WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

пов'язано з експлозивними процесами в чохлі; його новоутвореннянаявні в карбонатах, опалі, що їх замістив, і навіть черепашках, наприклад устриць (Інгулецький район) [13]. Проте як корисні копалини графіт і алмаз сконцентровані нарізно.
Титан у різних мінеральних формах є характерним компонентом експлозивних проявів, наявний у підвищеній кількості навіть у крайніх кислих членах кімберліт-лампроїтового ряду формацій. Є первинні та вторинні його мінерали. Серед новоутворень примітний анатаз у вигляді висипок дрібних добре огранених, іноді поліхромних кристалів і друзових кірочок.
Хорошим індикатором є фосфор. У складі апатиту він міститься у вихідних флюїдизитах, вторинних і вмісних породах. Виявлено декілька генерацій апатиту. Для експлозивних утворень, як і для порід золоторудних родовищ у гнейсових комплексах, характерний блакитний апатит. У корах звітрювання трапляється колофан. З експлозивними структурами пов'язані фосфорити в чохлі. На прикладі багатьох проявів Кіровоградського блока з'ясовано, що в деяких експлозивних структурах (с. Скальове, с. Терни на лівобережжі р. Синюхи, с. Яришівка на р. Велика Вись) фосфор сконцентрований у монациті, який "зв'язує" і рідкісноземельні елементи. Виявлено певний антагонізм монациту й апатиту. Наприклад, у брекчіях експлозивного прояву на р. Тернівці наявний монацит, а екзоконтакти збагачені апатитом [7]. Досить характерні фосфати групи гамлініту, в яких зв'язані також барій і стронцій, притаманні низці родовищ алмазів Бразилії й Африки (трапляються у філітах, інших алмазоносних породах, річковому алювії). У Кіровоградському блоці мінерали групи гамлініту виявили у породах графітових родовищ Інгулецького району, відомі вони і на Завалівському родовищі графіту [16].
Зазначимо й такі особливості мінералів експлозивних структур, як широка кольорова гама (корунд, шпінель, муасаніт, алмаз), зношеність зерен, уламкова форма, оплавленість та опалесценція (корунд, апатит, опал).
Багато процесів відбувалося під час укорінення повторних порцій флюїдизатів, наведення високих температур на кори звітрювання попередніх утворень. Це добре помітно на прикладі деяких силікатів і алюмосилікатів. У каолініті, який замістив польові шпати, фельдшпатоїди, силіманіт, кристалізувався муліт. Одним із виражень таких явищ є пеліканіти як суміш каолініту й опалу (спочатку, можливо, кристобаліту). Пеліканіти маркують багато експлозивних структур [17].
На завершальних стадіях у трубках і дайках кристалізувалися сульфіди у вигляді дрібних правильно огранених кристалів, трапляються частинки самородних стибію, бісмуту й золота. Над експлозивними структурами в осадовому чохлі сформувалися характерні фації - опали, кременисті, вапнисті, залізисті, манганові, фосфатні оолітові, пізолітові, конкреційні та інші руди. Вони певною мірою відповідають схарактеризованим маркувальним елементам і мінералам експлозивних утворень.
Наведені матеріали з вивчення флюїдизатно-експлозивних структур, порід і мінералів стосуються не тільки алмазу, а й у цілому нових аспектів формування порід, мінералів і руд, особливо пов'язаних із мантією. З погляду металогенії це нелінійна її гілка, породо- і рудоутворення - експлозивна модель: формуються самостійні типи порід і руд нарівні з магматичними, метаморфічними й осадовими.
