WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

Кіровоградський протон – потенційно алмазоносна структура українського щита - Реферат

типу Інгуло-Кам'янськоїнерідко містять мінерали глибинного походження (гранат, муасаніт, корунд тощо), які привносилися з флюїдизатами під час розкриття структур. Потім породи метаморфізувалися, внаслідок чого кристалізувалися слюди, вкраплення кварцу й польових шпатів.
Локальна гранітизація цементу аркозових товщ, метапісковиків подекуди призводила до утворення гранітоподібних порід. Їх описано на Захарівській, Руськополянській та інших ділянках. Проникнення лугів (головно, калію) від експлозивних структур зумовило кристалізацію на місці цементу пісковиків калієвого польового шпату або гранофірів, а також пегматоїдних відособлень. У тектонофлюїдизитових структурах під час надходження кременистих компонентів відбувалося заміщення флюїдизитів і цементу пісковиків кремнеземом з утворенням кварцитоподібних та кременистих порід, які містять різноманітні модифікації SiO2. Ймовірно, таким же способом сформувалося Бахтинське родовище флюориту на західному схилі УЩ, де флюорит замістив цемент пісковиків і гравелітів чохла, що залягає на кристалічній основі поблизу експлозивних структур. Флюорит - характерний мінерал гранітоїдів Корсунь-Новомиргородського плутону (коростенський комплекс).
З верхнім структурним поверхом, фанерозойським чохлом пов'язані формації кір звітрювання: залізисті й манганові породи, боксити, монтморилонітові й каолінітові глини та відповідні стратиформні відклади, прямо або посередньо також пов'язані з експлозивними туфоподібними утвореннями. Це Високопільське та Смілянське поля різноманітних бокситів, залізорудно-брекчієві, заміщені гідроксидами заліза дайкоподібні тіла, заміщені оксидами мангану флюїдизити Інгулецького манганового прояву, пеліканітизовані "піщанисті туфи" експлозивних структур сіл Рівне, Скальове, Велика Чечеліївка та ін. Первинно це були здебільшого пісковики, зрідка - конгломерати, які сформувалися у кратерних водоймах. Їхній цемент, що містив матеріал флюїдизитів, замістився опалом з каолінітом (пеліканітом). Пеліканітова формація пов'язана зі структурами крейди-неогену. Її утворення містять акцесорні мінерали (у тім числі алмаз) порід кімберлітового ряду, головно рівненськітів і лампроїтів (Рівненська дайка). Алмазоносними, вірогідно, можуть бути й різні фосфорити, у тім числі юрські фосфатизовані брекчії (с. Стецівка на правому березі Кременчуцького водосховища), та глауконітові відклади, формування яких пов'язане з експлозивними проявами.
Загалом експлозивна активність контрольована етапами активізації. Відповідні формації легко звітрювалися завдяки нерівноважності складового матеріалу, розташуванню поблизу поверхні, пухкості порід і проникності структур. На їхньому
місці утворювались кори, матеріал яких руйнувався, а під час транспортування, диференціюючи, започатковував осадові формації. Чітко виділяється перший, середньопротерозойський етап активізації, слабше - ранньо- і пізньопалеозойський (позначені головно часом формування експлозивних структур тернівського й рівненського типів, за деякими уявленнями - і Високопільських). У юрі сформувалася передбачувана трубка в районі с. Стецівка на березі Кременчуцького водосховища. Характерним є крейдовий, сеноманський етап - структури Бовтишки (початок формування), Скальового, основа розрізів експлозивних утворень Тясминського поля, формування якого завершилося в неогені.
Алмазоносність схарактеризованих формацій відома, решти - передбачена, потребує підтвердження новими дослідженнями. Знайдені прояви не належать до промислових, оскільки розміри зерен зазвичай становлять десяті частки міліметра. Виявлено алмази різних типів: метаморфогенні (Клинцівський і Марківський прояви), що виникли, ймовірно, за участю газоподібних флюїдизатів після формування вмісних порід; "трубкові", характерні для кімберлітів і лампроїтів; лонсделеїт - наявний у розсипах і експлозивних утвореннях Білилівської астроблеми на північ від Кіровоградського блока, де утворює родовище.
У нижньодокембрійських породах алмази могли зруйнуватися внаслідок підвищених температур під час метаморфізму та окиснювальних умов, тому переважну увагу в разі розшуків цього мінералу треба, напевно, приділяти верхньодокембрійським і фанерозойським потенційно алмазоносним формаціям (палеозойським і мезозойським).
На рисунку показано найперспективніші щодо розшуків алмазів ділянки Кіровоградського протона. Вони різні за насиченістю проявами, їхньою різноманітністю та структурною позицією, так само по-різному вивчені й усі недостатньо опошуковані, хоча сьогодні критерії розшуків алмазів уже достатньо розроблені.
На підставі отриманих даних у межах досліджуваної території виділено п'ять перспективних ділянок, головно за ознаками наявності експлозивних структур і формацій в основі, включаючи непереміщені кори звітрювання, та експлозивних утворень у чохлі. Передбачено вихід на корінні джерела. Площі оконтурені умовно. Загальна територія становить понад третину блока. Можливі колектори в осадовому чохлі (палеодолини та ін.) не брали до уваги.
На Тясминській площі розташовані Руськополянський прояв лейцитових лампроїтів і низка експлозивних структур Тясминського поля (Зеленогайська, Лебедівська, Райгородська та ін.). За наявними даними, це наймолодші утворення, виповнені зміненими брекчієподібними породами іллінцитової та, можливо, інших формацій. На пильну увагу заслуговують западини в основі, де виявлено залізисті пізоліти (с. Володимирівка) та інші подібні утворення, боксити (Смілянське поле), особливо крейдового віку. Загалом це площа наймолодшої активізації на стику Кіровоградського протона і ДДЗ.
Кіровоградсько-Новоукраїнська площа об'єднує експлозивні утворення кімберлітового (дайки біля м. Кіровограда) і лампроїтового (рівненськітового) характеру (Рівненське поле в межах Новоукраїнського масиву). На цій площі в зоні Кіровоградського розлому розташований також Клинцівський прояв алмазів. На Кіровоградській і Липнязькій ділянках виявлено тектоноексплозивні зони (відповідно, Трояни-Карбівська та Лелеківська).
У разі оцінювання цієї території, як і в інших випадках, треба брати до уваги, що не всі експлозивні, навіть однакові на вигляд прояви однаково перспективні. З цим, напевно, пов'язані вагоміші, порівняно з іншими об'єктами п?ля, результати з вивчення дайки, що її розкрили свердловини № 3001-3003 та ін. У межах таких структур треба ретельно опробувати прояви пеліканітової формації, які зазвичай розташовані у верхній частині експлозивних структур. Ці утворення, ймовірно, замістили "піщанисті туфи"; у них виявлено алмази та їхні мінерали-супутники такого ж типу, що й у незмінених флюїдизитах трубок і дайок, однак подекуди в більших концентраціях.
На увагу заслуговують також тектоноексплозивні зони, де наявні "філіти" й молодші прояви. Конкретних матеріалів з цих структур поки недостатньо. Після виконання необхідних досліджень прояви метаморфічних алмазів, імовірно, можна буде перевести в ранг родовищ, однак на такі алмази поки ще немає
Loading...

 
 

Цікаве