WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

попиту.
Криворізька площа найбільша іспецифічна, оскільки розташована на стику Кіровоградського протона й Азово-Нижньодніпровського архона. Тут виявлено прояви алмазоносних формацій багатьох типів в архейській основі та протерозойських відкладах прогину, а також у чохлі. Визначальними структурами є Криворізький і Девладівський розломи, Саксаганський насув, Тернівська трубка вибуху на їхніх перетинаннях. Виявлено формації кімберлітового ряду, метаморфізовані докембрійські й неметаморфізовані фанерозойські (палеозойські та молодші), метаморфізовані конгломерати, поля бокситів над експлозивними(?) утвореннями, "філіти" в тектоноексплозивних зонах. Треба брати до уваги доступність низки об'єктів для опробування в корінному заляганні (в шахтах і кар'єрах). Криворізька площа - це самостійна мінерагенічна область, яка за складом і віком геологічних формацій тяжіє до Кіровоградського блока, чим значно треба керуватися в разі вибору об'єктів для розшуків.
Скальовська площа розташована в місці, де зливаються Гірський та Гнилий Тікичі з Великою Виссю. Цей складний щодо геоморфології, гідрографії, тектоніки, набору формацій, метаморфізму вузол давно привертав увагу геологів завдяки проблемам золота, графіту, сульфідів, проте суттєвих практичних результатів тут поки не отримали. Настав час алмазів. На Скальовській площі в тектонічній зоні відшукано алмази метаморфогенного типу [3], виявлено тектоноексплозивні зони з "філітовими" та флюїдизитовими формаціями (можлива й кімберлітова). У корах звітрювання визначено мінерали-супутники алмазу. Головні зусилля доцільно зосередити на з'ясуванні їхніх першоджерел. Зокрема, є прямі ознаки наявності в тектоноексплозивних зонах (можливо, і трубках) "філітів" і порід лампроїтового типу. Вірогідний вік експлозивних порід - верхньокрейдовий (пізня крейда - одна з найпродуктивніших епох кімберлітоутворення).
Первомайська площа розташована на продовженні до півдня структур Звенигородського прогину, в зоні зчленування Кіровоградського протона й Подільсько-Білоцерківського архона. За складною будовою, активними неотектонічними рухами, набором формацій вона подібна до Скальовської. Особливо зазначимо формацію покривних галечників балтської світи (алмазоносну в межах Бузько-Дніс-терського вододілу), а також алмазоносність алювію рік Південний Буг і Синюха. Відомі також метаморфізовані конгломерато-брекчієві формації нижньопротерозойського віку.
У разі оцінювання загалом Кіровоградської мінерагенічної області треба брати до уваги наявність поодиноких перспективних об'єктів за межами схарактеризованих вузлів та родовищ-супутників алмазу - золота, урану (як у Вітватерсранді), заліза. Їхнє сумісне розташування, вірогідно, зумовлене впливом мантії.
Для подальшого вирішення проблеми алмазів центральної частини УЩ необхідне виконання раціонального комплексу розшукових робіт, передусім на виявлених перспективних площах. Ці ділянки фактично відображають результати тектонічних, структурно-формаційних, формаційних, геофізичних, геоморфологічних, аерокосмічних методів виявлення перспективних структур великого й середнього розміру. Подальша деталізація покликана відшукати конкретні об'єкти - розломи, тектоноексплозивні зони, трубки, дайки. Багато з них виникли у фанерозої, мають палеозойський, навіть мезозойський і кайнозойський вік та більш або менш чітко виявлені в рельєфі. Тому доцільне застосування аерокосмічних, детальних геофізичних, неотектонічних та інших методів і безумовне завіряння відшуканих ділянок літологічним і шліхо-мінералогічним методами, що дасть змогу виявити першоджерела й оцінити перспективи їхньої алмазоносності.
Флюїдизатам властиві велика проникна здатність у вмісні утворення та своєрідний склад компонентів (суміш газів і твердих частинок). Склад флюїдизатів та умови проникнення під час повторних і загасальних вкорінень суттєво змінювалися. Багато компонентів "уловлювалося" на мінеральному рівні, деякі - на геохімічному. Елементи, що привносилися, взаємодіяли з породами субстрату і сприяли формуванню нових, не властивих йому мінералів. Наприклад, окрім високобаричних модифікацій SiО2 (коусит, стишовіт), утворювалися кварц, кристобаліт, тридиміт, опал, халцедон, кварцин. Кварц нерідко представлений дрібними кристалами октаедричного габітусу (успадковує форму заміщених зерен кристобаліту). Зазначимо, що мінерали шок-метаморфізму завдяки високим РТ-умовам (хоча й короткочасним) дрібні, проте правильно огранені, часто прозорі й чисті. Крім кварцу, до них належать новоутворені гранати (нерідко у вигляді кубоїдів), шпінеліди, муліт, топаз та інші, у тім числі дрібні алмази (в певних умовах). Експлозивні утворення можна виявити також за наявністю скляних і рудних кульок різного складу, глазурі (у глинистих породах, алевролітах по тріщинках), прожилків стекол, пелітоморфного вигляду карбонатів, пухирчастих текстур. Досить характерні частинки самородних металів - золота, срібла, міді тощо; вони виникають на різних стадіях формування виповнення експлозивних структур. Новоутворення доповнюють набір і відомі особливості породотвірних і акцесорних мінералів порід кімберліт-лампроїтового ряду, переносяться в чохол.
Більшість із названих утворень сконцентрована в мінералогічних пробах у фракції до 0,5 мм. Під час вивчення природних і штучних шліхових проб необхідно досліджувати і породотвірні мінерали, які дають характерні асоціації й мають свої особливості (піроксени, амфіболи, гранати, слюди тощо). Вивченню підлягають і фракції розміром 2,0-0,5 мм, де можна виявити частинки первинних і змінених порід, їхні збережені структурно-текстурні ознаки, зрощення мінералів.
Мінералами глибинного походження є відомі супутники алмазу, а також (особливо у рівненськітах) корунд, муасаніт, силіциди, циркон, шпінелі, вюстит тощо.
Манган - один із привнесених маркувальних елементів у багатьох експлозивних структурах (села Скальове, Свердликове та ін.), наявний як у породах трубок, так і у відкладах, що їх перекривають. Утворюються спесартин, мангановмісні піроксени, ільменіт, Mn-антофіліт, рідше - родоніт. Новоутворення здебільшого визначені складом субстрату. Наприклад, спесартин заміщує амфіболи, плагіоклази (прояв у с. Карл Маркс у Приазов'ї), гіперстен (ділянка Скальова на р. Велика Вись та ін.) [5]. Манган у вмісних породах і чохлі нерідко сконцентрований у карбонаті. Вмісні мінерали легко окиснюються, тому манганоносні утворення розпізнають за оксидами Mn чорного кольору. Таке походження мають окисні руди мангану на родовищах Хащевато-Завалівського району в Середньому Побужжі, Інгулецького району у Криворіжжі.
Залізо поводиться подібно, однак завдяки значному поширенню, широкому розвиткові у корах звітрювання під час розшуків дає неоднозначні результати в аспекті, який розглядаємо. Іноді належність залізовмісних порід до експлозивних утворень можна з'ясувати за текстурними ознаками (ооліти, пізоліти, пузирчасті, уламкові утворення).
Вуглець у формі графіту нерідко розвивається
Loading...

 
 

Цікаве