У Кіровоградському блоці, як і загалом на УЩ, експлозивних проявів багато. Проте необхідно зважати на те, що не всі вони можуть бути потенційно алмазоносними, а алмазоносні - не завжди містять промислові концентрації алмазів (це добре відомо на прикладі кімберлітових трубок).
У цілому Кіровоградський блок, як і Волинський, не менш перспективний, ніж архейські структури такого рангу - архони, однак суттєво відрізняється за різноманітними особливостями алмазоносних структур і формацій.
Література
1. Гейко Ю.В., Металиди В.С., Приходько В.Л. Перспективы алмазоносности северо-западной части Украинского щита // Мін. ресурси України. 1999. № 3. С. 13-15.
2. Гейко Ю.В., Орлова М.П., Филоненко В.И. Псевдолейцитовые лампроиты Украины // Зап. Всесоюз. минерал. об-ва. 1991. Ч. 120. № 5. С. 52-55.
3. Глубинное геологическое картирование масштаба 1:50 000 территории листов М-36-110-А (в.п.), Б, В (в.п.) : Отчет. Кн. 1 / Отв. исп. А.Л. Фалькович. К., 1990.
4. Екимова Т.Е., Лаврова Л.Д., Надеждина Г.Д. и др. Новый тип коренных месторождений алмазов // Руды и металлы. М., 1993. С. 69-80.
5. Кулиш Е.А., Яценко Г.М., Кулиш Л.Н. и др. Метаморфогенная марганцевая минерализация в архейских комплексах Побужья (Украинский щит) // Процессы и закономерности метаморфогенного рудообразования. К., 1988. С. 125-134.
6. Никольский А.П. Слюдяные пикриты центральной части Украинского щита // Докл. АН СССР. 1974. Т. 215. № 6. С. 1451-1453.
7. Паранько І.С., Плотніков О.В., Гладких В.І. Про кімберлітовий магматизм і алмазоносність Тернівської структури Кривбасу // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. 1999. Вип. 14. С. 56-62.
8. Тектоніка Українського щита / Каляєв Г.І., Крутиховська З.О., Жуков Г.В. та ін. К., 1972.
9. Фаворская М.А., Виноградов Н.В., Волчанская И.К. и др. Новые данные об особенностях развития и признаках рудоконцентрирующих структур // Сквозные рудоконцентрирующие структуры. М., 1989. С. 29-34.
10. Чекунов А.В., Оровецкий Ю.П. Астенолиты настоящего и прошлого // Докл. АН УССР. Сер. Б. 1987. № 9. С. 32-35.
11. Янсе А.Д. Новый подход к классификации кратонов // Геология и геофизика. 1992. № 10. С. 12-32.
12. Яценко Г.М. Нижний докембрий центральной части Украинского щита. Львов, 1980.
13. Яценко Г.М., Яценко В.Г. Про марганцевисту та вуглецеву брекчійову формації докембрію Українського щита // Мінерал. зб. 1999. № 49. Вип. 1. С. 146-153.
14. Яценко Г.М., Жихарев А.П., Паранько И.С. О формациях Ташлыкского зеленокаменного пояса // Петрология и корреляция кристаллических комплексов Восточно-Европейской платформы: Тез. докл. III регион. совещ. К., 1979. С. 137-139.
15. Яценко Г.М., Сливко Є.М., Росихіна А.І. Метаморфізм алмазоносних формацій щитів // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 2001. Вип. 15. С. 58-67.
16. Яценко Г.М., Лавренко Е.И., Мамчур Г.П., Росихина А.И. О генезисе графита докембрийских формаций Ингулецкого района и Криворожья // Минерал. сб. 1986. № 40. Вып. 1. С. 80-85.
17. Яценко Г.М., Сливко Е.М., Росихина А.И., Грицык В.О. О минерализации и происхождении пеликанитизированных пород брекчиевых структур центральной части Украинского щита // Геол. журн. 1991. № 6. С. 84-91.
18. Яценко Г.М., Бабинін О.К., Паршина М.О. та ін. Мінералого-петрографічні особливості і перспективи алмазоносності порід вибухових структур центральної частини Українського щита // Мінерал. зб. 1994. № 47. Вип. 1. С. 44-54.
19. Яценко Г.М., Гурський Д.С., Бабинін О.К. та ін. Нові перспективи алмазоносності південно-західної окраїни Східно-європейської платформи // Мін. ресурси України. 1998. № 3. С. 32-37.
Loading...

 
 

Цікаве