фазу у 1999 р., коли навесні в межах Закарпаття активізувалося близько 900 (разом з зсувами, що активізовані в 1998 р.), а в межах Передкарпаття - близько 100 зсувів.
Список використаної літератури
1. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. К.: Манускрипт, 1995.
2. Геодинамика Карпат / Под ред. С.С.Круглова. К.: Наукова думка, 1986.
3. Дронников А.М. Оползни. Типы, причины образования, меры борьбы. К.: Укргипросемстрой, 1956.
Loading...

 
 

Цікаве