WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України - Реферат

Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України - Реферат


Реферат на тему:
Ризик виникнення та розвитку небезпечних геологiчних процесiв у карпатському регіоні України
З погляду умов та чинників розвитку геодинамічних процесів Карпатський регіон посідає особливе місце. Наприклад, з 15 тис. закартографованих зсувних ділянок та з 250 селенебезпечних струмків, що зафіксовано в Україні, 6.5 тис. та 216, відповідно, розміщені в Карпатському регіоні [1].
У межах Карпатського регіону України геологічне середовище має такі особливості: тут розвинуті гірськоскладчаста система (Карпатська складчаста система); передгірський та внутрішній прогини (Передкарпатський та Закарпатський прогини); платформа (південно-західна окраїна Східноєвропейської платформи) [2].
Карпатська складчаста область. У її межах найпоширеніша флішова формація, яка є середовищем розвитку небезпечних геологічних процесів. Структурно-тектонічні умови визначають особливості розповсюдження гравітаційних процесів (зсуви, обвали, селі). У складчастих Карпатах виділено систему структурних зон, які контролюють межу гірськоскладчастої системи з Передкарпатським та Закарпатським прогинами. В цих принасувних зонах, які розбиті поздовжніми та поперечними розривними дислокаціями, формуються й розвиваються понад 70 % зсувів та обвалів. Об'єми зсувів становлять від 1.0 до 10.0 млн.м3, іноді 70.0 млн. м3. У тектонічно ослаблених зонах, на контакті пісковика з аргілітами, у разі втрати щільності та обводнення флішового масиву утворюються прошарки глин потужністю 0.4-4.0 м, які є дзеркалом ковзання структурно-пластичних зсувів. Зони розломів мають підвищену тріщинуватість, яка визначає річне винесення 600-3400 м3 на 1 км2 матеріалу в сельові водотоки. У межах Карпатської гірської області виявлено понад 4000 зсувів та обвалів, 200 селенебезпечних водотоків.
Передовий та внутрішній прогини. Геодинамічні процеси у межах прогинів розвиваються в моласовій формації, яка складена галогенними, карбонатними та глинистими породами. Передкарпатський передовий прогин сформувався в орогенну стадію розвитку Карпатської складчастої системи. Тектонічна будова на сучасному етапі виражена у вигляді лінійних складчастих структур (Бориславсько-Покутська та Самбірська зони), які переходять у ступінчасто-блокові структури, зони контакту прогину з платформою (Більче-Волицька зона). Глиниста моласа представлена монтморилоніт-гідрослюдистими глинами. В зонах перерізу тектонічних порушень глини змінюють свої властивості, тобто збільшується міжплощинна відстань поверхні в кристалічній гратці з 15 ? до 23 ?, що забезпечує перехід породи з твердого у в'язкопластичний стан, завдяки чому розвиваються пластичні і структурно-пластичні зсуви.
Структурно-тектонічні умови Закарпатського прогину зумовлюють формування складнодислокованих пологих складок, що розвинуті в моласових відкладах. У глинистій моласі розвиваються зсуви. Ці структури ускладнені соляними штоками, з якими пов'язаний процес карстоутворення. В межах зони розвитку вулканiтiв Закарпатського внутрiшнього прогину геодинамiчнi процеси значно поширені в їхній корi вивiтрювання.
Південно-західна окраїна Східноєвропейської платформи (Подільська плита). У межах цієї платформи найбільше розповсюджена теригенно-карбонатна формація, яка є середовищем розвитку карсту, зсувів, ерозії. Структурно-тектонічні умови Східноєвропейської платформи визначені розвитком блокових та кільцевих структур (мегаструктури, макроструктури, мезоблоки, мікроблоки). До зон перерізу мегаструктур приурочені епіцентри локальних землетрусів, до вузлів та ліній мезоблоків і мікроблоків - зсуви в глинах неогену, карст у сульфатних та карбонатних породах.
Природно-кліматичні умови (режим температур та опадів) визначають періоди катастрофічної активізації гравітаційних процесів (зсувів, селів) і є прогнозними чинниками для пластичних зсувів (п'ятирічна повторюваність активізації ) та селів (одинадцятирічна повторюваність активізації).
Техногенна діяльність - найважливіший чинник розвитку та катастрофічної активізації зсувів, селів і карсту, який прискорює природний хід геологічних процесів у десятки (техногенні зсуви та селі) та сотні (сульфатний і галоїдний карст) разів.
Сучасні тектонічні рухи. За результатами повторних геодезичних спостережень, проведених Інститутом геофізики імені С.І. Субботіна НАН України [2], з'ясовано, що з максимальною швидкістю (до 3 мм/рік) відбувається підняття Карпатської складчастої області. У напрямі до прогинів швидкість сучасних тектонічних рухів зменшується до 1.0 мм/рік, а на платформі - до 0.5 мм/рік. У разі переважання лінійності ізоліній швидкості сучасних тектонічних рухів паралельно до структур Карпат зафіксовано їхню блокову диференціацію. Сучасні тектонічні рухи визначають закономірності розвитку гідромережі та екзогенних геологічних процесів, крім того, вони зумовили формування низки похованих долин, а також визначили загальні тенденції ерозійної діяльності водотоків.
Сейсмічність території Карпатського регіону є важливим чинником розвитку небезпечних геологічних процесів. Назвемо низку локальних епіцентрів землетрусів, що пов'язані з активними розломами земної кори (1880, 1903, 1937). Головним гіпоцентром глибокофокусних землетрусів Карпатського регіону і суміжних територій є гори Вранча в Румунії. За результатами виконаних досліджень кожен сейсмічний поштовх у межах тектонічно-активної території регіону зумовлює можливість незначного зміщення тимчасово стабілізованих зсувів Карпатської гірської області та Передкарпатського передового прогину на значення від 1 до 5 мм. Це створює сприятливі умови для активного розвитку зсувного процесу в наступний період після аномального зволоження порід схилів. Наприклад, після землетрусів силою 6 балів (березень 1977 р.) через два роки (квітень 1979
Loading...

 
 

Цікаве