WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Про методику структурних i динамокiнематичних дослiджень у межах карпатської покривно-складчастої системи - Реферат

Про методику структурних i динамокiнематичних дослiджень у межах карпатської покривно-складчастої системи - Реферат

полiв напружень, що випливає з найпоширенішого поняття структурного парагенезису як сукупностi рiзних за природою структурних i текстурних елеметiв, сформованих в одному полi напружень. Для кожного регiону або геоструктурного елемента (структурно-формацiйної зони) вiдпрацьовують найефективнішi комплекси таких елементiв, серед яких прийнято розрiзняти мега-, мезо- та мiкропарагенезиси. Цi ранги парагенезисiв, як i кожен з його компонентiв (елементiв), мають певнi межi iнформативностi.
Дослiдження мегаструктурних парагенезисiв плiдно використовують багато дослiдників для характеристики великих структурно-формацiйних зон Українських Карпат. У межах окремих зон до його складу зачислюють складчастi та розривнi форми, тектонiчнi пакети (скиби) та тектонiчнi блоки першого порядку, магмоконтролювальнi структури тощо. Значнi розмiри таких структур визначають особливу методику їхнього дослiдження, у якiйважливе значення має глибоке бурiння, дрiбномасштабне тектонiчне картування, регiональнi тематичнi роботи, перш за все стратиграфiчнi. Важливим результатом таких дослiджень стало надiйне з'ясування орiєнтацiї регiонального силового вектора, що вiдповiдає за загальний стиль тектонiки регiону та амплiтуд латеральних перемiщень. Хоча мегаструктурнi парагенезиси недостатньо чутливi для визначення варiацiй у розподiлi тектонiчних сил по окремих зонах, пiдзонах та їхніх елементах, проте, для вiдтворення реальних шляхiв деформацiйного процесу і його динамiки можливостi їхнього використання далеко не вичерпанi. Подальше ретельне дослiдження необхiдне, зокрема, для формулювання задач теоретичного i фiзичного моделювання Карпатської системи загалом та окремих тектонiчних зон зокрема.
Мезоструктурнi парагенезиси, елементи яких, як звичайно, доступнi для вивчення безпосередньо у вiдслоненнях та розрiзах, є найбiльш унiверсальними i рiзноманiтними. В усiх структурно-формацiйних зонах вони вiдображають локальнi поля напружень, якi формувалися на певних етапах розвитку зон шляхом спотворення генерального поля напружень неоднорiдностями середовищ та додатковими силовими впливами рiзної орiєнтацiї. Охоплюючи найбiльшу кiлькiсть структурних i текстурних елементiв (матерiальних та геометричних), ці парагенезиси в багатьох випадках виявляються найчутливішими до локальних чинників деформацiї.
У флiшових Карпатах складна система високопорядкових розривiв та складок, часто прирозломного характеру, зумовлює складну блоково-лускувату будову окремих скиб, принаймнi у принасувних їхніх частинах. Окрiм зон тектонiчного меланжу рiзної потужностi та прирозломних складок, до рiзновiкових структурних парагенезисiв можуть належати розриви, що оперяють, тектонiчна трiщинуватiсть, клiваж, мулiон-структури, будинаж, лiнiйнiсть та рiзноманiтнi тектонiти - продукти дроблення вихiдних порiд. Аналiз максимальної кiлькостi компонентiв парагенезисiв дає змогу точнiше вiдтворювати кiнематику внутрiшньоскибових перемiщень та орiєнтацiю квазiголовних осей нормальних і дотичних напружень певного деформацiйного етапу. Це не означає, що не потрібно складати детальнi стратиграфiчнi розрiзи на рiвнi ритмiв рiзних рангiв.
У межах Мармароського поясу i, передусім, Мармароського кристалiчного масиву мезоструктурнi парагенезиси доповнені рiзними генерацiями сланцюватостi, смугастостi та лiнiйностi. Специфiка структурних парагенезисiв Закарпатського прогину зумовлена впливом на регiональнi поля напружень i деформацiй локальних магматогенних структур центрального типу, яким властивий багатоетапний розвиток, протягом якого послiдовно формуються вулканогеннi об'ємно-площиннi та лiнiйнi структурнi елементи та контрастується складна мережа розломiв і трiщин, важливого значення серед яких набувають радiально-кiльцевi парагенезиси.
У сучасних структурних дослiдженнях рiзних тектонiчних зон Карпат означенi мезоструктурнi парагенезиси використовують дуже нерiвномiрно. Найширше вивчають тектонiчну трiщинуватiсть. Цьому сприяє практично повсюдний її розвиток, доступнiсть для спостережень, нескладна технiка вимiрювань та статистичне опрацювання даних. Дослiдженню трiщинуватостi та динамiчних умов її формування присвячена значна кiлькiсть публiкацiй, хоча результати таких спостережень часто виявляються суперечними або й неприйнятними. Причиною цього найчастiше стає недостатньо коректна польова дiагностика трiщин, визначення їхньої генетичної належностi, з'ясування етапностi формування та змiни просторової орiєнтацiї в часi внаслідок розвитку деформацiї. В реконструкцiях за трiщинуватiстю палеотектонiчних полiв напружень не завжди враховують рiзноранговiсть таких напружень. Цi та деякi iншi обставини доводять порiвняно невисоку ефективність використання для реконструкцiй лише тектонiчної трiщинуватостi. Ситуацiю, як уже зазначено, здатний суттєво поліпшити комплексний аналiз якомога бiльшої кiлькостi структурних i текстурних елементiв.
Щодо аналiзу мiкроструктурних парагенезисiв [4], то в межах Карпатської системи його досi практично не застосовували. Це зумовлене передусім об'єктивними обставинами. Зазначимо, зокрема, що поряд з широким розвитком меланжування, катаклазу та мiлонiтизацiї тут слабко виявлена повноцiнна перекристалiзацiя. Зокрема, в межах Флiшових Карпат значнi пластичнi деформацiї, які дiагностують рiзноманiтними складчастими формами, реалiзовані, головно, шляхом мiжзернових проковзувань, до яких під час формування тектонiтiв додається початковий катаклаз на кутах окремих зерен, що виступають, та слабко виражена перекристалiзацiя цементу. Попереднi дослiдження орiєнтацiї оптичних осей кварцу в пiсковиках верхньої крейди вiдтворюють вплив деформацiї товщ, проте ознаки переорiєнтацiї зерен щодо первинної седиментогенної виявляються надто невиразними для визначення динамiчних умов переорiєнтацiї. Водночас у межах Мармароського кристалiчного масиву, а також низки рудних об'єктiв Закарпаття застосування мiкроструктурних дослiджень є перспективним, про що свiдчать попереднi мiкроструктурнi дослiдження основної рудної зони родовища Сауляк.
Структурно-парагенетичний
Loading...

 
 

Цікаве